інформує Т.ПритулаУ порядку денному засідання колегії райдержадміністрації, яке відбулося кілька днів тому, стояли наступні питання: 

- Про підсумки проведення опалювального сезону господарського комплексу району;

- Про хід виконання Програми зайнятості населення Петрівського району на період до 2017 року на 2014 рік;

- Про стан підготовки до відпочинку та оздоровлення дітей влітку 2015 року;

- Про стан виконання делегованих повноважень органів виконавчої влади виконкомом Червонокостянтинівської сільської ради з питань забезпечення комплексного розвитку відповідної території

- Різне.

Як видно з переліку, всі питання стосуються поточної життєдіяльності громади району, але жодним чином їх не можна вважати другорядними, бо від того, наскільки професійно і якісно вони вирішуються, залежить якість життя кожного з нас.

Шановні земляки!

Щороку в Україні відзначається День слов’янської писемності та культури. 

В цей день ми звертаємося до глибинних основ української писемності, духовності – могутнього джерела сили і життєздатності української нації. Тільки любов до власної історії, плекання та примноження культурної і духовної спадщини свого народу є рушійною силою морального та духовного розвитку будь-якого суспільства.

Районна державна адміністрація вітає всіх з цим святом, бажає весни у серці, тепла у взаєминах із близькими. Нехай здійсняться всі ваші життєві плани, надії і мрії, а кожен день вашого життя буде світлим та сонячним.

Сергій Завалій, голова райдержадміністрації

Світлана ТИЛИК, голова районної ради

До постаті В.Леніна можна ставитися по-різному. Загалом же більшість сучасних істориків сходяться в думці, що в розвитку країн і народів, які входили до складу Російської імперії, він зіграв роль злого генія. До 1917 року Росія входила до п’ятірки наймогутніших держав світу, а за темпами розвитку випереджала всіх, отже вже до кінця 20-х років минулого століття могла стати світовим лідером. Але революція, яку Ленін організував на західні гроші, і громадянська війна відкинули країну щонайменше на 100 років назад, принісши народам незліченні біди та забравши життя мільйонів людей.

22 травня виповнилося 154 роки з дня перепоховання Тараса Шевченка. Він помер у Петербурзі, але, як і заповідав, спочив на Дніпрових кручах. Поета не стало 10 березня (26 лютого) 1861 року. На третій день він був похований на Смоленському цвинтарі. Віддати останню шану Великому Кобзарю прийшли Достоєвський, Лєсков, Салтиков-Щедрін, Тургенєв, Некрасов, представники української, польської, грецької громад Санкт-Петербурга. Ще в день смерті Тараса Шевченка його друзі - художник Григорій Честахівський, брати-літератори Михайло та Олександр Лазаревські - вирішили виконати волю поета і поховати його в Україні, адже передсмертними словами 47-річного Шевченка були: «До Канева...». Невдовзі українська громада міста домоглася дозволу царської влади на перепоховання поета. Супроводжували труну Кобзаря Олександр Лазаревський і Григорій Честахівський. 27 квітня вони прибули до Москви, де труну поета встановили в Тихонівській церкві. Прощатися з Кобзарем прийшли не лише українці, а й росіяни. В Україну труну везли кіньми. 18 травня домовину з прахом Шевченка було доправлено до Києва. На київському ланцюговому мосту труну Шевченка до самої церкви Різдва Христового на Подолі несли студенти Київського університету. Труна перебувала в церкві до 20 травня, а вранці на руках її понесли до пароплава «Кременчуг», який узяв курс на Канів. Прощання з поетом відбувалося в Успенському соборі в Каневі. Настоятель Канівського Успенського собору Гнат Мацкевич виголосив пророчу промову: «Благовій, Малоросіє, перед містом Каневом: у нас поховано Тараса Шевченка!» До місця поховання - Чернечої гори - труну знову понесли на руках. 22 травня після богослужіння прах Шевченка було поховано на Чернечій горі біля Канева - в місці, яке відповідало його «Заповіту». Незабаром могила Шевченка перетворилася на місце паломництва українців, а Чернеча гора отримала назву Тарасової. Щороку у травневі дні біля могили поета в Каневі проходять богослужіння, сюди звідусіль їдуть люди вклонитися Кобзареві.

