Наслідки у соціально-економічній сфері
Не буде програм соціального та економічного розвитку району, що унеможливить формування місцевого бюджету. Відсутня можливість затвердження програм соціально-економічного розвитку району, що негативно вплине на життя населення у соціальній та економічній сферах. Неприйняття програми соціально-економічного розвитку району на 2014 рік, невиконання основних напрямків програм соціально-економічного розвитку місцевих рад, відсутність координації роботи підприємств установ, організацій на території району.
Погіршення показників економічного розвитку регіону. Погіршення інвестиційного клімату. Зменшення залучення інвестицій в економіку регіону. Зменшення надходження податків до бюджетів усіх рівнів. Погіршення підприємницького середовища. Зменшення кількості суб’єктів господарювання.
Далекого вже 1989 року, 15 лютого останній радянський воїн залишив кордони Афганістану. Так закінчилася 10-річна війна, в якій могутня на той час держава - Радянський Союз - втратила 15 тисяч своїх громадян. І зрозуміло, що День виводу військ із Афганістану - це і свято ветеранів-афганців, і день пам’яті та скорботи по всіх загиблих воїнах-інтернаціоналістах.
Вічна пам’ять та слава нашим воїнам!
Кіровоградська обласна організація та рада Петрівської районної організації УСВА вітає з Днем вшанування всіх учасників бойових дій в інших державах та ветеранів Афганістану з 25 - річницею виводу військ з ДРА
С днем вывода войск из Афганистана,
С днем воинской славы любимой страны,
Сегодня мы вновь говорим неустанно:
Пусть горя не будет, не нужно войны.
И чествуем мы ветеранов военных,
И помним о тех, кто погиб на войне,
И верим, что будет лишь мир непременно,
А зло не прорвется к нам больше извне...
Запрошуємо всіх учасників бойових дій, їх рідних, близьких, родини загиблих та померлих на районні заходи в честь вшанування воїнів-інтернаціоналістів, які відбудуться у п’ятницю, 14 лютого 2014 року.
Збір о 15-00 на центральній площі біля будівлі районної державної адміністрації.
Віктор Остащук, голова Кіровоградської обласної організації УСВА
Микола Кисіль, голова Петрівської районної організації УСВА
Перед початком чергового засідання колегії районної державної адміністрації, яке відбулося кілька днів тому, члени колегії та інші учасники засідання із задоволенням переглянули відеофільм «І сивий, і дитинний», створений творчою групою під керівництвом С.Андрусенка з нагоди 90-річчя утворення Петрівського району. Голова райдержадміністраці Т.Сакара, зазначивши, що фільм, в якому стисло показані деякі історичні події, здобутки і досягнення трудівників, знакові для Петрівщини люди, надає наснаги на плідну роботу. Він буде презентований для участі у обласному конкурсі, присвяченому 75-річчю Кіровоградщини, і слід сподіватися, що не залишиться непоміченим, здобуде певні відзнаки.
Першим питанням порядку денного засідання було «Про роботу районного центру зайнятості щодо надання державних соціальних послуг у 2013 році», з яким виступила директор районного центру зайнятості О.Павлюк (цей звіт ми подаємо окремо – А.Р.).
На сторінках районки неодноразово розповідалося про одного з найшановніших жителів району, нашого земляка-ветерана Великої Вітчизняної війни і праці, учасника бойових дій Івана Тимофійовича Пискуна. Останній такий матеріал, авторства Сергія Андрусенка, опублікований в рубриці «До річниці Великої Перемоги», вийшов якраз до травневих свят у 20012 році. Більш розгорнуто про Івана Тимофійовича районка розповідала в квітні 2005 року в нарисі «Колоскове тяжіння». Зокрема йшлося про його надзвичайну скромність. Адже не всі фронтовики люблять розповідати про себе. Одні кажуть, що просто виконували свій солдатський обов’язок, інші запевняють, що нічого героїчного не вчинили, бо ж боронили Вітчизну-матір, свою землю і рідних, треті мовлять, що важко про війну згадувати, не віриться, що вижили в її пекельних жорнах.
До останніх належав і цей середнього зросту чоловік. Час посріблив скроні, помережив зморшками чоло. Зустрічні чемно віталися з ним, проводжаючи добрим поглядом. Таким був ветеран війни і праці І.Т.Пискун. У воєнні лихоліття не раз дивився у вічі смерті, та все ж судилося вижити.
Є серед воїнів-інтернаціоналістів нашого району людина, про яку я можу розповісти дуже багато, адже Віктор Ткач - мій земляк із Олександро-Мар’ївки. Ріс хлопчина товариським, чесним і трудолюбивим, не відмовляв нікому в допомозі, бо вже тоді більшість людей на нашій вулиці були пенсійного віку. «Золота дитина», - говорили про нього мої тато і мама, котрі жили по сусідству. За вмілі руки та добру вдачу поважали Віктора в школі, в селі та у радгоспі «Петрівський», де розпочалася його трудова діяльність по закінченню курсів водіїв. Та не минуло й року, як тато, мама та молодші братик і сестричка вже їхали до свого новобранця на прийняття військової присяги у Білу Церкву. Вони тішилися з того, що служба Віктора проходитиме на Україні, адже це в ті роки вважалося неабиякою удачею. Проте сталось не так, як гадалось.
