Від душі вітаємо з професійним святом металургів, гірників, збагачувачів – усіх, хто трудиться в металургійній галузі. Цей день відзначають у багатьох містах нашої країни. Ваш характер виплавлявся і гартувався у нелегкій роботі, в гарячих цехах та залізорудних кар’єрах, тому й відрізняють його мужність і особлива стійкість.
Продукція металургів славиться високою якістю, вона оцінена і затребувана на вітчизняному та світовому ринку, служить надійно запорукою безпеки і стабільності держави, зростання добробуту українців. Металургійна галузь завжди замала провідне місце у розвитку економіки України, а своєю працею ви примножуєте здобутки району, зберігаєте добрі традиції металургів нашого краю.
Зичимо вам міцного здоров’я, невичерпної енергії і нових вагомих здобутків в ім’я народу України!
Сергій Завалій, голова райдержадміністрації
Тамара Сакара, голова районної ради
Шановні бухгалтери!
Вітаємо вас із професійним святом!
Важко уявити собі галузь економіки, де б не використовувалась ваша праця, бухгалтерський досвід та професійні знання. День бухгалтера відзначається для того, щоб ще раз підкреслити надзвичайно важливу роль цієї професії у сучасному суспільстві.
Без вашого цінного досвіду, міцних професійних знань не може успішно функціонувати жодна організація, підприємство чи установа.
Від щирого серця бажаю вам здоров’я та щастя, миру, розсудливості та впевненості, а також великого успіху, який буде супроводжувати вас у всіх справах!
З повагою голова обласної ради Олександр Чорноіваненко
* * *
Шановні друзі!
Щиро вітаємо вас із професійним святом – Днем бухгалтера.
Ваша робота вимагає сумлінності, наполегливості та значної зосередженості. Кожен ваш крок, кожне рішення є надзвичайно відповідальним.
Високий рівень бухгалтерської професії – це важливі складові зростання вітчизняної економіки. Сьогодні представники корпусу бухгалтерів активно впроваджують сучасні фінансові стандарти, сприяють утвердженню ефективних методів господарювання, підвищенню добробуту людей. Бажаємо вам і вашим родинам міцного здоров’я, невичерпної енергії, творчої наснаги, миру і злагоди!
Сергій Завалій, голова райдержадміністрації
Тамара Сакара, голова районної ради
Не так давно начальником управління сільського господарства Петрівської РДА була призначена Тетяна Жалоба. До цього вона працювала головним спеціалістом Кіровоградської державної фітолабораторії в нашому районі. Її загальний стаж роботи у сфері, безпосередньо дотичній до діяльності сільського господарства, налічує вже майже 10 років. Тож під час зустрічі ми попросили Тетяну Василівну розповісти про стан справ у цій галузі.
- Перш за все, хо-тілося б дізнатися, якими тепер повноваженнями наділене ваше управління?
- Після того, як відбулося реформування у сільському господарстві і з’явилися нові форми господарювання, більшість господарств на сьогодні стали приватними, тому, згідно законодавства, великого впливу на господарчий процес ми не маємо. Та й взагалі - на даний час просто недостатньо механізмів впливу на агроформування будь-якої форми власності. Тепер у нашому штаті 6 працівників, і наша праця зводиться більше до статистичного аналізу діяльності агропромислового комплексу.
- Минула осінь була засушливою і, певне, внесла якісь корективи у виробничий процес. Так чи ні? - прокоментуйте, будь ласка.
- Так, звичайно, вплинула. У 2015 році сільгоспвиробники за-сіяли дещо менший, ніж зазвичай, загальний клин озимих культур. Пшеничний лан всього по району становить 13188 га, а після зимівлі пропало 5% посівів. Ріпак взагалі довелося перекультивувати аж на 50% від загальної посівної площі. Натомість вдало перезимував ячмінь, його маємо по району майже 6 тисяч гектарів. Завдяки агротехнічним процесам та комплексу робіт по захисту рослин і більш-менш сприятливим весняним погодним умовам, у полі дозріли непогані озимі культури.