табличка на дверяхІстерика – іншого слова важко знайти! – яка піднялася після повідомлення про те, що іноземний фахівець Саша Боровик не отримав посаду в українському уряді, не має аналогів. Мов вогонь бурятську тайгу, охопив інформаційний простір вал злоби до власного уряду та його голови. Миттєво сформувалися наступні тези: по-перше, ображений іноземний фахівець був проголошений втіленням усіх можливих чеснот, починаючи від професіоналізму нечуваного рівня і закінчуючи захоплюючим подих патріотизмом. По-друге, Яценюк, який нібито посмів його образити, зарахований до сонму ворогів усього нового й прогресивного, а його рішення щодо Саші – остання крапля і чорна мітка.

«мобільний соціальний офіс» працював у ВолодимирівціДнями «мобільний соціальний офіс» працював у Володимирівці

При управлінні соціального захисту населення запроваджено роботу виїзних «мобільних соціальних офісів» для надання підтримки населенню шляхом обслуговування за місцем проживання.

Робота «Мобільного соціального офісу» проводиться на підставі графіка виїзду в населені пункти району, основним завданням якого є:

- підвищення рівня інформованості населення про заходи соціального захисту, які передбачені діючим законодавством;

- суттєве покращення соціального обслуговування та надання соціальної підтримки населенню шляхом обслуговування безпосередньо за місцем проживання;

- сприяння ефективному „зворотному зв’язку” органів соціального захисту з населенням для оперативного реагування та задоволення актуальних потреб.

Отож згідно графіку виїзду «мобільного соціального офісу» 15 травня 2015 року проведено особистий виїзний прийом громадян в с. Володимирівці. 

члени районної ветеранської організації з посиленою увагою дослухаються до інформації.Цьогорічна весна, як відомо,  принесла людям не лише квітучі алеї, а й не настільки приємне підвищення тарифів. Та все ж, не забула держава і про соціальний захист родин, який здійснюватиметься у вигляді надання житлових субсидій. А з першого травня цього року такі субсидії стали ще доступнішими, адже запроваджено спрощений порядок їх надання. Саме з цього питання Валентина Сибіра - начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації - провела роз’яснювальну роботу не тільки з населенням району, а й з ветеранами районної організації ветеранів України, окремо і більш детально.

На початку засідання розглядався закон про надання субсидій в цілому, а після цього вже практичними прикладами пояснювали, яким чином кожен присутній може отримати субсидію. Були вислухані абсолютно всі думки, також всі отримали відповіді на свої питання, яких, до речі, виявилося чимало. Важко людям призвичаїтися до нових правил і до такої кількості нововведень. Та, незважаючи на це, ветерани пообіцяли, що потрібні для отримання субсидії документи обов’язково подадуть найближчим часом.

Вікторія Махнюк

На знімках: члени районної ветеранської організації з посиленою увагою дослухаються до інформації.

(Продовження. Поч. у № 33-34, 35)

Вражає те, як буквально за лічені роки якісно змінився машинно-тракторний парк господарства. Тоді, у 2006 році, коли Олександр Поворознюк відгукнувся на запрошення спеціалістів очолити агрофірму, з наявних кількох десятків одиниць техніки (більшість якої ще була оздоблена вже заіржавілими шильдиками «Зроблено в СРСР») лише кілька агрегатів могли сяк-так самостійно пересуватися. Решта ж – стояли таким собі кладовищем металобрухту, немовби символізуючи остаточну загибель колись славного і потужного господарства. І хоч загальна площа угідь, які мали б оброблятися «П’ятихатською», була удвічі меншою, ніж сьогодні, однак навіть з тими наявними землями впоратися зазначеною технікою було нереально. Отож більше половини угідь, фактично, взагалі не оброблялися. Пригадується, після пам’ятних звітно-виборчих зборів, на яких селяни висловили довіру Олександру Григоровичу, уже надвечір одразу кілька потужних «Джон-Дірів» приступили до нічної оранки, а тим часом в кінець свого городу, який  межує з угіддями господарства, вийшла одна з колгоспниць-пенсіонерок і, спостерігаючи за роботою техніки, була просто не в силах стримати сліз.

