Практично, з перших років державної незалежності України особливістю її політичного устрою стала недостатня представленість жінок в активному по-літичному житті, особливо на вищому державному рівні.
Чому гендерна рівність важлива для України? Щоб поспілкуватися з цього приводу, днями в район завітала, голова Кіровоградської асоціації «Громадські ініціативи» Любов Лук’янцева, яка розповіла про вирішення гендерних питань у Кіровоградській області.
Зустріч пройшла в сесійній залі районної ради. Обговорювалися питання активізації та підтримки жінок у громадському та політичному житті, врівноваження представництва жінок та чоловіків на ключових позиціях. Голова асоціації розповідала про досвід проведення тренінгів для жінок-депутатів, жінок-громадських активісток у Кірово-градській області. За словами Лук’янцевої, жінок в органах влади порівняно небагато, оскільки у районах до органів місцевого самоуправління, здебільшого, приходять фермери - як правило - представники сильної статі.
Детальніше: Гендерна рівність - запорука цивілізованості суспільства
Голод, сльози і могили…
І перед ними ми в боргу завжди,
За тих, що крихти хліба не доїли
І не допили чистої води.
Земля, як цвіт,
Земля, як страх,
Земля, як морг –
Голодомор, голодомор, голодомор…
Історичні джерела свідчать, що в Україні до більшовицького жовтневого перевороту 1917-го року ніколи не було голоду. Навіть після закріпачення українських селян московським царизмом бували періоди, коли вони жили вкрай бідно і тяжко, але ніколи люди в Україні не помирали від голоду. За часи ж комуністичної влади нашою землею прокотилося три голодомори, найстрашніший – штучно створений більшовиками 1932-1933 років, коли загинули мільйони людей, збожеволілі матері вбивали власних дітей, аби нагодувати хоча б когось з сім’ї.
Прочитавши заголовок, мабуть, кожен зрозуміє, що мова піде про працівників галузі охорони здоров’я. Це так, але не тільки про них. Та про все по порядку.
Нещодавно мені довелося звернутися за медичною допомогою, яку мені надали під час стаціонарного лікування в терапевтичному відділенні Петрівської ЦРЛ. Його працівники зробили все можливе, щоб стабілізувати мій стан, та завершувати лікування довелося вже в іншому спеціалізованому медичному закладі – обласному кардіологічному диспансері.
Мені неодноразово доводилося писати на сторінках районки про те, що терапевтичне відді-лення нашої лікарні стало набагато затишнішим після ремонту, а тепер вже на власному досвіді переконався, що тут, дійсно, створені комфортні умови для перебування стаціонарних хворих. Та головне – уважне ставлення до хворих працівників відділення: як лікарів, медичних сестер, так і обслуговуючого персоналу. Зокрема, хо-тілося б словами вдячності згадати завідуючого відділенням Григорія Соколова, старшу медсестру Валентину Снісаренко, сестер медичних Олену Ткаченко, Тетяну Моторкову, Дарію Де-в’ятко, Наталію Педан, Вікторію Косолапову, Уляну Снігур, молодших сестер медичних Тетяну Гриву, Тетяну Ковіну, Тетяну Зимогляд, Олену Варчук, роздавальницю Тетяну Білаш, пралю Олену Худан, прибиральниць Надію Харитоненко і Світлану Житнік.
«Поезія – це завжди неповторність,
Це ніжний дотик до душі»
Ліна Костенко
Нещодавно в затишному куточку Володимирівського сектору Петрівського освітнього округу зібралися люди, небайдужі до чистоти духовних криниць, до натхненної творчої праці та наділені великою любов’ю до культурного розквіту нашого краю. З-правіку джерелом духовного багатства була книга.
Цього року світ вітчизняної поезії поповнився новою збіркою — «Вогонь в душі», яку презентував шкільному товариству її автор – підполковник Всеукраїнського лицарського ордену православних козаків ім. Івана Сірка – Олександр Григорович Бережний.
