Чергова оперативна нарада в районній державній адміністрації розпочалася з повідомлення заступника голови райдержадміністрації Тетяни Панети, що в залі присутній демобілізований воїн АТО В.Шляховий. Вона надала слово заступнику військового комісара Петрівського району О.Откидачу, який зачитав наказ про нагородження бійця нагрудним знаком головнокомандувача Збройних Сил України «За мужність» ІІІ ступеня, а нагороду вручили голова райдержадміністрації Сергій Завалій та голова районної ради Тамара Сакара. Ще одну нагороду – медаль «За безкорисливе слу-жіння Батьківщині» вони вручили голові громадської волонтерської організації «Допоможемо воїнам Петрівщини» Аллі Горністовій (матеріал про неї читайте на 2-й сторінці, - ред.).
Більшість питань порядку денного наради були присвячені поточним питанням життє-діяльності району, значна частина – підготовці до відзначення головних державних свят.
Першим було досить неприємне повідомлення, що в Онуфріївському районі зафіксовано спалах африканської чуми свиней, тож голова райдержадміністрації попросив очільника ветеринарної служби району С.Кіяшка доповісти про ситуацію.
Запрошуємо вас 20-24 серпня 2016 року взяти участь у районних заходах з нагоди відзначення 25-ї річниці Незалежності України та Дня Державного Прапора України!
До вашої уваги:
22 серпня 2016 року
09.00 - турнір з шашок «Змагання поколінь».
Місце проведення – приміщення територіального центру соціального обслуговування населення.
23 серпня 2016 року
10.00 – урочисте підняття Державного Прапора України
Місце проведення - площа біля адміністративного приміщення Петрівської районної ради;
10.15 – відкриття оновленої районної Дошки пошани ;
11.00 – відкриття скверу «Єдність Петрівщини»;
Робота пересувної виставки «Петрівщина - 25 років незалежності» та виставки робіт майстрів ужитково-декоративного мистецтва «Фантазуємо та творимо красу».
24 серпня 2016 року
08.00 - молебень «В ім’я процвітання України!» (Свято-Покровська церква смт Петрового);
09.00 – хода вишиванок «Україну я люблю, вишиванку одягну!» та «парад» дитячих колясок «Українець з колиски» (від «Смаку» до парку відпочинку);
09.30 – відкриття майданчика з вуличними тренажерами;
09.45 - урочистості з нагоди 25-ї річниці Дня Незалежності України та відзначення кращих виробників, представників інтелігенції, ветеранів праці, працівників галузей освіти, охорони здоров’я, культури, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, громадських та релігійних діячів.;
11.00 – святковий концерт «Хай в серці кожної людини живе любов до України»;
Місце проведення – парк відпочинку смт Петрового
17.00 – святковий вечір для ветеранів
Місце проведення: сквер ветеранів
20.00 – 22.00 безкоштовна молодіжна дискотека на площі біля кінотеатру.
В рамках святкування на території парку відпочинку та прилеглої території для петрівчан буде організовано:
- конкурс-презентація та частування улюбленою українською стравою у Петрівській вареничній «У Петрівни»;
- розваги для дітей та дорослих;
- робота виїзної торгівлі
- виставки «Петрівщина - 25 років незалежності» та виставки робіт майстрів ужитково-декоративного мистецтва «Фантазуємо та творимо красу»;
- музичний супровід духового оркестру.
Малюки отримають солодкі сюрпризи!!!
Запрошуємо усіх у гарному настрої відсвяткувати разом з нами 25-ти річчя Незалежності України!
Український та польський президенти підпишуть спільну політичну декларацію з нагоди 25-ліття незалежності України.
Про це повідомив міністр у Канцелярії президента Польщі із закордонних питань Кшиштоф Щерський.
Як сказав він, у декларації буде наголошено на польському внеску в українську незалежність.
24 серпня Анджей Дуда приїде до Києва, де візьме участь у відзначенні Дня Незалежності України. Серед іншого, там він виступить із промовою перед українськими послами, повідомляє «Польське радіо».
