Шановні працівники автомобільного транспорту та дорожнього господарства!
Від щирого серця вітаємо вас з вашим професійним святом – Днем автомобіліста і дорожника.
Автомобільні перевезення і будівництво доріг – одні з провідних галузей народногосподарського комплексу району. Своєю наполегливою працею ви забезпечуєте стабільну роботу автотранспорту з перевезення вантажів та пасажирів. І це професійне свято – ще один привід для нас висловити вам вдячність за трудове сприяння в розвитку економіки району.
Щиро вітаємо з Днем автомобіліста і дорожника всіх, чиє життя пов’язане з дорогою: водіїв, ремонтних робітників, диспетчерів, інженерно-технічних працівників, керівників підприємств і підрозділів автомобільного транспорту, приватних підприємців, зайнятих автомобільними перевезеннями.
Бажаємо вам щастя, добробуту, нових трудових здобутків і зеленої вулиці на життєвих і автомобільних шляхах!
Сергій Завалій, голова райдержадміністрації
Тамара Сакара, голова районної ради
Саме такий водійський трудовий стаж має Іван Григорович Калач.
Уже досить давно він здобув професію водія на відповідних курсах від військкомату, бо свого часу до питання підготовки юнаків до військової служби ставилися серйозно, значна кількість допризовників ще перед початком служби отримувала підготовку чи професію, потрібну в армії, на курсах водіїв, парашутистів, водолазів, трактористів тощо. Служити довелося у повітряно-десантних військах, де у навчальному підрозділі поглибив професійні навички, отримавши кваліфікацію водія-інструктора. В подальшому проходив службу на посаді заступника командира взводу транспортно-господарської роти.
Трудова біографія Івана Григоровича розпочалася у 1972 році в смт Межова Дніпропетровської області, де до 1982 року працював в автопідприємстві водієм вантажного автомобіля «МАЗ-508», а потім водієм у місцевому фінансовому управлінні.
У 1984 році переїхав до Петрового. Спочатку влаштувався в колгосп «Дружба», а в 1985 році перейшов на роботу до сільгоспуправління, де працював впродовж 16 років. З 2001 по 2010 рік був водієм районної ради, після чого і донині працює в ра-йонній державній адміністрації.
Івана Григоровича шанують за високий професіоналізм, відповідальність, надійність, а також як чесну, хорошу людину. Не можна не згадати і його співпрацю з волонтерською організацією нашого району. Він двічі побував в зоні АТО – відвозив бійцям продукти харчування, а також перегнав відремонтований для їхніх потреб автомобіль.
Як одного з кращих працівників, під час недавніх урочистостей з нагоди Дня захисника України його нагородили Почесною грамотою районної ради та райдержадміністрації.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
Мабуть, всім відомий вислів «Дороги – це артерії держави». Поки що вони в Україні в жахливому стані, та з’явилися перші ознаки того, що ситуація таки починає змінюватися на краще. В багатьох регіонах країни активно розпочалися ремонтні і будівельні дорожні роботи.
Як відомо, тендер на реалізацію проекту «Капітальний ремонт ділянки дороги Т-12-15 Глинськ – Олександрія – Петрове, Петрівський район» на загальну суму 3856613 грн виграло дочірнє підприємство «Кіровоградський облавтодор» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», ремонтні роботи, в тому числі на території Петрового, вже розпочалися. Ведуться вони інтенсивно і, будемо сподіватися, з високою якістю. Ми це зафіксували фотокамерою на ділянці вулиці Святкової в районі селищної ради.
На знімках: вправно керує своїм агрегатом грейдерист Віталій Швидюк.
Фото Анатолія РЯБОКОНЯ.
Далекого 1941-го року, з початку Великої Вітчизняної війни, 4219 чоловік з нашого району пішли захищати Батьківщину, у тому числі й майже 400 петрівців.
8 серпня 1941 року Петрове захопили фашисти. Понад 200 молодих хлопців та дівчат вони відправили на примусові роботи до Німеччини. Були зруйновані і спалені всі господарські приміщення колгоспів, МТС, школи та майже 100 будинків місцевих жителів.