фрагмент засідання круглого столу.Останнім часом усе частіше доводиться зустрічатися з явищем використання найманої праці громадян без оформлення трудових відносин, тому питання легалізації зайнятості й заробітної плати набуває актуальності, адже від цього залежить як рівень соціального захисту та добробуту людини, так і розвиток району в цілому.

Так днями у районному центрі зайнятості відбувся День відкритих дверей для роботодавців, змістом якого стало питання легалізації трудових відносин та заробітної плати.

У рамках заходу  відбулося засідання круглого столу на тему «Легалізація зайнятості – один із шляхів вирішення соціально-економічних проблем району» за участі роботодавців та представників райдержадміністрації.

Л. Кісільова, заступник директора-начальник відділу надання соціальних послуг районного центру зайнятості, поінформувала присутніх про ситуацію на місцевому ринку праці, охарактеризувала напрями роботи служби зайнятості щодо легалізації тіньової зайнятості через проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи як з роботодавцями, так із особами, які перебувають на обліку в службі зайнятості.

В. Сибіра, начальник управління праці та соціального захисту населення Петрівської райдержадміністрації, зазначила, що в районі створена робоча група з питань легалізації виплати заробітної плати та зайнятості населення, якою проводиться відповідна робота щодо недопущення тіньової зайнятості населення, виплати заробітної плати «в конвертах».

Осічка у рідних стінах

Відчуттям розчарування для кількох сотень уболівальників Петрівщини завершився домашній поєдинок наших улюбленців – ФК «Інгулець» з гостями із Запоріжжя – командою «Таврія-Скіф». Причому розчарування не лише невтішним для нас результатом, а й блідою, невиразною грою наших футболістів, особливо у першій половині зустрічі. Якщо, на суб’єктивний погляд автора, в майстерності та рівні технічної підготовки інгульчани не поступалися гостям і навіть дещо переважали їх, то в частині тактичної побудови гри, схоже, ми стали свідками повного провалу. Зокрема, за увесь перший тайм господарі не створили жодної комбінації, об’єктивним підсумком якої могла б бути результативна спроба взяття воріт. А ті поодинокі моменти, що все ж мали місце, виникали швидше не завдяки злагодженій командній грі, а завдяки індивідуальній майстерності окремих гравців. Саме індивідуальна майстерність Миколи Коляди (який, до речі, того дня відзначив свій день народження) і спричинила першу реальну загрозу взяття воріт: обігравши двох захисників на своєму правому фланзі, Коляда віддав точну передачу в район одинадцятиметрової позначки, де м’яч прийняв Євген Фальковський. А далі наш нападник, уміло залишивши за спиною свого персонального опікуна, пробив по воротах. Та удар виявився і не досить сильним, та ще й, практично, в те місце, де стояв воротар. Тож відбити цю атаку для такого досвідченого голкіпера, як Володимир Жук – колишній страж воріт запорізького «Металурга» - команди Прем’єр-ліги української першості – виявилося не надто складним завданням. Сталося це десь на десятій хвилині гри. Ну, а далі спрацювало ще одне з неписаних футбольних правил: «Не забиваєш ти – забивають тобі». Після гострої контратаки, розпочатої з власного штрафного майданчика тим же Жуком, гості розіграли швидку комбінацію, в ході якої фланговий простріл замкнув ще один колишній вихованець запорізького «Металурга» Ігор Дудник. Наш голкіпер Денис Бобров, «полишений напризволяще» власними захисниками, котрі не встигли перекрити зони своєї відповідальності, був просто «розстріляний» буквально з п’яти метрів. Тож гості повели в рахунку – 0:1.