Питна вода – найважливіший фактор здоров’я людини. Жодний життєво важливий процес не може відбуватися без води, жодна клітина не може обійтися без водного середовища. Як говориться: без води - ні туди, ні сюди. Встановлено, що 80% усіх хвороб у світі пов’язано з незадовільною якістю питної води та порушенням санітарно-гігієнічних та екологічних норм водозабезпечення. Тож питна вода, призначена для споживання людиною, повинна бути безпечною в епідемічному та радіаційному відношенні, мати сприятливі органолептичні властивості та нешкідливий хімічний склад.
Згідно з чинним законодавством, контроль за показниками безпечності та якості питної води покладений на суб’єкт господарювання, який надає послугу з водопостачання. Контролю повинна підлягати вся вода, призначена для задоволення питних і громадсько- побутових потреб на всіх стадіях її виробництва та доведення до споживачів, а також об’єкти централізованого водопостачання, в тому числі очисні споруди, насосні станції, водопровідні мережі, інші об’єкти питного водопостачання, шахтні колодязі, свердловини.
Втім, за нинішніх реалій розвитку нашого району і обсягів споживання води населенням, відмічається дефіцит водних ресурсів належної якості та достатньої кількості.
Алла Павлівна Горністова – людина добре відома як петрівчанам, так і жителям всього району. Бо ж в райцентрі мешкають чимало колишніх її учнів, а волонтерська діяльність зробила її відомою як в районі, так і далеко за його межами.
Народилася вона 5 серпня 1956 року в селі Грузька Григорівка Криворізького району Дніпропетровської області в звичайній селянській родині. Навчалася в рідному селі (в початковій школі), та в Білозерці, закінчувала школу в Кривому Розі. З дитинства мріяла стати вчителем, тож після школи подала документи для вступу до Криворізького педаго-гічного інституту. Перша спроба виявилася невдалою, тож довелося два роки попрацювати токарем на рудоремонтному заводі, після чого таки ж стала студенткою і згодом отримала вищу педагогічну освіту. В інституті серйозно займалася громадсько-політичною роботою – була заступником секретаря комітету комсомолу інституту. Отримала пропозиції робити професійну кар’єру комсомольського, а пізніше - партійного чи профспілкового діяча, та любов до своєї професії, до роботи з дітьми перемогла, тож пішла працювати в школу.
Эпилог
У Судьбы не вымолить отсрочку,
Не уйти, не скрыться за бугор.
Всем она над «і» поставит точку,
Вынесет последний приговор.
Время прийдет, я это знаю,
И я отправлюсь в мир иной.
Живым на память оставляю
Стихи написанные мной.
Права і свободи людини та громадянина закріплені Конституцією України. Відповідно до ст.59 кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно.
Для забезпечення права громадян на отримання безоплатної правової допомоги, постановою Кабінету міністрів України від 11 лютого 2016 р. № 99 прийнято рішення про ліквідацію територіальних управлінь юстиції та утворення бюро правової допомоги в структурі місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що дасть можливість отримати кожному таку допомогу за місцем проживання.
17 таких бюро правової допомоги створено і в Кіровоградській області. Одне із них запрацює з 1-го вересня 2016 року в смт. Петровому, яке обслуговуватиме мешканців району.
Детальніше: З першого вересня в усіх районах запрацюють бюро правової допомоги
Бувальщина
А нащо ж було, мати, очі сині давати?
Очі сині, самітні, будуть плакати вік.
Очі сині та карі не підходять до пари,
А від того ж серденько дуже плаче, болить.
Батьки Вані та Лесі мешкали по сусідству, сім’ями дружили, тому і діти росли, мов брат і сестра.
