Sport Arena представляє ексклюзивне інтерв’ю з нападаючим ФК «Інгулець» із Петрового Келвіном Нваморою
Петрівський «Інгулець» здобув свої перші очки в рамках першої ліги лише в четвертому турі завдяки мінімальній перемозі над МФК «Миколаїв». Єдиний гол на рахунку нігерійця «Інгульця» Келвіна Нвамори, який помітно додає від гри до гри. У попередніх трьох турах 23-річний нігерієць виходив виключно на заміну, а в четвертому з’явився на полі з перших хвилин і віддячив тренеру Едуарду Хаврову за довіру, забивши ще у першому таймі, як виявилося, переможний гол. У ексклюзивному інтерв’ю Sport Arena він пообіцяв продовжувати вдосконалюватися та «засвітитися» в Україні ще на більш серйозному рівні. Але перш за все подякував за те, що Sport Arena, спільно з ПФЛ, визнала форварда героєм четвертого туру у першій лізі.

- Дуже приємно отримати звання кращого гравця, - підкреслив Келвін. – Але я б не говорив виключно про свої заслуги. Ми всі дуже гарно підготувалися до матчу з «Миколаєвом». Дуже хотіли перемогти. Всі, хто опинився у заявці, на полі виклалися на 100%, і це принесло свої результати. Кожен із команди гідний отримати звання кращого в четвертому турі.
- Як Ви опинилися в Україні?
- Приїхав до України три роки тому, пробувався у кількох аматорських командах. Був двічі на перегляді в прем”єр-лігівському донецькому «Олімпіку», але там не склалося. І мені дуже подобається зараз в «Інгульці», помітно, що президент клубу переймається футболом, любить його всім серцем. Та й команда в нас конкурентоздатна, колектив підібрався що треба. Громадянство України? Над цим взагалі не задумувався. Та й дівчини-українки в мене немає, тож поки що переді мною стоять завдання вийти на найвищий рівень в українському футболі, і я повністю зосереджений на цьому.
- Перша перемога в чемпіонаті дісталася вам лише в четвертому турі. Психологічно було складно переживати цей період?
- Звичайно, що переживали. Ми показували досить якісну гру, створювали моменти, однак зачепитися бодай за одне очко не могли ніяк. В усіх своїх матчах поступалися з мінімальним рахунком, хоча і не виглядали гірше суперників. Кожен матч був складним, але ми створювали досить моментів, які ніяк не могли реалізувати. Але після цієї перемоги, переконаний, нам буде легше.
- На «Миколаїв» налаштовувалися особливо?
- Ми дуже добре підготувалися до цієї гри. Звичайно, були розмови в роздягальні з тренерським штабом, розбір манери гри суперника. Але головне, що ми психологічно добре налаштувалися на цю гру. Вся команда була налаштована виключно на перемогу, це відчувалося на тренуваннях. І я радий, що це спрацювало.
- Згадайте, як забивали цей м’яч?
- Після розіграшу кутового Алексанов другим темпом підхопив м’яч, зробив навіс від лінії воріт. Я думав, що захисники «Миколаєва» винесуть його в поле, але той пролетів повз усіх, я планував зупинити м’яча, але передача була дуже потужною, і м’яч залетів від грудей у ворота.
- Був ще епізод у першому таймі, коли ви могли забити…
- Ми в першому таймі перехоплювали ініціативу і створювали небезпеку біля воріт суперника. Ми багато працюємо на тренуваннях над завершальним ударом, щоб під час гри подібні епізоди доводити до логічного завершення.
- Вас все влаштовує в Петровому?
- Тут створено гарні умови для прогресу футболістів, гарний тренерський штаб. Думаю, завдяки «Інгульцю» я тільки прогресуватиму.
- Досить висока конкуренція серед нападників «Ігульця». Вас це не зупиняло?
- Це футбол і нормальна ситуація. Кожен з футболістів повинен багато працювати на тренуваннях і чекати свого шансу. І важливо, як ти його використаєш. Кожен працює, показує весь свій потенціал. А тренер уже бачить, хто краще готовий.
- Чого очікуєте від поєдинку в Охтирці?
- Це буде справжній бій, видовищний для вболівальників. Ми свою гру попередню виграли, у нас гарний настрій, тож хочемо досягнути такого ж результату на виїзді. Та й суперник виграв свою попередню гру. Але наша мотивація буде зашкалювати.

Бліц

Я народився в місті Енугу, звідкіля родом і відомий співак Доктор Албан.
Займався з самого дитинства футболом, свій перший професіональний контракт уклав у 19-річному віці в Тунісі.
З родиною доводилося багато їздити, тому в дитинстві тренери мінялися. Але в Нігерії був один тренер, якого я вважаю своїм хрещеним батьком у футболі.
У європейських чемпіонатах вболіваю за лондонський «Арсенал».
Дуже подобається гра аргентинця Хуана Себастьяна Верона, який, на жаль, вже закінчив грати в футбол.
Моя мрія - пограти у єврокубках.

Sport Arena