Водночас, в районі велася боротьба проти окупантів. Було створено підпільні групи (1942 рік) в Богданівці, Петровому, Рядовому та групу опору з частини вчителів і молоді селища Петрового.
21 жовтня 1943 року війська Другого Українського фронту визволили від німецько-фашистських загарбників Петрове – перший районний центр Кіровоградщини. Двома днями раніше (19 жовтня) – було звільнено перший населений пункт в нашій області - село Зелене.
Жорстокі бої за кожен клаптик землі на території Петрівщини тривали до 6 березня 1944 року. В боях за визволення району загинуло близько 10306 воїнів.
Що б там не казали, а робота в органах місцевого самоврядування ніколи не була спокійною, розміреною, передбачуваною. А зараз - і поготів! Що не день, то важливі справи, та ще й коли сільська рада об’єднує п’ять сіл: Новий Стародуб, Олімпіадівку, Федорівку, Червоносілля і Мар’янівку. Саме стільки населених пунктів належить Новостародубській сільській раді. І у кожного з них свої проблеми. У цій круговерті трудових буднів сільському голові ніколи і вгору глянути, та він не нарікає на долю, бо вважає, що хтось же мусить працювати на благо громади.
Чим зараз живе село? Що робить виконком та депутати сільської ради заради покращення життя селян? Як вирішуються нагальні проблеми цих населених пунктів, та які першочергові завдання стоять перед громадою?
Саме про це ми спілкуємося з Новостародубським сільським головою Віктором Заїкою.
Децентралізація влади – перший крок до здійснення реформи місцевого самоврядування в Україні. Адже без змін у системі виконавчої і представницької влади неможливі зміни в інших, не менш важливих сферах нашого життя.
Сьогодні реформа місцевого самоврядування є основою для запровадження змін в освітній, медичній та інших сферах суспільного життя. Адже децентралізація – це процес передачі значних повноважень і коштів від державних органів влади органам місцевого самоврядування, які найближче до громади.
Процес децентралізації влади в Україні набирає обертів, і цей процес уже не спинити. Запровадження дієвого реформування сфер суспільного життя у нашій державі можливе тільки за умови налагодження повноцінної співпраці органів виконавчої влади і місцевого самоврядування за участі інститутів громадянського суспільства.
Децентралізація дозволить жителям громад отримувати послуги – соціальні, адміністративні і комунальні – максимально наближено до місця проживання. Громади отримують права на встановлення місцевих податків і зборів, достатніх для виконання власних повноважень і стимулювання економічного розвитку задля створення нових робочих місць. Завдяки таким фінансовим, майновим та інтелектуальним ресурсам, можна говорити про покращення якості освітніх, медичних та інших послуг, а також – утримання місцевої інфраструктури.
За матеріалами сайту «Децентралізація влади»
Відповідно до Положення про проведення конкурсу щодо набуття права оренди об’єктів та майна комунальної власності територіальної громади сіл Іскрівка, Новофедорівка Петрівського району Кіровоградської області, затвердженого рішенням Іскрівської сільської ради від 20 травня 2016 року № 55, Іскрівська сільська рада оголошує намір щодо передачі в оренду наступних об’єктів:
| № з/п | Назва вільного об’єкта | Характеристика об’єкта | Місце розташування об’єкта |
Площа об’єкта кв.м |
| 1. | Частина нежитлового приміщення адміністративної будівлі Іскрівської сільської ради | цегляне | с. Іскрівка, вул Інгулецька, 22 | 10,5 |
Дата і час проведення конкурсу - 28 листопада 2016 року о 10-00. Місце проведення конкурсу - сесійна зала сільської ради. Кінцевий строк прийняття заяв про участь у конкурсі – 25 листопада 2016 року. Заяви про участь у конкурсі з переліком необхідних документів подаються до Іскрівської сільської ради за адресою: с.Іскрівка, вул. Інгулецька , 22.
