Лани ПСП «Зарічне» знаходяться у різних куточках нашого району, та це не стало на заваді полеводам ще до рясних дощів впоратися із значними обсягами весняно-польових робіт. Завдяки високому рівню організації праці в оптимальні агрономічні строки у господарстві посіяно 1700 гектарів ярих та 1200 технічних культур. Кормовими культурами засіяно 340 гектарів. Під особливою увагою хліборобів знаходяться озимі посіви. Нині на полях проводяться всі заходи по захисту рослин. Ці та інші роботи вміло і високопрофесійно виконували і продовжують здійснювати механізатори: Микола Литвинов, Олег Чумаченко, Олег Рак, Віталій Ситник, Анатолій Барабаш та Ігор Ткачук.
Тільки-но перестали дошкуляти опади (а їх випало за травень втричі більше норми) до роботи взялися кормозаготівельники. Про інтенсивний розвиток тваринницької галузі цього сільгосппідприємства вже розповідалося на шпальтах районки. Побувавши на заготівлі сінажу, в черговий раз переконуєшся у продуманому, чіткому конвейєрі виробничого процесу. Щоб зменшити затрати, зарічанці посіяли люцерну та кукурудзу на полях, прилеглих до тваринницьких комплексів, де утримується ВРХ. Аби якомога швидше виконати заплановані обсяги робіт по заготівлі сінажу, цей процес здійснюється упродовж усього світлового дня. Маючи новітню техніку і необхідні механізми для кормозаготівлі, лише трохи більше десятка працівників виконують це завдання. Вони за день упаковують у термоплівку 200-230 тонн люцерни. Сінаж є одним з найважливіших наповнювачів у раціоні монокорму, яким годують ВРХ круглий рік. Тож кормозаготівельники пам’ятають вислів: «Молоко у корови на язиці», а відтак цим переймаються усі причетні до цієї справи працівники, використовуючи погожу годину, аби прискорити темпи роботи та заготовити вдосталь кормів.
Зазвичай, події, які не стосуються безпосередньо нашого району, не є форматом районної газети. Однак те, що відбулося на цьому тижні і що миттєво стало темою № 1 майже усіх світових інформаційних агенцій, ми також не могли залишити поза своєю увагою. Нарешті серед значного масиву здебільшого нерадісних новин з’явилася хороша. Та ще й яка! Звільнено з полону людину, яка для усіх нас стала символом незламності, патріотизму, ідейної переконаності, самовідданої любові до Батьківщини.
Власне, байдужих до долі Надії Савченко серед нас дуже мало. Здебільшого, в сучасному українському суспільстві її сприймають як ознаку сили українського духу, як сподівання на те, що зміни на краще в житті нашої країни таки можливі і цілком реальні. Слід лише наполегливо, сміливо і послідовно рухатися до означеної мети.
Разом з тим інша категорія небайдужих (на жаль, і таких в сьогоденній нашій Україні вистачає), цю звістку зустріли стишеним сичанням: «Краще б вони її там згноїли…». Це ті, хто мріяв і продовжує мріяти, щоб «Путін увів вайска» аж по Дністер або й далі, хто також намагається підспівувати апологетам теорії так званого «руського міра», відверто зневажаючи власне українське коріння. Прикро, але мусимо вчитися якимось чином уживатися з ними в спільній державі, разом з ними намагатися робити цю державу такою, щоб ніколи й нікому не було соромно називатися українцем.
З 30 травня по 1 червня 2016 року відбудуться районні заходи з нагоди відзначення Міжнародного дня захисту дітей.
У програмі свята:
30 травня 2016 року
10.00 - гала-концерт «Інгулецький зорепад» в парку відпочинку смт Петрового
15.00 - турнір з міні - футболу серед учнів молодшого та середнього віку на майданчику зі штучним покриттям селища Петрового, а в приміщенні стрілецького тиру (Петрівський НВК) - відкрита першість з кульової стрільби серед вихованців ДЮСШ «Олімп».
31 травня 2016 року
9 .00 - районний фестиваль «Гордість і надія Петрівщини», в рамках якого в сесійній залі Петрівської районної ради відбудеться зустріч обдарованої учнівської молоді з керівництвом району.
1 червня 2016 року
8.00 до 8.30 - Хресна хода від кафе «Смак» до Парку відпочинку.
9.30 - концертно-розважальна програма «Сонце сміється в дитячих очах» в Парку відпочинку смт Петрового. В програмі свята: виступи талановитої молоді, ігрова програма, конкурс дитячого малюнку на асфальті «Моє щасливе дитинство», виставка образотворчого та декоративного мистецтва, розважальні атракціони, квест- гра батьків з дітьми «Оберег».