Бухгалтерська справа - досить рутинне заняття. Робота з фінансовими документами та ведення бухгалтерії віднімає колосальну кількість сил і часу. Іноді, особливо в кінці місяця, кварталу чи року, у фінансових відділах часто виникає підвищена напруга. Проте в році існують особливі дні, в які всі ми маємо прекрасну можливість оцінити і ви-словити свою вдячність тим, хто займається цим нелегким трудом.
Офіційне професійне свято наших бухгалтерів - День бухгалтера, має щорічний характер і відзначається в Україні на підставі датованого 18-го червня 2004 року Указу Президента України за номером 662/2004. Дата свята була встановлена - 16-го липня, тому що саме в цей день в суверенній Україні у 1999-му році прийняли довгоочікуваний Закон України, де були закріплені основні положення «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
На всіх підприємствах і установах обов’язково свій бухгалтер, однією з таких провідних спеціалістів є й Інна Жуган. Вона працює головним бухгалтером апарату райдержадмі-ністрації. Закінчила Кіровоградський інститут сільськогосподарського машинобудування за спеціальністю «Облік і аудит» та здобула кваліфікацію економіста. В органах державної влади Петрівського району працює з 2000 року. Інна має вже понад 16 років стажу державної служби, з них понад 13 років - на керівних посадах. Систематично працює над підвищенням свого професійного рівня, за зразкове виконання службових обов’язків неодноразово нагороджувалась Грамотами та Почесними грамотами районної державної адміністрації.
У ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська», як і скрізь, жнива в розпалі. Втім, у цьому господарстві не все так, як скрізь, бо далеко не на кожному жнивному полі тісно від техніки так, як на полях «П’ятихатської». На масиві, на якому мені довелося побувати, одночасно працюють дев’ять потужних сучасних комбайнів і ціла вервечка вантажівок, які відвозять збіжжя на токи. Сусіднє, щойно скошене поле, закінчує орати своїм «Джоном Діром» Василь Хитрук, а на токах робітники дають раду зерну нового врожаю. Таку картину я побачив у цьому господарстві і згадав спілкування в соціальних мережах з одним з так званих російських «ватників» (так називають росіян, вражених бацилою тотальної ненависті до України кремлівськими пропагандистами на кшталт кисельових-соловйових). Один з них зневажливо намагався мені довести, що «нищие хохлы без России умрут от голода, так как вынуждены будут теперь пахать сохой…». Я у відповідь просто виклав фото, зняте на полях «П’ятихатської» пару років тому, на якому йде полем, як караван кораблів, загін сучасних комбайнів, та запропонував йому оцінити нашу «соху» і поділитися, якщо не більш «крутими» знімками, то хоча б чимось подібним. Відповіді, звичайно, не отримав, зате отримав безліч «лайків» і захоплених відгуків.
Коли після Майдану Гідності Україна постала перед загрозою сепаратизму, а згодом і агресії Росії, на захист держави стали добровольці. Вони навесні і влітку 2014 року зупинили дику орду бандитів та російських фашистів, які похвалялися переможним маршем дійти до Києва і Львова, звільнили від заколотників значну частину захопленої ними території і, якби не зрадництво вищого генералітету і торгашів, які дорвалися до влади в Україні, то Донбас вже давно став би українським.
Більшість добровольчих батальйонів на сьогоднішній день вже інтегрувалися у Збройні Сили України, беруть участь у формуванні інших силових структур. Вони є найбоєздатнішими підрозділами, які завжди протистоять ворогу у найгарячіших точках і дають йому гідну відсіч. Добровольці рішуче виступають проти здачі інтересів держави шляхом домовленостей з бандитами, виконання вимог сепаратистів і їхніх кремлівських господарів. Вони переконані, що ми здатні подолати ворога і обов’язково його переможемо.
Але перемога кується не тільки на фронті. Одним з найважливіших факторів перемоги, якщо не вирішальним, є патріотичне виховання молоді. Про це говорили представники Цивільного корпусу «Азов», які днями побували в Петровому і провели зустріч з жителями райцентру в районному Будинку культури. Присутні переглянули відеофільм на патріотичну тематику, поспілкувалися з гостями. Представники ЦК «Азов» розповіли про методи роботи з молоддю, які вони застосовують, висловили сподівання, що в Петровому також буде створений осередок цієї громадської організації. Бажаючі залишили їм свої координати, аби стати тими активістами, які візьмуться за цю справу.
