Всупереч страхітливим прогнозам, якими минулого літа нас лякали чимало інформаційних агенцій, зокрема, говорячи, що зима 2017-2018-го років буде надзвичайно суворою і сніжною, та, можливо, найхолоднішою за останні 100 років, поки що такої апокаліптичної картини ми не спостерігаємо. Більше того – цьогорічні новорічні і різдвяні свята, схоже, не порадують нас біленьким скрипучим сніжком, що, безумовно, підсилив би відчуття святковості і урочистості. Напевне, ця обставина засмутить і школярів, у яких щойно розпочалися зимові канікули і яким, замість традиційних зимових розваг, знову доведеться значну частину вільного часу провести у зовсім некорисний для здоров’я спосіб – біля екрану телевізора чи за монітором комп’ютера. Єдині, хто не засмучений такими вихилясами погоди, так це комунальники і дорожники, та ще, звичайно, водії автотранспортних засобів, котрі хоч і «перевзулися» завчасно у належну по сезону зимову гуму, однак поки що не мали нагоди скористатися усіма її сезонними перевагами, про що, втім, напевне, не особливо жалкують.

Напередодні Нового року та Різдва Христового у приміщенні волонтерської організації «Допоможемо воїнам Петрівщини» відбулася церемонія освячення святкових подарунків воїнам нашого району, які вже були готові до відправлення. До неї долучилися волонтери, громадські акти-вісти, представники Петрівської селищної ради та депутатського корпусу. Церемонію провів настоятель храму Української православної церкви Київського патріархату - Олексія чоло-віка Божого з селища Балахівка. До акції «Допоможи воїну» приєдналися усі небайдужі громадяни. Учні, разом учителями та методистами з усіх шкіл району, виготовили власноруч новорічні листівки-обереги, гостинці-миколайчики, аби наші воїни хоч на хвильку відчули домашню атмосферу, а ворожа куля їх оминала. Дорослі підготували, що найсмачніше, до новорічного столу та речі першої необхідності, яких потребують наші воїни на сході країни. Значну допомогу волонтерській олрганізації надала голова селищної ради Світлана Тилик. Вона привітала хлопців з новорічними святами та Різдвом Христовим, побажала щоб усі негаразди залишалися в минулому році, а у наступному усі захисники повернулися до своїх рідних до-мівок живими і неушкодженими.

Невдовзі після того, як годинники розпочали відлік перших секунд і хвилин нового, 2018 року та були підняті келихи за те, щоб рік новий став щасливішим, приніс зміни на краще, до головної ялинки Петрівщини почали сходитися веселі ватаги святкувальників. Тут розпочалася святкова розважальна програма, яку підготували працівники РБК. До гостей свята звернулася зі словами вітання Пет-рівський селищний голова Світлана Тилик, а потім ще майже до ранку лунали музика і веселий сміх, учасники гулянь розважалися, беручи участь в караоке, іграх та конкурсах, танцюючи і співаючи.

Кажуть, що рік має бути таким, як його зустрінеш. Тож дай, Боже, щоб він, дійсно, приніс нам більше радості, ніж смутку.

Очільник Кіровоградщини на своїй традиційній прес-конференції, яка відбулася в один з останніх днів 2017 року, підсумував рік, що минає, і окреслив плани на новий, 2018-й.

Голову Кіровоградської облдержадміністрації Сергія Кузьменка аналітики «Слово і діло» назвали одним із найвідповідальніших керівником регіону в Україні у 2017 році. Аналогічні результати показали й соціологічні дослідження на Кіровоградщині. Згідно з ними, очільник області впродовж року, що минає, продемонстрував якісний менеджмент, а це, відповідно, оцінили і жителі. Як сам Сергій Кузьменко характеризує роботу своєї команди у 2017-му? На прес-конференції він підсумував останні дванадцять місяців і окреслив плани на рік прийдешній.

Доволі часто можна почути нарікання, що нічого не змінюється, скрізь безвихідь, немає ніяких перспектив в цій країні і так далі. Але мало хто замислюється, що будь-які зміни починаються з малого: багато що залежить, насамперед, від нас самих, від нашого ставлення і бажання рухатися вперед і, якщо необхідно, - долати перешкоди. Саме громадські ініціативи – рушійна сила змін у громаді та ру-шійна сила багатьох позитивних перетворень у нашій державі.