В парку відпочинку працюватиме виїзна торгівля.
4 червня 2016 року поїздка дітей пільгових категорій в ДП «Криворізький державний цирк» міста Кривого Рогу на циркову програму «Цирк на воді».
Запрошуємо вас отримати задоволення від справжнього свята та разом з нами провести ці святкові дні!
Зеленська територіальна громада найбільш віддалена від районного центру. Добиратися до неї часто доводиться через територію сусідньої Дніпропетровської області, адже не завжди після дощів можна проїхати коротшим степовим шляхом. Ось і цього разу їдемо до Зеленого через Жовті Води по дорозі, де вибоїни такі глибокі, що водієві доводиться кілька разів давати задній хід та хоч як-небудь об’їжджати ці перешкоди, аби не пошкодити корпус автомобіля. Дорожні знаки та вказівники з облущеною фарбою стали такими рябими, що важко зорієнтуватися у вірності напрямку руху. Звісно, тутешній дорожній службі не надто важлива дорога на Зелене, адже це для них вже інша область, тож, тим більше, годі і говорити про якість дорожнього покриття. І лише на під’їзді до села, на полагодженій дорозі їхати стало значно краще. Подолавши майже сорок кілометрів, ми, нарешті, дісталися до сільської ради. Під час спілкування з сільським головою Інною Беркун, дізналися, що на підвідомчій їй території діє аж двадцять п’ять сільськогосподарських підприємств, які обробляють десять тисяч чотириста гектарів землі. Окрім них, сплачує податки до місцевого бюджету і Петрівський залізорудний кар’єр. Він розташований на частині земель сільської ради, де ведуться розкривні роботи та видобуток залізної руди. Отримуючи за рік три мільйони гривень податків, сільська громада стала самодостатньою. Але ж це не значить, що вони не прораховують свої витрати, а навпаки - намагаються більш раціонально їх витрачати. «Я рада, що наш депутатський корпус прискіпливий у цьому плані, тож вирішуємо все колегіально на комісіях, враховуючи зауваження та пропозиції кожного депутата. Шукаємо для виконання робіт, на заздалегідь визначених об’єктах, підрядчиків на вигідних нам умовах», - говорить Інна Вікторівна. Таким чином в минулому році вже вдалося полагодити 5,7 кілометрів аварійної дороги, що веде до Жовтих Вод, витративши на це 650 тисяч гривень. Нині проводиться експертиза проекту ремонту наступної ділянки цієї ж дороги, кошторис якої складає вже 1,5 мільйони гривень. Крім того, цими днями з Артемівського залізорудного кар’єру було завезено 500 тон щебеню для ямкового ремонту сільських доріг. Постійно сприяють у вирішені питань по благоустрою села та його соціальної сфери депутат райради, начальник Петрівського залізорудного кар’єру Олександр Тилик та сільгосппідприємці Володимир Деркач, Костянтин Дорошенко та Олександр Жушман. За це їм від сільчан щира вдячність. Планується провести у цьому році капітальний ремонт ДНЗ та Будинку культури. Створення у минулому році комунального підприємства «Комунсервіс» ще раз свідчить про те, що сільська рада дійсно самодостатня. Для роботи вже придбали два трактори та навісне обладнання до них. Тепер ліквідовуються несанкціоновані сміттєзвалища, проводиться роз’яснювальна робота про недопустимість їх подальшого виникнення та складаються угоди з власниками домоволодінь на вивезення побутових відходів. Наводиться порядок і на цвинтарях, узбіччях доріг. «Комунсервіс» також надає послуги і сусіднім територіям. За рахунок цього підприємство потихеньку розвивається і вже в цьому році може стати прибутковим. У старому приміщені Зеленської початкової школи обладнали цех по виготовленню пелетів з гілок дерев та соломи.
В.О.Сухомлинський писав: «Людина народжується не для того, щоб безслідно зникнути нікому незнайомою піщинкою... Людина залишає себе, перш за все, в людині. У цьому вищий зміст життя та щастя. Якщо ти хочеш залишитись в серці людства - виховай своїх дітей». І ми, колектив Балахівського дошкільного навчального закладу, спільно з батьками, працюємо над тим, щоб виховати сучасних, вихованих дітей. Маємо надію, що в серцях наших вихованців залишиться добра згадка про своїх вчителів та вихователів. Великий Каменяр Іван Франко говорив:
«Нам усім, як нації, ніщо не прийде задарма. Тільки те, що здобудемо своєю працею, то буде насправді наше придбання і стане нашим добром». Та нелегко в наш час отримувати повноцінне матеріальне забезпечення. Тому нам допомагають у вирішенні деяких проблем наші постійні спонсори: Чечеліївський сільський голова Сергій Павлович Дяченко, генеральний директор ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська», депутат районної ради Олександр Григорович Поворознюк, виконавчий директор ТОВ «Чечеліївське» Сергій Іванович Даценко.