Довідки за тел. 9-47-31.
Микола Платошин, Іскрівський сільський голова
«Свічадо» відзначило свій п’ятнадцятирічний ювілей
Цього разу засідання клубу педагогів-ветеранів «Свічадо», що відбулося напередодні великих свят - Дня захисника Вітчизни та Покрови Пресвятої Богородиці, покровительниці українського козацтва - було знаковим, адже саме цими днями виповнилось 15 років з дня його заснування. Гостей, більшість з яких, зрозуміло, складали ветерани освітянської ниви, зустрічали на ганку Іскрівського ЗНЗ його учителі та учні. Похмуру прохолоду осіннього ранку швидко розвіяли теплі промінчики дитячих очей, а щирі слова сердечних привітань зігріли всіх учасників форуму.
На території Іскрівської сільської ради, поряд зі школою, діє Хресто- Воздвиженська церква, яка є святинею нашого району. Її відвідали освітяни, щоб вклонитися мощам Священномученика Миколая і помолитися за здоров’я своїх рідних та за мир у нашій державі. Настоятель храму отець Василь провів обряд мирування. Затим учасники засідання клубу «Свічадо» відвідали джерело Священномученика Миколая, аби скуштувати його цілющої води та взяти її з собою. І це був лише початок.
Далі захід проходив безпосередньо у стінах Іскрівської школи під гаслом: «Учителю! Ти був і є, і завжди будеш, допоки є життя на цій землі». Ведучі ювілейного зібрання - директор школи Валерій Янишин та заступник директора з виховної роботи Юлія Костенко - після привітань запросили до слова першого голову клубу Валентину Кирилівну Кіфенко та її наступниць - Людмилу Миколаївну Романову та Ніну Василівну Гуренко. Вони разом пригадали ті часи, коли створювався і розвивався ветеранський клуб «Свічадо». Валентина Кирилівна згадала теплим словом колишніх керівників освітянської галузі району Д.Л. Дмитренка та О.О. Домаранського, котрі свого часу піднесли на досить значну висоту планку рівня районної освіти, та висловила щиру вдячність теперішньому начальнику відділу освіти Г.Л.Москальцю і голові профспілкового комітету Людмилі Горбанець за те, що гідно підтримують і розвивають цей рівень, а також за ініціативу створення ветеранського клубу і його активну всебічну підтримку. Промовці раділи, що з того часу отримали таку можливість поспілкуватися, дякували профспілці і усім директорам шкіл, педагогам і учням за те, що всі ці роки також проявляли турботу в організації свічадівських заходів. Затим ведучі запропонували помандрувати стежками «Свічада», аби, переглядаючи відеофільм, пригадати разом, з чого все починалося. І ось - спалахнуло світло і на святково вбраній сцені учнівський хор дзвінкими голосами вітає гостей піснею «Ми - дівчата з України». За її виконання дівчатка були нагороджені шквалом гучних оплесків.
Детальніше: «Учителю! Ти був і є, і завжди будеш, доки є життя на цій землі»
Найдовші річки світу
У багатьох країнах світу є свої визначні пам’ятки, про які знає вся планета. Це і споруди, про висоту яких багато з нас і мріяти не може, і будинки, які дивують своєю красою. Замки, собори, церкви - все це також є пам’ятками багатьох країн. Але головними цікавинками все-таки є природні пам’ятки. Наприклад, найвищі гори світу, такі як Еверест (Джомолунгма), Монблан (найвища гора Європи) і багато інших. Це річки, каньйони, ліси, водоспади. Одними з таких численних пам’яток є річки.
Довгих річок досить багато, в самих різних країнах світу. У школі дітей вчили, що найдовша річка світу - Ніл, який знаходиться в Африці і протікає через десяток африканських країн. Щоправда, останнім часом вчені висловлюють думку, що насправді найдовшою слід вважати знамениту своєю повноводністю Амазонку. Але це всього лише дві річки світу, а є ще безліч річок, які коротші від згаданих, але, тим не менш, довгі для своєї території. Що ж це за річки?