Хтось мудрий зауважив: поезію важко аналізувати, її треба читати. Так, як і пісню. Лягає на душу – співаємо. А як ні – то й ні…
Кожна поетична зустріч – це теплота спілкування, радість від занурення у цілющі джерела поетичного слова, яке єднає всіх спраглих, що прагнуть до творчих пошуків.
З метою зміцнення інтелектуальних та творчих здібностей учнівської молоді та розвитку патріотичних почуттів педагоги Петрівського ЦДЮТ днями організували та провели районну інформаційно-пізнавальну гру «12 балів» на тему: «Імена, що прославили Україну». У ній взяли участь 9 команд загальноосвітніх шкіл району: Луганської ЗШ І-ІІІ ст. «Максимум»; Петрівського НВО «Brain box»; Новостародубської ЗШ І-ІІІ ст. «Форсаж»; Володимирівської ЗШ І-ІІІ ст. «Фішка»; Балахівської ЗШ І-ІІІ ст. «Розумники»; Петрівської ЗШ І-ІІІ ст. «Хутор»; Чечеліївської ЗШ І-ІІІ ст. «Ерудит»; Червонокостянтинівської ЗШ І- ІІІ ст. «# clever»; Іскрів-ської ЗШ І-ІІІ ст. «Еврика».
Гра пройшла досить цікаво та емоційно. Було проведено 4 конкурси, які назвали уроками. Виконуючи правильно завдання, учасники в кожному з них могли отримати максимальну оцінку - 12 балів. Перший урок - «Теорія» містив загальні питання, другий - «Практика» - передбачав практичне завдання по розміщенню в хронологічному порядку князів Київської Русі. Третій урок - «Творчість» - змусив учасників пригадати інтерфейс українських гривень. Останній четвертий конкурс - «Залік» дав можливість перевірити знання програмового матеріалу зі шкільних предметів і виявився досить напруженим, а відповіді, які давали капітани команд, тримали в напрузі суддів і всіх учасників.
Тренер-учитель
На протяжении всей моей спортивной деятельности мне приходилось искать пути, методы и средства для подготовки своих учеников к достижению уровня высшего спортивного мастерства, реализации их возможностей, достижения высоких результатов, успеха и цели, поставленной на всех этапах подготовки.
Тренер-учитель - явление редкое, он открыт всем ветрам критики, поэтому нуждается в защите своих учеников. Он не гладит по головке, пропесочит – мало не покажется, не будет удерживать учеников, если они сами этого не пожелают. Он - «бело-чёрно-серо-буро-малиновый». Кому-то необходим «удар палкой» для достижения результатов, а кого-то нужно ободрить, облизать, погладить по головке и всегда хвалить.
В моей практике я встречала много «чёрных» и «белых» тренеров. Пример «чёрного» тренерства – обучение учеников в плавании. Ученика бросают в воду и смотрят – выплывет или нет? Сам процесс этого обучения предусматривает взаимоотношения: пассивный учитель, - активный ученик.
К «белому» тренерству можно отнести раскрытие и развитие в ученике его светлых сторон. Этот процесс предусматривает взаимоотношения: активный тренер - пассивный ученик. При этом процесс может растянуться до бесконечности и оторвать ученика от реальной жизни. А так, как наша жизнь состоит из вдоха и выдоха, так «белого» и «чёрного» тренерства, в чистом виде, практически не бывает. И, вместе с тем, есть ещё один способ обучения, наиболее сложный для обоих: он предусматривает создание системы «ученик – учитель (тренер) – единое целое». Изменяется ученик, меняется тренер, всё обучение и изменения происходят одновременно в двух направлениях – достижения ученика являются достижениями тренера и наоборот. Здесь нет виновных – ибо каждый заинтересован в успехе другого. Это наиболее рациональная система, которая строится на взаимной симпатии тренера и его учеников – это школа единомышленников и друзей, и она не может быть многочисленной.
