Щиро вітаємо спортсменів, тренерів, вихованців спортивних секцій і шкіл, усіх фахівців галузі фізичної культури і спорту та всіх прихильників фізкультурно-спортивного руху з нагоди Дня фізичної культури і спорту. Також наше вітання президенту, тренерам, футболістам, усім тим особам, хто причетний до успішної діяльності сьогоднішнього флагмана спортивного життя Петрівщини – ФК «Інгулець»!
У цей святковий день щиро бажаємо всім міцного здоров’я, великої удачі, наснаги, наполегливості і, звичайно ж, - яскравих і незабутніх перемог!
Сергій Завалій, голова райдержадміністрації
Тамара Сакара, голова районної ради
Днями у районній раді з нагоди Дня підприємця, керівники району вручили відзнаки кращим із них.
Почесні грамоти Петрівської райдержадмі-ністрації та Петрівської районної ради отримали Олександр Нахімович Володарський та Ольга Олексіївна Мовчан. Грамотою Петрівської РДА нагороджено Наталію Олексіївну Бойко, Подякою РДА – Ольгу Михайлівну Нерієвську, Олега Романовича Стрільця, Ларису Дмитрівну Сахненко, Вікторію Олександрівну Гетманюк. Крім того, Почесною грамотою обласної державної адміністрації нагороджено Руслана Миколайовича Притулу, Подякою облдержадміністрації – Людмилу Яківну Висоцьку.
Голова районної ради Тамара Сакара, вітаючи підприємців, передала їм найтепліші побажання від голови районної державної адміністрації Сергія Завалія.
Вона відзначила, що підприємці району є соціально відповідальними, беруть активну участь у різних соціальних проектах, налагоджують партнерські відносини з органами місцевого самоврядування, дбаючи про подальший розвиток територій.
Щойно закінчився найбільший світовий спортивний форум – ХХХІ літні Олімпійські ігри. На жаль, команда України виступила далеко не так, як нам хотілося б, отримавши найгірший результат за увесь час державної незалежності. Цьому є багато причин, серед яких і недостатня увага до розвитку спорту з боку держави (через це десятки провідних українських спортсменів виступали під прапорами інших країн), і війна…
Та, не в останню чергу, скромні спортивні результати маємо і через те, що діти та молодь надто мало уваги приділяють заняттям фізкультурою, гартуванню свого тіла. На телебаченні рекламують що завгодно – пиво, чіпси, сухарики, горілку, а не заняття спортом. Тому дуже важливо, щоб молодь знала про досягнення спортсменів, брала з них приклад.
У нас, в Петрівському районі, є на кого рівнятися. Це і заслужений тренер Радянського Союзу та України Віра Смєлова, і знані в усій Україні гандболістки з Луганки, і, звичайно ж, гордість Петрівщини – професійний футбольний клуб «Інгулець», створений Олександром Поворознюком, дві команди якого виступають в першому та другому дивізіонах футбольного чемпіонату України.
Та є в Петровому і люди, котрі мають вагомі спортивні досягнення, які живуть поряд з нами, як кажуть, на сусідній вулиці, або в сусідньому будинку, як, наприклад, Наталія Оксюта, працівниця Петрівського кар’єру ПрАТ «ЦГЗК».
Цей день надовго запам’ятається родині Максимових - учасникам конкурсу «Мамо, тато, я – спортивна сім’я», що відбувся минулої суботи на кропивницькому стадіоні «Зірка» в рамках фінального етапу обласних комплексних змагань серед дітей і юнацтва «Олімпіада Кіровоградщини».
Змагання проводилися на виконання обласної цільової соціальної програми розвитку фізичної культури і спорту на 2012-2016 роки та з метою популяризації фізичної культури, спрямованої на зміцнення здоров’я, розвиток фізичних, морально-вольових та інтелектуальних здібностей особистості, широкого залучення школярів та членів їх родин до занять фізичною культурою, масовим спортом.
В урочистому відкритті змагань за участю 468 спортсменів, які увійшли до складу 21 команди, брали участь перший заступник голови облдержадміністрації Сергій Коваленко та депутат обласної ради голова комісії з питань бюджету, фінансово-економічної політики та інвестицій Павло Фесюк, а також заступник начальника управління освіти, науки, молоді та спорту облдержадміністрації Уляна Соколенко та директор Кіровоградського обласного центру фізичного здоров’я населення “Спорт для всіх” Марина Марініна.
Після їхніх напутніх слів бути кращими на всіх етапах спортивних поєдинків діти включилися в змагання з міні-футболу, стрітболу, дартсу, стрибках у довжину з місця, через скакалку, човникового бігу, а 13 родин з районів області брали участь у змаганнях “Мама, тато, я - спортивна сім”я”.
СВК Агрофірма «Маріампольська» господарює на землі вже 85 років. Усі ці роки воно серед лідерів по вирощуванню сільськогосподарських культур та по виробництву тваринницької продукції. Незважаючи на те, що минулорічна осінь була засушлива і довелося вносити деякі корективи до сівозміни, маріампольцям, завдяки своєчасним агротехнічним заходам вдалося виростити добрий урожай ранніх зернових культур: озима пшениця вродила по 50 цнт., ячмінь - по 48 на круг, а ярий - по 37 цнт з гектара. Загалом цьогорічний ужинок становить 6000 тонн цих культур. Літня спека внесла свої корективи й стосовно урожайності пізніх культур, тож тепер вона очікується дещо меншою проти минулорічної. Нещодавно кормозаготівельники завершили силосування, а враховуючи і минулорічні залишкові запаси, соковитого корму має вистачити на півтора року. Раніше заготовили 500 тонн сіна і 1300 тонн соломи та 400 тонн сінажу. Для ситої зимівлі повністю забезпечені і фуражем.