Третьою за довжиною річкою в світі вважається річка Янцзи. Вона розташована в Азії, в Китаї. Янцзи трохи коротша за Ніл, але для Азіатського регіону є найдовшою. Річка - важливе джерело води в країні. На ній розташовано безліч ГЕС, ТЕС. Більше третини жителів Китаю живуть на цій річці і існують завдяки їй.
Багато хто з нас вважає, що правильне харчування дороге та недосяжне. Проте ми ніколи не порівнюємо ціни на дешеву вуличну їжу і ті ж самі фрукти та овочі. Повірте – ціна виявляється не дуже захмарною.
Не забувайте також, що продукти із м’яса є джерелом білків та вуглеводів, які необхідні для будови нашої м’язової системи та скелету. Вони дають нам силу та енергію, є достатньо поживними, а це значить і що багато їсти не потрібно. Це знову ж таки економить нам кошти. Харчуючись овочами та м’ясом, ми даємо силу організму, наповнюємо корисними елементами, вітамінами, клітковиною, постійно поповнюємо водний баланс, що сприяє відмінному обміну речовин в організмі.
Тож економлячи на продуктах, в кінцевому результаті ми дорого платимо, бо недостатня кількість вітамінів та корисних речовин суттєво погіршує обмін речовин та стан здоров’я в цілому. З’являються непередбачені витрати на лікування збоїв в організмі – це банальні гастрити, язви, порушення обміну речовин, головні болі, ожиріння – найстрашніше слово для жінок.
Харчуватись правильно – значить любити себе і своє тіло, а в результаті домагатися заощадження вашого гаманця, бо не витрачаються ресурси на лікування.
Роман Колісник.
Осінь – це чудова пора року. Недарма люди прозвали її золотою порою. Адже саме восени все навкруги міняється та покривається нібито золотими барвами. Дерева навкруги немовби розмальовані жовто-червоними фарбами, їх листочки поволі опадають на землю, вкриваючи її м’яким різнобарвним килимом.
Осіннє повітря наповнене специфічними для даної пори року пахощами: запахом сухої трави, опалого листя, вогкості, осінніх квітів, яблук та винограду. Оскільки зник запах розпеченого асфальту та влігся пил після дощу, повітря ніби здається чистішим. Відчувається свіжість і прохолода.
Звуки в осені теж особливі: шумить вітер, шарудить опале листя, дзвенить дощ, сумно курличуть журавлі, відлітаючи у теплі краї.
Різномаїття кольорів змінюється прозорістю та сірістю в кінці осені. У цей період, на якусь мить, душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. У багатьох людей у цю пору з’являються нові ідеї і бажання. Поети, художники, композитори, а також фотографи створюють чимало нових творів, картин та цікавих фотознімків.
Усе це ознаки того, що настала найкрасивіша пора року. Настала золота осінь.
Олексій Сидоренко
Деякі люди вважають, що найщасливіший період в житті – дитинство, безтурботний і веселий час, в який хочеться повертатися знову і знову. Деякі надають перевагу зрілому віку, самостійному життю, адже тоді можна відчути себе по-справжньому вільним, відчути всю красу життя, зважуючись на божевільні вчинки. Так само і кожен етап має свої недоліки. То чи існує вік, коли відчуваєш себе щасливим на усі 100%? Психологи з Центру економічних досліджень при Лондонській школі економіки стверджують, що так: вони назвали цифру, яку справді можна назвати “золотою серединою”.
Експеримент було проведено із 23 161 людиною у віці від 17 до 85 років, і ось результат: вчені засвідчують, що люди найбільш щасливі на двох “зупинках” свого життєвого шляху: у 23 роки і у 69 років. Вони пояснюють це тим, що люди, що ледь переступили поріг двадцятиріччя, сповнені надій, амбіцій, і їх до того часу ще не спіткав досвід, через який рівень очікуваного міг би зменшитися. Жінки і чоловіки ж у віці під 70 набувають вміння не шкодувати про минуле, що дарує їм справжнє задоволення.