Колектив Балахівського дошкільного навчального закладу, батьки дітей, що відвідують заклад, щиро вдячні Вам за підтримку. Дякуємо Вам за розуміння. Сподіваємося на подальшу співпрацю.
Бажаємо успіхів, здоров’я, спокою і щастя. Дякуємо за вашу радість і любов, вдячність за вашу турботу про дітей.
Мирного неба, ясного сонця,
Нехай воно світить у ваше віконце,
Щоб радістю й миром були ви багаті,
Щоб горя і смутку не знали у хаті.
Хай буде у серці завжди доброта,
А Бог береже вас на довгі літа.
Тамара Самохвал, завідувач Балахівським дошкільним навчальним закладом, депутат районної ради.
У залі засідань районної ради днями відбулася важлива подія – ІІ сесія районного парламенту дітей ІХ скликання. Символічно, що захід, який нібито стосується лише школярів, пройшов саме в цьому приміщенні. Це є свідченням того, що районна влада ставиться до юних громадян та їхнього органу самоврядування цілком серйозно, як до своїх молодших партнерів. Підтвердженням цього стало і те, що в сесійному засіданні дитячого парламенту взяли участь голова районної ради Тамара Сакара, голова райдержадміністрації Сергій Завалій та його заступник Тетяна Панета.
Голова РПД Анна Стожкова, яка вела засідання, надала слово для привітань керівникам району.
Т.Сакара підкреслила, що проблеми юних громадян їй близькі і зрозумілі, інтереси людей похилого віку і дітей завжди є її пріоритетом у повсякденній діяльності. Вона побажала представникам дитячої громади району, присутнім у залі, зростати небайдужими, аби бути корисними суспільству.
С.Завалій зауважив, що невипадково засідання дитячого парламенту проходить в сесійній залі районної ради. Дуже важливо, щоб районна влада почула голос молоді, яка підкаже дорослим – на що слід звернути увагу.
8 жовтня 2005 року в мальовничому степовому куточку Петрівщини - селі Червонокостянтинівка народився хлопчик, якого нарекли Сергійком, що в перекладі означає «знатний». Батьки навіть не здогадувалися, що дане ними ім’я зовсім скоро виправдає себе… Але про це трохи пізніше.
А поки що зростає наш хлопчик. Рік за роком крокує чарівним світом дитинства, де завжди поруч лагідна мамина усмішка, надійна батьківська турбота, ніжні казки бабусь, добра порада дідусів, прихильне піклування старшої сестрички. Здавалося б – звичайна українська родина з усталеними поглядами, віковічними звичаями і сімейними традиціями. Але це тільки на перший погляд. Насправді, в такій родині, де панують злагода, взаєморозуміння, любов, створюється атмосфера добропорядності, доброти, ввічливості, поваги, працелюбства, зростають діти-патріоти рідної землі, палкі прихильники Шевченкового слова, справжні нащадки козацької слави.
Детальніше: «Із кожним роком школа все більше задовольняє мої потреби»
Дебют виявився успішним
За цілою низкою насичених спортивних подій в районі, що відбулися останнім часом, якось малопоміченим і, на мій погляд, - дуже несправедливо – залишився успіх наших наймолодших футболістів, вихованців дитячо-юнацької спортивної школи ФК «Інгулець». Цього року вони вперше дебютували в обласному відборі міжнародної футбольної першості для дітей «Кубок Націй Danone” і виступили досить потужно і сильно, здобувши кілька перемог, вибороли бронзові нагороди, поступившись у майже рівній боротьбі лише сильним колективам дитячо-юнацьких спортивних шкіл Кіровограда та Олександрії, які уже мають кількарічний досвід участі в подібних змаганнях.
До речі, значною мірою своїм успіхом наші юні спортсмени зобов’язані своїм тренерам – добре відомим на Петрівщині ентузіастам футболу, братам Андрію та Сергію Чорнопольським, які свою любов до цього виду спорту передають і своїм маленьким вихованцям, формуючи в них характер справжніх чоловіків. Переконаний – хтось із них, з роками, обов’язково надягне на себе і футболку нашої головної команди.
Церемонію нагородження приурочили якраз до проведення домашнього поєдинку збірної Кіровоградщини (на базі «Інгульця-2») з командою Сумської області, що відбувся минулої неділі. В перерві цієї зустрічі юним спортсменам вручив почесні грамоти та бронзові медалі заступник голови Кіровоградської організації Федерації футболу України Андрій Скрипка, а кілька сотень уболівальників, що спостерігали за футбольним дійством, привітали наших маленьких футболістів бурхливими оплесками.