Тому хочу поділитися нашим досвідом, який, можливо, надихне інших. Коли в травні 2017 року стартував конкурс на кращий проект в рамках районної програми взаємодії «Майбутнє – спільна справа», Новостародубська громада та Новостародубський сільський Будинок культури взяли в ньому участь, подаючи заявки одразу на два проекти: «Спорт, доступний для всіх» та «Відроджуємо музичне мистецтво разом».

На пошту прийшов лист. Читають: «Діду Морозу!» Відкрили, а там написано:

- Дідусю Морозе! Пише тобі Діма. Я живу на півночі. У нас зима, Новий рік, але я на вулицю вийти не можу, тому що в мене немає теплої шубки, рукавичок, шапочки і валянок. Дідусю, пришли мені, будь ласка, шубку, рукавички, шапочку і валянки.

Ну, працівниці пошти просльозилися, зібрали, хто скільки зміг, але на рукавички не вистачило. Вирішили відправити без рукавичок. Через деякий час знову приходить лист Дідові Морозу:

Різдво – найдивовижніше і найулюбленіше свято в усьому світі. Ми, українці, найбільше очікуємо його приходу. Це свято приносить нам тепло і радість у кожну родину. Радість, яка триває вже понад два тисячоліття і пригадує нам перевтілення Господнє – Його Різдво. Наш народ за час свого існування збагатився багатьма різними обрядовими дійствами: колядки, вертепи та самі ж приготування до свята, про яке ми так багато знаємо.

В Україні 7 січня є офіційним державним святом, його відзначають навіть ті українці, які не пов’язують себе з тими чи іншими релігійними громадами. Різдвяну ніч багато проводять у храмах, щоб розділити радість свята, що нагадує про втілення на Землі Сина Божого Ісуса Христа.

Жителька села Сергіївка, що в Ганнівській сільській раді, Таїсія Миколаївна Ігліна уже давно поповнила ряди довгожителів Кіровоградщини. А 30 листопада цього року іменинниця відзначила свій уже 107-й день народження.

Незважаючи на поважний вік, Таїсія Миколаївна зберегла добру пам’ять, гарно пам’ятає багато важливих подій свого життя і розповіла про себе. На долю жінки випало чимало життєвих випробувань – зазнала голоду й холоду, пережила війну. Їй пощастило стати свідком становлення радянської влади, а через багато десятиліть - і незалежної України. А походить вона з Росії, Татарстану (історичний період царської Росії). Народилася у великій родині коваля. Сім’я мала шестеро діток. Мати працювала на поденщині, тобто плату за роботу отримувала щодня. Батько теж працював дуже важко. Коли їй виповнилося 7 років - не стало батька, а згодом померла і мама. Так діти залишилися зовсім самі. Троє старших жили окремо, а серед трьох менших Тася стала найстаршою. Їм ніхто не допомагав. Хата, у які вони жили, стояла на чужій землі, і за це треба було платити орендну плату. Тож дівчинці приходилося жебракувати. Одного разу, коли повернулася додому, то менших двох діток не застала в оселі. І до сьогодні не знає, куди поділися її братик чи сестричка, чи може вони замерзли де, чи їх хто забрав? З батьківської хати усе, що мали, те і розпродали. Коли прийшла люта зима, за нею приїхала старша сестра і забрала до себе. Вона стала дівчинці і хрещеною мамою. Коли наставало тепло, знову попросила Тасю іти працювати.

В один з останніх днів минулого вже 2017 року відбулася зустріч керівництва району з представниками спортивної громадськості Петрівщини. У заході взяли участь голови райдержадміністрації та районної ради Сергій Завалій і Тамара Сакара, перший заступник голови райдержадміністрації Тетяна Панета (вона ж виконувала функції модератора), завідувач сектору молоді та спорту райдержадміністрації Ірина Лугова, директор територіального центру соціального обслуговування Інна Лук’янова, керівник районної організації ветеранів України Олег Гіюк, представники всіх поколінь спортсменів району.