НАРИС
Ось і відшуміла багрянцем найяскравіша пора року - осінь. Ще зовсім недавно різнокольоровими фарбами переливалися сади, ліс, та недовго довелося їм себе тішити золотим вбранням. Уже незабаром повіяло прохолодою, і перші заморозки пошкодили листя, яке швидко облетіло, лише чути під ногами його шарудіння.
А старенька груша на нашому подвір’ї довго трималася, розмірковуючи, чи варто роздягатися проти зими, вона ж так боялася холоду! Та все ж довелося.
Цьогорічна осінь дуже примхлива і норовлива, довго стояла засуха,що не радувало аграріїв, бо перше зернятко лягло в суху землю. Проте згодом зачастили дощі, зливи та шквали, що наробили багато лиха.
Не оминула негода і наше подвір’я, коли потужний буревій повалив стару, трухляву вербиченьку - сусідку тополі і мою подруженьку, що завжди зазирала в моє вікно. Вона давно вже нездужала і скрипінням ледве тамувала свої муки. З яким же стогоном, тріском і болем падала вона на землю, прощаючись із життям! А листячко, благаючи порятунку у стихії, розліталося навкруги і прилипало до моїх мокрих шибок. Ось тут і відчула поетичну влучність рядків вірша
Це вкрай заразна важка хвороба вірусного походження.
Кір залишається однією з основних причин смерті серед дітей раннього віку в усьому світі, навіть незважаючи на наявність безпечної та ефективної вакцини.
Збудником кору є вірус із сімейства параміксовірусів. Вірус кору, зазвичай, розвивається в клітинах, розташованих в задній стінці глотки і в легенях. Кір - хвороба людини, якою не хворіють тварини.
Ознаки та симптоми.
Першою ознакою кору, зазвичай, є значне підвищення температури, яке настає приблизно через 10-12 днів після впливу вірусу і триває від 4 до 7 днів. На цій початковій стадії можуть з’являтися нежить, кашель, почервоніння очей і сльозотеча, а також дрібні білі плями на внутрішній поверхні щік. Через кілька днів з’являється висип, зазвичай, на обличчі і верхній частині шиї. Приблизно через три дні висип розповсюджується по тілу і, в кінцевому підсумку, з’являється на руках і ногах. Він тримається 5-6 днів і потім зникає. В середньому, висип виступає через 14 днів (від 7 до 18 днів) після впливу вірусу.
Важкою формою кору з більшою ймовірністю хворіють діти раннього віку, які отримують погане харчування, особливо ті, в кого дефіцит вітаміну А, або ті, імунна система яких ослаблена ВІЛ / СНІДом чи іншими хворобами.
У зв’язку із можливим надходженням забруднених паводкових та ґрунтових вод до джерел нецентралізованого водопостачання в країні трапляються ризики виникнення випадків воднонітратної метгемоглобінемії у дітей. Такі випадки пов’язані з приготуванням дитячого харчування на воді з індивідуальних криниць, у яких вміст нітратів перевищує гігієнічні нормативи. Так, виявлено перевищення нітратів більше ніж на 50,0мг/дм3 у деяких селах нашого району, де проводився моніторинг води, що використовується для приготування страв дітям віком до 3-х років. Метгемоглобінемія обумовлена токсичною дією нітратів, яка полягає у кисневому голодуванні тканини (гіпоксії). Симптоми хвороби у немовлят проявляються у вигляді посиніння ділянок навколо рота, рук і на стопах, тому цю хворобу ще називають «блакитний синдром немовлят». У дітей, що вражені цією хворобою, може бути блювота і пронос. У екстремальних випадках відзначене збільшення слиноутворення. Гостре нітратне отруєння у дітей в 7-8% випадків закінчується смертю. Однією з причин забруднення нітратами криниць є недотримання власниками вимог санітарних норм і правил при їх облаштуванні та утриманні, що робить воду непридатною для споживання.
Детальніше: Попередження виникнення випадків воднонітратної метгемоглобінемії у дітей