Тож хочу нашим юним вихованцям побажати й надалі невтомної роботи над собою, подальшого удосконалення своєї спортивної майстерності, наполегливості й сміливості, формування справжнього бойового духу і характеру – і тоді перед ними обов’язково відкриються нові й незвідані футбольні вершини, досягнення, про які багато хто з них сьогодні може лише мріяти, але які неодмінно стануть щасливою реальністю і вагомою сходинкою для успішної реалізації себе в майбутньому дорослому житті.
Олександр Поворознюк, депутат районної ради, президент ФК «Інгулець».
На знімку: вихованці молодшої групи дитячо-юнацької спортивної школи ФК «Інгулець» - бронзові призери обласного відбору Кубку Націй Danonе.
Обдарована молодь – успішна держава
Ви можете і повинні творити власне майбутнє, бо якщо ви цього не зробите, хтось інший, безумовно, вас випередить.
Джоел Баркер
Освіта й освітні процеси в суспільстві – питання, що споконвіку хвилювали людство. Наші праотці день за днем, з року в рік, із століття в століття передавали свої знання, уміння і досвід майбутнім поколінням. Наскільки важливо бути справжнім фахівцем?! Яку б сферу діяльності ми не взяли, без відповідних знань розвиватися людина просто не зможе. Висновок один – знання потрібні в житті, як гвинтівка в бою.
Серед наших односельців є молодь, яка одночасно цікавитися новинками культури, мистецтва, здоров’я, опановує сучасні технології, поважає традиції та історію рідного краю. Однією з таких перлинок юного покоління є і корінна петрівчанка - Катерина Мовчан. Про неї можна говорити, здається, безкінечно, тому що вона завжди іде в ногу з часом, особливо за допомогою інтернету - розвивається набагато швидше. Катя - вродлива дівчина з потужною енергетикою, навчається в 9 класі Петрівського НВК. Окрім основної освіти, позашкільну здобуває в музичній школі по класу фортепіано. Бере активну участь у районних та обласних музичних конкурсах і фестивалях. Вона досить комунікабельна, витончена і тендітна. Катя прагне до експериментування, і це підтримується її батьками і недарма, бо, окрім музики, вона організувала власну виставку в сільському клубі, на якій представила свої вироби та аплікації із соломи, вишиті картини, прикраси для дівчат і жінок та інші види ручної роботи. Хобі юної майстрині приносить і прибуток, і задоволення.
Якщо вона обрала книгу сама — ще краще!
Не буває обов’язкових книг для прочитання! Читання мусить бути такою ж потребою, як їжа. Для когось обов’язкова їжа — м’ясо, для когось — вегетеріанське. Але їдять усі.
Я вважаю, що без «Острова скарбів» Р. Стівенсона, «Трьох мушкетерів» О.Дюма, «Собаки Баскервілів» А. Конан Дойла, «Вершника без голови» Майн Ріда, «Аліси в Країні чудес» Л.Керролла, героїчних казок чи «Таємничого острова» Жуля Верна людина повноцінним життям не проживе. Серед творів чи авторів, яких із задоволенням читає сучасна молодь, можна виділити такі:
- Сюзан Колінз. «Голодні ігри» (трилогія).
- Леонід Пантелеєв. «Республіка Шкід»
- Р. Ріордан. «Персі Джексон» (вся серія)
- Стівен Кінг. «Темна вежа» (комікс)
- «39 ключів». (міжавторський цикл пригодницьких романів).
- О. Есаулов. Назва неважлива, бо улюблений автор.
- Д. Толкієн. «Гобіт».
- Д. Толкієн. «Володар кілець».
- Г. Сампе. «Пригоди малого Ніколя».
- Е. Рауд. «Муфтик, Півчеревичок та Мохо».
Із ХХ століття безумовно «Тореадори...» В. Нестайка (можна в сучасному перевиданні) та його цикл про Лісову школу.
Неодмінно Зірку Мензатюк: її казки, «Таємницю козацької шаблі».
Також «Канікули прибульців із Салатти» Ксенії Ковальської,
«Сторожова застава» та «Джури...» В. Рутківського;
А. Кокотюху (є чудові детективи якраз для підлітків, на кшталт, «Полювання на золотий кубок»…
А взагалі чудових і корисних книг сьогодні немало. Тож спробуймо привчити дитину до самостійного читання. Це їй допоможе сформуватися цікавою і повноцінною особистістю.
Олена Приходкова