«Олимп» держись!
На маленькой планете
По имени Земля
Колышется былинка
И существую Я!
А где-то там, у края
Вселенской пустоты
Былинка есть другая
И существуешь Ты.
Я радиоантенну
Направлю прямо ввысь:
-Сосед мой по Вселенной,
Откликнись, отзовись!
«Апокрифи осені» - найновіша збірочка нашого земляка, яка нещодавно вийшла друком в Кіровоградському, точніше – тепер уже в Кропивницькому Центрально-Українському видавництві. Як говориться в передмові до збірки: «Запропоновані автором апокрифи сприймаються як зворушливий і величний гімн осені. Як і в попередніх книжках, його вірші позначені глибоким ліризмом, філософським змістом та щирою любов’ю до рідної природи».
Від себе ж додамо, що Григорій Васильович продовжує вражати своїх прихильників неймовірною образністю і доволі несподіваною, але завжди влучною і логічною метафоричністю, розмаїттям символів і порівнянь. Втім, найкраще про поезію Ліщенюка завжди говорять самі його поетичні рядки. Тож – читайте і насолоджуйтесь.
Григорій Ліщенюк
Апокрифи осені
На мокрому листкові вкотре нині
Апокрифи дерев читаю я.
Гойдаються вервечки журавлині,
Женуть вітри птахів аж за моря.
Сьогодні знов поспівчуваю клену
І для його рудої голови,
Перепишу у Біблію зелену
Біль хризантем і жовтий сум трави.
Коли до редакції районки звернувся молодий черкащанин з пропозицією надати для публікації власні вірші, ми спочатку сприйняли її доволі стримано, адже любителів поетичного слова вистачає і у нас на Петрівщині. Втім, вирішили переглянути деякі з них, адже цікаво все ж таки – чим живе сьогоднішня молодь, які проблеми і турботи її хвилюють? І… не розчарувалися. Можливо, професійні літературні критики й знайдуть в цих рядках якісь вади, досконалість бо, як відомо, не має меж. Однак не маємо сумніву, що поки в нашому суспільстві є молодь, яка так свіжо й оригінально мислить, яка так чуттєво й емоційно сприймає довколишній світ – Україна не втратила ще свого шансу стати нормальною країною – рівною серед рівних. І, можливо, цього жаданого часу залишилося вже й не дуже довго чекати?
Отож кілька слів автора про себе, ну й, звичайно, - його поетичні твори.
Коні, мабуть, найграндіозніші тварини нашої планети. І хоча більшість з нас дійсно захоплюється цими тваринами, та все ж є безліч цікавого про них, про що ми, напевне, і не здогадувались. Отож, читайте...
· Їзда на коні не тільки корисна для здоров’я, але і здатна розвинути дрібну моторику. Саме тому для лікування багатьох хвороб прописують катання на конях.
· Коні вміють спати стоячи, але сни бачать тільки коли лягають.
· У скелеті коня міститься на 18 кісток більше, ніж в скелеті людини.
· Коні прекрасно бачать у темряві.
· «Кінська сила» - цей термін говорить про те, скільки коней може замінити даний агрегат.
· Кінь може прожити, при відповідному догляді, до 40 років.
· Хоча очі коня і володіють панорамним зором, на голос господаря кінь все одно повертає голову.
· Коні можуть страждати від ожиріння, якщо їм не довіряють достатніх навантажень.
Петрівський РС У ДСНС в області з 15 липня по 15 серпня 2016 року проводив конкурс на кращий виріб у техніці бісероплетіння «Збережімо своє життя». Переможець був нагороджений цінним подарунком .
«Завалений» несертифікатом
Під час проектування і будівництва зростає кількість реконструйованих об’єктів, впроваджуються нові пожежо-небезпечні матеріали і конструкції, застосовується імпортне обладнання і нові технології. Тому керівники і провідні фахівці будівельних та проектних організацій мають бути проінформовані про проблеми забезпечення пожежної безпеки об’єктів будівництва, стан та перспективи розвитку системи протипожежного нормування і стандартизації. Сучасний ринок будівельних матеріалів буквально «завалений» несертифікованою та пожежонебезпечною продукцією.
Державна служба України з надзвичайних ситуацій закликає дотримуватися правил пожежної безпеки, використовувати лише сертифіковані будівельні матеріали з врахуванням їх властивостей .
Володимир Малюта, начальник Петрівського РС У ДСНС у Кіровоградській області
Стволи і ножі з дамаської сталі
Не буду стверджувати категорично, але, на мою думку, – перші ножі і стволи з дамаської сталі були виготовлені на Близькому Сході. І, можливо, не останню роль у такій назві зіграла назва міста Дамаск. Але це тільки одна з версій, яка може бути помилковою. Тож відстоювати її не буду.
Як же кувався дамаск? Все, звичайно, робилося на той час вручну. Умільці – ковалі виковували прути з декількох сортів сталі, потім скручували їх, розковували, зварюючи у горні, потім знову кована стрічка перекручувалась, знову розковувалась. І так декілька разів. Чим більше було сортів сталі, тим багатшим був букет дамаску, тим дорожче він коштував. Стволи виготовляли зі стрічки розкованої сталі, способом витків скручували її під певним діаметром. Згодом ці витки зварювали у горні, добре проковували і шліфували. Після ковальських робіт трубка ствола протравлювалася певними кислотами. Кожна марка сталі, після протравлення, мала свій колір, в результаті чого з’являвся на металі багатий орнамент.