З/пНазва маршрутуДні тижня

Час відправлення

з смт Петрове

Час прибуття

в кінцевий пункт

Час відправлення 

із кінцевого пункту

Час  прибуття

в смт Петрове

КІРОВОГРАДСЬКИЙ НАПРЯМОК
1

Петрове - Кіровоград

через Олександрію

щоденно 5-00 8-50 14-25 18-00
14-10 18-15 19-10 23-10
2

Жовті Води - Кіровоград

через Новгородку

щоденно 6-00 8-20 11-00 13-20
п’ятниця, неділя 6-00 8-20 11-00 13-20
14-25 16-50 17-00 19-20
3

Петрове - Кіровоград

через Новгородку

понеділок, вівторок,

середа, четвер

6-30 8-50 12-30 14-50
п’ятниця, неділя 6-30 8-50 10-30 13-00
15-00 17-06 18-00 20-35
4

Жовті Води - Кременчук

через Петрове

щоденно 8-30 11-15 14-00 16-30
5

Петрове - Олександрія

через Малинівку

понеділок, середа, 

п’ятниця, субота,

неділя

5-00 7-30 10-50 13-15
6 Петрове - Малинівка четвер 6-30 7-20 8-00 9-00
12-00 12-45 12-50 13-25
7 Петрове - Олександрія

щоденно, крім

понеділка

7-20 8-55 12-20 13-50
8 Петрове - Світловодськ щоденно 6-30 9-20 9-30 12-30
9 Олександрія - Петрове щоденно 9-20 10-30 6-40 8-05
18-00 18-40 14-00 15-10
10 Олександрія - Петрове щоденно 10-30 11-20 7-00 8-10
17-00 18-20 15-00 16-10
КРИВОРІЗЬКИЙ НАПРЯМОК
11 Петрове - Братське

вівторок,

четвер

6-00 6-46 7-00 8-00
12 Петрове - Іскрівка

понеділок,

середа

5-45 6-46 7-00 8-00
12-00 13-10 13-15 14-25
13 Баштине - Луганка щоденно 12-00 12-57 13-00 8-05
14

Олександрія - Кривий Ріг

через Луганку

щоденно 7-25 9-45 12-50 14-05
15

Петрове - Кривий Ріг

через Луганку

понеділок, середа,

субота

6-00 8-15 11-00 13-15
п’ятниця, неділя 6-00 8-15 11-00 13-15
14-00 16-15 17-00 19-15
16

Петрове - Кривий Ріг

через Влолодимирівку,

Ганівку

щоденно 5-40 7-20 8-20 10-00
13-50 15-40 16-00 17-40
17

Олександрія - Кривий Ріг

(рудник ім Леніна)

через Влолодимирівку,

Ганівку

щоденно 6-40 8-10 9-40 11-30
14-45 16-25 17-30 19-05
18

Олександрія - Кривий Ріг

(рудник ім Леніна) - Петрове

понеділок 9-00 10-35 10-50 12-30
13-25                                      14-25   (до автостанції Терни)

п’ятниця,

субота, неділя

9-00 10-35 10-50 12-30
13-25 14-55 15-30 17-10
                              18-10 19-10   (до автостанції Терни)
ЖОВТОВОДСЬКИЙ НАПРЯМОК
19

Жовті Води - Кіровоград

через Новгородку

щоденно 13-20 13-50 5-30 5-50

п’ятниця,

неділя

13-20 13-50 5-30 5-50
19-25 19-50 14-00 14-22
20

Жовті Води - Кременчук

через Петрове

щоденно 6-30 7-05 7-55 8-25
16-30 17-00 17-25 18-00
21 Петрове - Зелене п’ятниця 5-20 6-30 6-40 7-50
12-00 13-10 13-40 14-50
22 Петрове - Йосипівка понедлок 6-15 7-15 7-20 8-20
12-00 13-20 13-25 14-05