Далекого 1941-го року, з початку Великої Вітчизняної війни, 4219 чоловік з нашого району пішли захищати Батьківщину, у тому числі й майже 400 петрівців.
8 серпня 1941 року Петрове захопили фашисти. Понад 200 молодих хлопців та дівчат вони відправили на примусові роботи до Німеччини. Були зруйновані і спалені всі господарські приміщення колгоспів, МТС, школи та майже 100 будинків місцевих жителів.
Водночас, в районі велася боротьба проти окупантів. Було створено підпільні групи (1942 рік) в Богданівці, Петровому, Рядовому та групу опору з частини вчителів і молоді селища Петрового.
21 жовтня 1943 року війська Другого Українського фронту визволили від німецько-фашистських загарбників Петрове – перший районний центр Кіровоградщини. Двома днями раніше (19 жовтня) – було звільнено перший населений пункт в нашій області - село Зелене.
Жорстокі бої за кожен клаптик землі на території Петрівщини тривали до 6 березня 1944 року. В боях за визволення району загинуло близько 10306 воїнів.
Відроджувати сільське господарство на території Петрівщини допомагали трудівники РРФСР і республік Середньої Азії. Протягом 1945-1948 років вони надіслали колгоспам Петрового і МТС насіння, худобу, 50 тракторів, 25 моторів тощо.
Роки минають, цими днями ми відзначали вже 73 річницю відтоді, коли на території районного центру затихли останні звуки війни. Проте одголоски страшного лихоліття і до сьогодні дають про себе знати нерозірваними снарядами та іншими страшними зна-хідками, які ще й досі трапляються в степах району.
Ця дата стала приводом для урочистого мітингу біля братської могили радянським воїнам в Петровому, на який зібралися представники влади, працівники підприємств, установ та організацій, учасники бойових дій, усі небайдужі жителі району.
Розпочався мітинг Гімном України, після чого хвилиною мовчання вшанували пам’ять тих, хто загинув на тій страшній війні, і тих, хто помер від ран у повоєнний час.
Відкрила мітинг Петрівський селищний голова Світлана Тилик, згадавши далекі дні визволення селища і нагадавши про неоплатний борг перед визволителями. Вона привітала усіх з сімдесят третьою річницею визволення Петрового та побажала мирного безхмарного неба, доброго здоров’я, добра і процвітання кожній родині та нашій державі.
Далі з промовою виступила голова районної ради Тамара Сакара, яка зазначила, що ми ніколи не забудемо про героїчні сторінки нашої історії й про ту страшну ціну, яку заплатило старше покоління за наше право на життя. «Сьогодні ми відзначаємо 73-тю річницю звільнення Петрового від нацистів, вшановуємо пам’ять полеглих, вклоняємось воїнам-визволителям, усім, хто зробив свій внесок у перемогу в Другій світовій війні. Ми пишаємось героїзмом, силою духу та мужністю наших ветеранів, які у ті буремні роки звільнили від окупантів рідну землю, а згодом - у надзвичайно важких умовах відбудували зруйновані міста та села, відродили економічний потенціал, плекали наше мирне майбутнє. Наш святий обов’язок – зберегти пам’ять про кожного, хто боровся з ворогом на фронті чи в тилу, загинув на окупованій території чи в таборах смерті, чиє життя обірвалося на шляху до Великої Перемоги.
Схожі виклики, на жаль, сьогодні знову постали перед Україною. Учасники антитерористичної операції на сході нашої країни відвойовують право на незалежність та свободу. Святою справою для нас, нащадків, є обов’язок відстояти мир та не звернути з обраного шляху», - зауважила Тамара Вікторівна.
До учасників мітингу з вітальним словом також звернувся голова районної організації ветеранів Олег Гіюк.
Віддаючи данину шани та пам’яті загиблих воїнів, представники влади, інші учасники мітингу поклали квіти до меморіальних плит з іменами полеглих визволителів.
Олена Приходкова.
На знімках: учасники урочистого мітингу; лунає Державний Гімн України.