Ваня був відповідальним за Лесю - стежив, щоб ніхто її не скривдив. І так з роками стосунки їх міцнішали. У 8 класі з”явилася якась нова хвиля почуттів, більша, ніж просто опікуна. Бувало, проведе Лесю до кіно і довго затримує її руку у своїй, а сказати щось важливе не наважується. Разом ходили по гриби в березовий гай, облюбували собі молоду берізоньку, де Ваня ножиком вирізав слова «Леся+Ваня=», а далі не зміг, щоб не було завчасно.
Спостерігали, як підростала берізонька, слова розросталися і виразно було видно їх на відстані.
Sport Arena представляє ексклюзивне інтерв’ю з нападаючим ФК «Інгулець» із Петрового Келвіном Нваморою
Петрівський «Інгулець» здобув свої перші очки в рамках першої ліги лише в четвертому турі завдяки мінімальній перемозі над МФК «Миколаїв». Єдиний гол на рахунку нігерійця «Інгульця» Келвіна Нвамори, який помітно додає від гри до гри. У попередніх трьох турах 23-річний нігерієць виходив виключно на заміну, а в четвертому з’явився на полі з перших хвилин і віддячив тренеру Едуарду Хаврову за довіру, забивши ще у першому таймі, як виявилося, переможний гол. У ексклюзивному інтерв’ю Sport Arena він пообіцяв продовжувати вдосконалюватися та «засвітитися» в Україні ще на більш серйозному рівні. Але перш за все подякував за те, що Sport Arena, спільно з ПФЛ, визнала форварда героєм четвертого туру у першій лізі.
Детальніше: Перша ліга. Герой 4-го туру. Нвамора Ебука Келвін
«Імпортні» жевела
Якось на полюванні в Богданівці зустрів Віктора Левченка. Той показує мені свою рушницю і жаліється, що вона не стріляє, дуже часто дає осічки. «Подивися, будь ласка, якою може бути причина?», - запитує мене. Взяв я його «Тоз-54». Зводжу курки – пружини хороші, бойки теж виступають на потрібну величину. «Покажи мені свої патрони, що дали осічки». Оглядаю. Вм’ятини від бойків на жевелах досить глибокі. «З рушницею все в порядку, - кажу йому. - Вся справа у жевелах. Де ти їх купував?», - запитую. «У Гощука Володі, - зізнався він. - Запевняв, що імпортні якісь». Не буду розповідати про Володю Гощука - цього жартівника і веселуна знають і за межами Петрового. Та якось через деякий час випадково зустрічаю Гощука. «Вовчику, - запитую, - де ти взяв ті жевела, що продав Левченку Віті?». «На смітнику, - сміється той. - У баночці з-під взуттєвого крему, а що - погані?» - запитує. «Ну якщо у баночці та ще й з-під крему, та ще й на смітнику – то повинні бути хороші», - зробивши якомога серйознішу міну погодився я.
Григорій Василів
Кожна країна світу може похизуватися переліком оригінальних страв, які складають її національну кухню. Серед розмаїття традиційних українських смаколиків особливе місце займають вареники. Тож розповiмо вам деякi цiкавi факти про вареники, яких ви, напевно, не знали.
За деякими даними, вони з’явились в Україні на основі турецької страви «дюшвара». Перша назва українських вареників - вараники. Ці вироби з тіста з начинкою з м’яса, овочів, фруктів та ягід також популярні в інших країнах. Вушка та манти - це також різновид виробів з тіста. Подібні до них страви є і в китайській кухні. А італійці називають свої вироби з тіста з начинкою - равіолі. Щодо традиційних українських вареників, то готують їх за давніми рецептами, які мало чим відрізняються від сучасних.
Найпопулярнішими вважають вареники з картоплею, сиром, вишнею, чорницями та іншими ягодами. Та є у кулінарному доробку українських пращурів доволі дивні поєднання, як-то вареники з начинкою із папороті або редьки. А на Полтавщині та півдні Чернігівщини начинку для вареників готують … з борошна. Рецепт доволі простий: треба підсмажити сало, в отриманий смалець додати борошна і розмішати до однорідної маси. Засмажка у холодному вигляді слугує начинкою для вареників.