Вже в січні 1980 року їх батальйон відправився від міста Кушка до афганського кордону. Спочатку командири причиною передислокації називали виконання суто гуманітарної місії у сусідній державі: відбудову шкіл, лікарень, доріг. Але насправді із самого початку перебування на афганській землі батальйон технічного забезпечення, в якому служив Віктор, виконував патрулювання на дорогах в складі військової дорожньої інспекції, робили «зачистку» території, аби убезпечити рух колон з Союзу. Від’їжджали з полку на тиждень чи два, а повернувшись, знову вантажили боєприпаси і провізію, щоб знову вирушити в дорогу, вже за новим маршрутом. Віктор долав афганські дороги за кермом автомобіля техдопомоги.
Балахівська селищна рада
Про Балахівку в нашому районі більше стали дізнаватися відтоді, як на прилеглих землях були знайдені поклади бурого вугілля. В кінці п’ятдесятих років швидкими темпами велися розкривні роботи та будівництво вуглерозрізу. Так в середині ХХ століття з хутірця, де першим поселенцем був Артем Балахов і де нараховувалося всього кілька дворів, виросло велике промислове селище. Найбільш масштабного розвитку воно досягло в 60-70 роках минулого століття. Виростали житлові багатоквартирні будинки та об’єкти соцсфери, а населення сягало майже двох тисяч жителів. Із степової Петрівщини і вдень, і вночі залізничними коліями везли на брикетну фабрику міста Олександрії енергетичну сировину. Тоді до книги «Трудової слави селища» першими були занесені прізвища кращих гірників: електрослюсаря Олександра Міщенка, машиніста локомотива Анатолія Перепеляка, машиністів транспортно-відвального мосту Василя Кривошеї, машиністів екскаваторів Миколи Височини, Миколи Крицького, токаря Марії Гузовської, монтера залізничної колії Івана Даценка, машиніста бульдозера Івана Дяченка, помічника машиніста локомотива Олександра Рудя. Пізніше книга поповнилася прізвищами інших трудолюбивих гірників, серед них відомий в області бригадир екскаваторників Іван Петров, котрий був нагороджений трьома орденами «Шахтарської слави».
Довідка про роботу Петрівського районного центру зайнятості щодо надання державних соціальних послуг у 2013 р.
З метою виконання завдань Президента України, Кабінету Міністрів України та реалізовуючи Програму економічного і соціального розвитку на 2013 рік і Програму зайнятості населення району до 2017 року, районний центр зайнятості, спільно з органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, соціальними партнерами та роботодавцями, проводить відповідну роботу щодо збільшення зайнятості шляхом надання державних соціальних послуг незайнятому населенню району, в тому числі безробітній молоді, соціально-незахищеним верствам населення, інвалідам та іншим категоріям.
Детальніше: Турбота про людину - основний принцип діяльності служби зайнятості
Боротьба із наркотиками в наш час є одним із головних завдань як правоохоронних органів, так і всього суспільства загалом. На сьогоднішній день вживання таких наркотичних речовин, як канабіс (тобто коноплі) набуло загального поширення та є « модним » серед молоді.
Молоді люди вважають коноплі нешкідливими, проте насправді їх віднесено до особливо небезпечних наркотичних засобів.
Детальніше: «Так звані «легкі» наркотики не такі вже і легкі…»
Законодавством України заборонено виготовлення, розповсюдження та зберігання алкогольних виробів домашнього виробництва.
Порушенням Закону даного спрямування передбачено 5 статей кодексу України про адміністративні правопорушення. Відповідно до них правопорушенням є не тільки виготовлення та зберігання самогону та апаратів для його виготовлення, а й задоволення власних потреб шляхом придбання самогону та інших міцних напоїв домашнього виготовлення.
Детальніше: Самогоноваріння – одна із негативних складових розвитку держави.
В країнах пострадянського простору болючою темою для розмов є стан доріг. Постійно чути про те, що не приділяється достатньої уваги будівництву та ремонту доріг і залізничних шляхів, але рідко хто замислюється над тим, скільки потрібно коштів для їх будівництва та ремонту.
В спадок від великої колись держави наша молода країна отримала величезну мережу залізничних шляхів, які сполучають будь – який регіон не тільки України, але і всього пострадянського простору. Цим самим даючи можливість перевозити людей та доставляти сировину та готову продукцію, не затрачаючи значних коштів та часу, у найвіддаленіші міста нашої держави.
Петрівська районна рада Кіровоградської області оголошує конкурс на заміщення вакантної посади начальника організаційного відділу виконавчого апарату районної ради.
Вимоги до претендентів: вища освіта відповідного професійного спрямування за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста, досвід і стаж роботи за фахом на державній службі не менше 3 років, володіння відповідними програмними засобами ПК, вільне володіння державною мовою.
Запрошуємо Вас у п’ятницю, 14 лютого 2014 року, взяти участь в заходах з нагоди Дня вшанування учасників бойових дій на території інших держав та 25-ї річниці виведення військ з Республіки Афганістан.
Програма заходу:
15.30 - парк біля музею сільськогосподарської техніки під відкритим небом - освячення місця встановлення пам’ятника «Людині-воїну» та панахида за загиблими та померлими воїнами-інтернаціоналістами.
16.00 - приміщення районного Будинку культури – урочисті заходи та концертна програма за участю вокально-інструментального гурту афганської пісні «Віват» з м. Жовті Води.
В фойє приміщення районної ради можна переглянути виставку «Ми будем довго пам’ятати, і вам забути не дамо».
Оргкомітет
Пронеслися літа
Пронеслися літа наші, наче сполохані коні,
Й не повернуться знову ніколи й на мить,
Бо нам інеєм вже запорошило скроні,
І літа ті ніяк не догнать, не спинить.
Забіліли сніги на короткім нерівному полю,
По котрому ми маєм зійти за межу.
Там лиш вітер гуляє, колючий до болю,
Та гуде, наче пісню мугиче чужу.