Водночас професор Прінстонського університету Ханнес Швандт стверджує, що найгірше відчувають себе люди на початку шостого десятку життя (починаючи з 50 років), оскільки із втратою молодості, переходом в іншу вікову групу примиритися досить важко. Людям у такому віці професор Швандт радить цінувати своє життя та ні в якому разі не переживати через сподівання, які з якихось причин не справдилися. Також він застерігає двадцятирічних юнаків і дівчат, що треба бути готовими до того, що зрілий вік може виявитися не таким райдужним, як юність, і потроху гасить надії.
Окрім того, цілком очевидно, що люди, які народились у тяжкі часи, стають менш щасливими з віком, аніж ті, хто народився в період миру, спокою та процвітання. Проте основними, вирішальними факторами, що забезпечують психологічне здоров’я, все ж залишаються фізичний стан, особисте життя та успішна кар’єра.
Добірку підготувала Олена Приходкова.
Хрумка квашена капуста
1 кг білокачанної капусти, 1 шт. червоного стручкового перцю, 200 г цукру, 15 г оцту, 25 г кунжутного масла, 1 г глутамінату натрію, 10 г ріпчастої цибулі, 1 г імбиру, сіль за смаком.
Спосіб приготування. Капусту розрізати навпіл, видалити качан, відшарувати кожен листок, вирізати потовщену частину в центрі листка. Червоний стручковий перець очистити від насіння, нарізати тонкою соломкою. Листя капусти залити на 5-10 хвилин крутим окропом. Сковороду поставити на вогонь, влити кунжутне масло, покласти перець, обсмажити до темно-червоного кольору, додати ріпчасту цибулю, імбир, цукор. Влити 200 г води, при закипанні - оцет, зняти з вогню, остудити. Листя капусти розрізати навпіл і скрутити в рулет, укласти в приготований соус, придавити тарілкою і маринувати 4 год.
Примітка. На кожен капустяний лист можна покласти дрібно нарізану моркву, свіжий перець, редьку і скрутити у вигляді трубочки.
Капуста з буряком
На відро візьміть 8 кг капусти, 300 г буряків, 100 г хрону, 100 г часнику, 100 г петрушки (можна корінь) і 3 стручки гіркого перцю (для тих, хто любить погостріше). Потім приготуйте розсіл: закип’ятіть 4 л води, 200 г солі, 200 г цукру. Капусту порізати великими шматками - качан на 6-8 частин, петрушку і часник дрібно порізати, буряк - кубиками, хрін натріть на тертці. Все складіть у відро, залийте теплим розсолом, покладіть вантаж і залишіть у кімнаті на дві доби. Періодично потрібно протикати капусту дерев’яною палицею. Потім на 5 днів винесіть відро на холод.
Капуста з лавровим листом
10 кг капусти нашаткуйте і перемішайте з 250 г солі і 150 г цукру. Додайте 15 лаврових листів. Щільно укладіть у відро і витримайте при кімнатній температурі 5 днів. Перекладіть в літрові банки і стерилізуйте 40 хвилин. Закатайте.
Капуста «Звичайна»
Капусту разом з морквою помістити в трилітрову банку. Приготуйте розсіл - 0,8 л кип’яченої води і 2 столові ложки солі. Цим розсолом залийте капусту і залиште на 3 дні, не забуваючи час від часу протикати її палицею. На четвертий день відлийте з банки склянку соку, розчиніть в ньому 0,5 склянки цукру і залийте цим розсолом капусту ще на 2 години.
Смачного.
В останню неділю жовтня 2016 року в Україні переведуть годинники на зимовий час.
30 жовтня 2016 року о 4.00 за київським часом стрілки годинників потрібно буде перевести на одну годину назад.
Про це йдеться у листі Мінекономрозвитку України щодо інформування населення про скасування дії літнього часу.