До присутніх звернулися С.Завалій та Т.Сакара. Вони нагадали, що спорт здавна був об’єд-нуючим фактором. У давні часи на час проведення Олімпійських ігор та інших великих спортивних змагань навіть призупинялися військові дії. Недаремно ж одним з гасел олімпійського руху є слова: «О спорт, ти - мир!» Спорт об’єднує людей ріхних націй і професій, а також людей різних поколінь, адже ним можна займатися і в поважному віці.

Новий Рік - це, мабуть, найочікуваніше свято як для дорослих, так і для дітей.

До нього, як правило, готуються заздалегідь: купують подарунки, складають поздоровлення, щоб свято пройшло яскраво і запам’яталося надовго. Петрівська селищна рада також підготувалася до Новорічних свят!

За бюджетні кошти Петрівської селищної ради для дитячих садочків було придбано новорічні костюми Снігуроньки та Діда Мороза, будівлі дитячих садків прикрашено святковими електрогірляндами з функцією світлоефекту.

У дитячих садочках селища розпочалися новорічні ранки, а щоб ці ранки залишалися чарівними, солодкими та яскравими, селищний голова Світлана Тилик, за підтримки депутатського корпусу Петрівської селищної ради, подарувала діткам солодкі подарунки, а дитячим навчальним закладам №1 «Рудана» та № 2 «Сонечко» - 12 потужних сучасних миючих пилососів, тож тепер кожна група має свій новенький пилосос!

Корупція не є новим явищем. Цей феномен зароджувався одночасно з розвитком владних і грошових відносин у суспільстві. Цікаво заглибитися в історичні витоки його утворення.

Визначаючи сутність корупції, окремі енциклопедичні видання тлумачать латинське слово corrumpere як «псування», «розбещування». Деякі сучасні фахівці, зі свого боку, розуміють її як «корозію влади» («...як іржа роз’їдає метал, так корупція руйнує державний апарат і роз’їдає моральні підвалини суспільства»).

З давніх-давен

Якщо січень холодний, то липень - сухий і спекотний; грибів не ждіть до осені.

У січні - березень, то бійся в березні січня.

Неодмінно заморозить, якщо: дим з димаря в’ється стовпом; ранкова зоря дуже яскрава; зірки в нічному небі надмірно поблискують і виразно простежується Чумацький шлях.

Вечірній зорепад - на нічний мороз.

Далеко чути шум паротяга - на відлигу.

У вечері в ясну погоду дроти виграють, наче струни, - на негоду.

Ясної днини високо летять проти вітру ворони - за добу-дві вітер із снігом.

Цей зимовий місяць проходить під знаком Козерога. Люди, народжені в січні, відрізняються сталістю, врівноваженістю, самостійністю. У них прекрасні можливості до самоорганізації, вони мужньо переносять всі великі та дрібні неприємності, що випали на їхню долю.

Твердий характер, прагнення до самостійності і скритність, сильна воля і задатки лідера притаманні навіть жінкам, чий день народження припадає на січень.

Січневим людям властива майже хвороблива гордість. Ваблені гординею, вони можуть здійснювати необачні вчинки, йти на невиправданий ризик. Однак в серйозні непри-ємності, практично, не потрапляють, володіють розвиненою інтуїцією.

Людина, народжена в січні - надійний, відданий друг і вірний у подружньому житті. На неї можна покластися в скрутну хвилину, вона поблажлива, терпляча, вміє прощати.

Ішов сніг. Взимку це звичайна справа. Погода була безвітряною, і великі пухнасті сніжинки неквапом кружляли в химерному танці, повільно наближаючись до землі.

Дві сніжинки, що летіли поряд, вирішили поспілкуватися. Боячись втратити одна одну, вони взялися за руки, і одна з них весело сказала:

– Як добре летіти, насолоджуватися польотом!

– Ми не летимо, а просто падаємо, – сумно відповідала друга.

– Незабаром ми зустрінемося із землею й обернемося в білу пухнасту ковдру!

Офіційно!

Розпорядження

голови Петрівської районної державної
адміністрації Кіровоградської області

від 21 грудня 2017 року № 481-р смт Петрове

Про припинення повноважень спостережної комісії при районній державній адміністрації та формування її нового складу

Відповідно до статей 6, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 12 Положення про спостережні комісії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2004 року № 429 «Про затвердження положень про спостережні комісії та піклувальні ради при спеціальних виховних установах»: