На розгляд колегії районної державної адміністрації, засідання якої відбулося в один з останніх січневих днів, було винесене єдине питання – «Про стан роботи із зверненнями громадян упродовж 2017 року». З інформацією виступила головний спеціаліст відділу організаційної роботи, інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю апарату райдержадміністрації Марія Іщенко.

До районної державної адміністрації протягом 2017 року надійшло 622 звернення, що на 277 менше порівняно з 2016 роком. Зменшилася і кількість звернень громадян, що надійшли з органів вищого рівня:
- з Адміністрації (Секретаріату) Президента України – 6 (2016 р. - 8);
- з Верховної Ради України – 0 (2016 р. – 0);
- з Кабінету Міністрів України – 2 (2016 р. – 7);
- з інших органів державної влади – 0 (2016 р. – 2).

Питання щодо внесення змін до Єдиної тарифної сітки та підвищення оплати праці лікарям голова обласної ради Олександр Чорноіваненко порушив під час засідання постійної комісії з охорони здоров’я та соціальної політики.
Очільник обласної ради ініціював перед депутатами питання щодо звернення до Кабінету Міністрів України про необхідність внесення змін до постанови «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».
Мова йшла про те, що в результаті підвищення мінімальної заробітної плати з 1 січня 2018 року до 3723 грн. та непідвищення розміру посадового окладу І розряду Єдиної тарифної сітки, призвело до одного рівня посадових окладів заробітних плат працівників з вищою, середньою спеціальною освітою та молодших працівників медичної галузі.
У результаті, молодша медична сестра, медична сестра з середньою спе-ціальною освітою, незалежно від категорії, лікар-початківець, лікар ІІ категорії хірургічного й терапевтичного профілів та лікар І категорії терапевтичного профілю отримують однакову заробітну плату.
Депутати підтримали ініціативу голови обласної ради та відповідний проект рішення запропонували розглянути на 17-й сесії, яка відбудеться 2 березня.

17 січня 2018 року в сесійній залі Петрівської селищної ради відбулися заключні громадські слухання по обговоренню ініціативи депутатів селищної ради сьомого скликання щодо добровільного об’єднання громад.

Збори вела Петрівський селищний голова Світлана Тилик, яка ознайомила учасників слухань з ініціативою депутатів селищної ради щодо добровільного об’єднання громад згідно з перспективним планом, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

За підсумками слухань їх учасники внесли пропозицію підтримати ініціативу щодо добровільного об’єднання територіальних громад. За неї проголосували одностайно.

Актуально!

Умови проведення зовнішнього незалежного оцінювання результатів навчання, здобутих на основі повної загальної середньої освіти, у 2018 році зазнали деяких нововведень відповідно до законодавчих змін.

Однією з умов реєстрації для участі у ЗНО є подання копії паспорта громадянина України особами, яким станом на 1 вересня року не виповнилося 16 років, що передує року їх участі в зовнішньому незалежному оці-нюванні. Згідно чинного законодавства паспорт вперше оформлюється в 14 років.

Діяльність Петрівської районної ради, як і районної державної адміністрації, систематично висвітлюється районними ЗМІ. Днями голова районної ради Тамара Сакара дала розлоге інтерв’ю районному радіо «Голос Петрівщини». Текстовий виклад цієї розмови (у дещо скороченому вигляді) ми пропонуємо і читачам районки.

- Тамаро Вікторівно, середній вік депутатів районної ради нинішнього скликання становить близько 40 років. Напевне, це самий продуктивний вік, коли людина має вже якийсь життєвий досвід, сформовані погляди, власне бачення, як можна щось удосконалювати, змінити на краще і, водночас, залишається ще досить енергійною, ініціативною. Як Ви оцінюєте цю обставину, чи допомагає вона продуктивно працювати Вашим колегам?

Перший тиждень в строю

Отже скоро виповнюється тиждень відтоді, як я розпочав нести службу в Збройних Силах України. Що ж за цей тиждень трапилось? Не стану довго інтригувати, тож слухайте…

Відправлялися у військові частини ми з Кропивницького, міста, що стало для мене рідним, адже тут минали мої найкращі студентські роки. Виїжджали вночі, у кількості 14 осіб, призваних зі всієї Кіровоградської області. Були в цій групі і веселий Сергій з Новомиргорода, і невеличкого зросту «крутелик» Ігор із сусідньої Олександрії, й гіперактивний (аж занадто) Влад із обласного центру. О 23:59 ми востаннє ступили крок рідною землею і, зайнявши місця у вагоні, попрямували до Києва. Тільки-но всілися, як дехто почав залицятися до молодичок, чиї місця були поруч, споглядаючи їх палким поглядом, а сусіди з Олександрійського району Сергій та Руслан без зайвого клопоту вирішили дати хропака. Мені ж не залишилося іншого вибору, як відкрити виданий в дорогу «сухий пайок» (більше з цікавості, аніж з голоду), але після вечері,зрештою, всі як один поснули. І я також розплющив очі лише тоді, коли потяг уже зупинився біля залізничного вокзалу столиці. На годиннику була 5-та ранку. Невиспані обличчя, втомлений погляд новобранців свідчив, що сон, яким ми перебили дорогу, ні на дещицю не зробив нас бадьорішими.

Супроводжуючи до частини, капітан, знайшов для нас гарне місце, де ми отримали змогу трішки перепочити, випити кави, доїсти сухі пайки та ще трохи подрімати.

О 12.00 нас разом із новобранцями із інших куточків України повантажили на армійські «Урали» та «Камази» і повезли… Дорога була недалекою, але хто одягнувся «по-фраєрськи», мав змогу відчути, що руки та ноги померзли. Щоправда, серед наших кіровоградських козаків таких мерзляків не виявилося.

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

ГОЛОВИ ПЕТРІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ Кіровоградської області

від 05 лютого 2018 року № 3 - р

Про скликання двадцять другої сесії районної ради сьомого скликання

Відповідно до пункту 1 частини 6, частини 7 статті 55, частини 8 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 2.4 розділу ІІ, пункту 13.6 розділу ХІІІ Регламенту Петрівської районної ради сьомого скликання:

16 лютого 2018 року о 13 годині

звільняємось від буденних справ і клопотів та йдемо до парку відпочинку святкувати МАСЛЯНУ !

Колодія величаймо, весну-красну зустрічаймо!

В програмі свята:

- конкурс серед сільських та селищних рад, установ і організацій району в номінаціях «Краще оформлення та презентація намету», «Млинець -гігант», «Оригінальна начинка млинців» та «Найсмачніший глінтвейн»;
- дитяча ігрова програма;
- «Козацькі розваги»;
- фотовиставка домашніх улюбленців у форматі «сушка» - всі бажаючі можуть принести фото своїх домашніх тварин та взяти участь у виставці;
- велика концертна програма за участю кращих аматорських колективів району.

Спортивні новини

Цієї неділі ФК «Інгулець», згідно з попередньо складеним планом, провів черговий контрольний поєдинок. Суперниками наших футболістів стали гравці команди «Гірник-Спорт» з Горішніх Плавнів. Команда, яка нинішній чемпіонат розпочала досить невпевнено, після перших шести турів посідаючи одне з останніх місць в турнірній таблиці та маючи на своєму рахунку лише одну перемогу та п’ять поразок. Але вже сьомий тур став для горнішне-плавненців переломним – «гірники», нарешті, знайшли свою гру і розпочали поступове сходження нагору. Сьогодні «Гірник-Спорт» посідає вже досить пристойну восьму сходинку і, теоретично, має ще шанси навіть поборотися за нагороди першості. Для тих не надто чисельних уболівальників, які цього дня завітали на стадіон НТБ «Моло-діжний», що у Володимирівці, аби повболівати за свою команду, цікавим виявився той факт, що у складі гостей на поле вийшли одразу четверо колишніх гравців «Інгульця» – півзахисники Артем Прошенко, Богдан Боровськй, Дмитро Сидоренко та Сергій Панасенко. Усі, до речі, досить непогані футболісти, в чому ми вже вкотре змогли переконатися в ході звітного поєдинку, але в «Інгульці» не змогли витримати конкуренції в боротьбі за місце в основному складі, через що не мали достатньої ігрової практики. Натомість в «Гірнику-Спорт» екс-інгульчани посідають провідні позиції, тож можемо лише порадіти за успішний розвиток їхньої ігрової кар’єри. Вже з самого початку гри, здавалося, беззаперечною ігровою і позиційною перевагою заволоділи наші футболісти, створивши кілька небезпечних моментів біля воріт гостей. Двічі на вістрі атаки перебував Владислав Клименко, ще одного разу досить гостро пробивав Олександр Акименко. Але ударам Владислава трохи не вистачило точності: одного разу м’яч просвистів над поперечиною, а потім – поруч зі стійкою воріт. Удар же Акименка в кидку зумів відбити голкіпер гостей Камінський. Ну а потім спрацювало давно вже відоме у футболі неофіційне «правило»: не забиваєш ти – забивають тобі. Під час однієї з нечисленних контратак «Гірника» після націленого прострілу з правого флангу потужно і невідпорно в дальній нижній кут воріт Ганєва пробив гравець гостей Юрій Батюшин. Втім, голкіперові дорікнути за пропущений м’яч підстав немає – явний провал допустила оборона «Інгульця», залишивши без опіки гравця атаки та ще й дозволивши йому не лише прийняти, але й обробити м’яч для потужного удару. Сталося це на 15-й хвилині поєдинку. А ще за п’ятнадцять хвилин гості збільшили розрив у рахунку: м’яч зі штрафного удару, поруч з лівим кутом карного майданчика, ідеальним пострілом в «дев’ятку» увігнав усе той же Юрій Батюшин. Такий розвиток подій дав зрозуміти, що ініціатива й ігрова перевага інколи можуть поступатися в результативності таким якостям, як тактична обережність та намагання уникнути ризику. І все ж наполегливість «Інгульця» таки була винагороджена: незадовго до кінця першого тайму наш нападник Олександр Мішуренко зумів вийти сам на сам з голкіпером горішнеплавненців і, обвівши його, закотив м’яч вже в порожні ворота. Віддамо шану майстерності Олександра, але, як на мене, ще більшої похвали тут заслуговує відмінне бачення поля і уміння віддати своєчасний пас його тезки – Олександра Кучеренка, який зі своєї половини поля дотепним розрізним прострілом, фактично, вивів напарника на «убойну» позицію. В другому таймі «Інгулець» продовжив свої пошуки підступів до воріт суперника, не забуваючи, водночас, і про захисні дії. Більшість гострих атак гості змогли відбити, але одна з них таки стала для наших гравців результативною: на завершальній стадії успіху добилися камерунські легіонери, коли після флангового прострілу вздовж лінії воріт Елли Кена цю передачу «замкнув» його співвітчизник Ібрагім Мунір. Отож остаточний підсумок гри – нічия 2:2. Обидві команди змогли, сподіваюся, винести чимало корисної інформації з цього поєдинку, зокрема, про те, які слабкі місця ще є в різних ланках захисту та атаки, над чим ще слід попрацювати, аби виступи у весняній частині чемпіонату були не менш ус-пішними, ніж в літньо-осінній. Уболівальники ж змогли побачити справді цікаву і захоплюючу гру. Наступний свій контрольний поєдинок вже цієї середи «Інгулець» проведе в Білозір”ї з «Черкаським Дніпром» (на момент виходу цього номера з друку, ми, певне, вже знатимемо його результат), а наступної суботи (10 лютого) знову у Володимирівці спаринг-партнером нашої команди має стати дублюючий склад прем’єр-лігівської «Олександрії» (U-21).

Згідно частини 2 статті 337 Кримінального кодексу України ухилення від військового обліку або спеціальних зборів

1. Ухилення військовозобов”язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, - карається штрафом до п”ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

2. Ухилення військовозобов”язаного від навчальних (чи перевірних) або спеціальних зборів - карається штрафом до семидесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян або арештом на строк до шести місяців.

Наприкінці минулого року директор Центральноукраїнського (колишнього Кіровоградського) інституту Міжрегіональної Академії управління персоналом Роман Колісніченко у вченій раді Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова (м. Київ) захистив докторську дисертацію з політології. Відтепер Роман Миколайович є першим науковцем у Кіровоградській області, який здобув науковий ступінь доктора політичних наук.

Для написання дисертації «Глобалістична свідомість як чинник трансформації політичної культури та подолання глобальних проблем людства» Роману Колісніченку знадобилося близько 5 років майже щоденної наполегливої наукової роботи. За цей час опубліковано більше 40 його наукових праць. Окрім того, Роман Миколайович спирався на власний значний досвід практичної політичної діяльності: з 2001 року він є членом партії «Батьківщина», двічі був обраний депутатом Кіровоградської обласної ради, наразі є депутатом Міської ради м. Кропивницького і близько двох років очолює Кропивницьку міську партійну організацію Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина». Роман Колісніченко захистив дисертацію у віці 34 років, тож є наймолодшим доктором наук у Кіровоградській області. Та найголовнішим є те, що, не маючи великих фінансових капіталів, він досяг наукового успіху винятково власними силами: своїм розумом та наполегливою працею.

Хочемо висловити слова щирої вдячності голові селянського фермерського господарства «Роксолана» Віктору Івановичу Больботу, голові фермерського господарства «Вершино-Власівське» Григорію Миколайовичу Сидоренку, голові фермерського господарства «Надія» Івану Володимировичу Педану, Станіславу Віталійовичу Вертилецькому, Олександру Сергійовичу Маіло, Тетяні Матвіївні Стукаловій за надану матеріальну допомогу на лікування (проведення двох операцій). Дякуємо за те, що не залишили у біді, відгукнулися на прохання про допомогу, за співчуття та людяність. Бажаємо Вам і Вашим родинам міцного здоров’я, успіхів у всіх Ваших справах, достатку, сімейного благополуччя, миру і злагоди у Ваших домівках.