На початку липня в Петрівській виправній колонії (№ 49) начальник управління ДПтС України в Кірово-градській області, полковник внутрішньої служби Валерій Полі-щук представив колективу нового начальника установи, майора внутрішньої служби Сергія Зарембу.
Сергій Заремба розпочав свою діяльність у Петрівській виправній колонії зразу ж після проходження служби в Збройних Силах України ще у 2005 році на посаді начальника відділення соціально-психологічної служби відділу соціально-виховної та психологічної роботи. Потім він займав посади оперуповноваженого оперативного відділу, старшого оперуповноваженого оперативного відділу, заступника начальника установи – начальника відділу соціально-виховної та психологічної роботи. У 2016 році Сергія Зарембу призначили тимчасово виконуючим обов’язки начальника Петрівської виправної колонії (№49), завдання нове, проте, завдяки великому досвіду роботи в системі, вмілому та правильному корегуванню роботи підпорядкованого персоналу, 08 липня 2016 року наказом голови ДПтС України № 163-ОС/16 від 05.07.2016 року його призначають начальником установи- начальником арештного дому Петрівської виправної колонії УДПтС в Кіровоградській області.
Детальніше: У Петрівській виправній колонії (№ 49) представили нового начальника
До масової культури традиційно відносять такі сфери творчості, як кіно, телебачення, радіо, преса, популярна музика, мода та інші умови життєдіяльності і способу життя сучасної людини. Не можна не погодитися з рядками нашого поета Г.Ліщенюка, у яких чітко прослідковуються уподобання сучасного суспільства:
«У роки комп’ютерних прогресів,
У часи глобальної тривоги
Ми свої втрачаєм інтереси
До мистецтва – джерела живого».
З метою всенародного вшанування пам’яті українців, загиблих під час війни 1941–1945 років, їх подвигу та жертовності, щороку 22 червня в нашій державі відзначається День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні. З цієї нагоди працівники Петрівського РВ КВІ УДПтС України в Кіровоградській області, за участі підоблікових осіб, вшанували героїв хвилиною мовчання та поклали квіти до Меморіалу загиблим воїнам-односельцям, а також провели лекцію, де розповідалося про одну із найсумніших дат в історії, яка назавжди залишиться у пам’яті українців.
Друга світова війна (01.09.1939 – 02.09.1945) – найкривавіший глобальний конфлікт, у ході якого загинуло, за різними оцінками, від 50 до 85 мільйонів людей. Саме як страшну трагедію її пам’ятають і згадують в усьому світі. Упродовж 21 місяця цієї війни СРСР та Третій Рейх виступали як союзники, а від 22.06.1941р. вступили у військову конфронтацію між собою, що увійшла в історію як німецько-радянська, або, у радянській історіографії, Велика Вітчизняна війна 1941–1945 років.
Для України Друга світова війна – національна трагедія, під час якої українці, позбавлені власної державності, змушені були воювати за чужі імперські інтереси і часом вбивати інших українців. У розгромі нацизму брали участь українські солдати в лавах Радянської Армії (понад 6 млн), вояки УПА (понад 100 тис.). Друга світова війна для України не обмежувалася лише бойовими діями та окупацією її сучасної території, а й включала участь українців у бойових діях на всіх воєнних театрах.
Підготовка до нового сезону триває
Минулого понеділка відбувся черговий матч у рамках підготовки наших команд до початку наступного футбольного сезону. Цього разу в Петровому своїх опонентів приймав «Інгулець-2», а перевірити наших футболістів на предмет їх готовності до дебютного сезону в другій лізі прибули дублери кіровоградської «Зірки» - команда «Зірка» U-21.
Тут, очевидно, слід згадати, що минулий сезон наша друга команда провела не на найкращому рівні – окремі яскраві і досить вдалі ігри чергувалися з блідими, невиразними, а інколи й відверто провальними матчами. А відтак перед початком звітної гри мало місце певне побоювання: чи зможуть наші футболісти на рівних протистояти гравцям з обласного центру, тим більше, що кіровоградські дублери прибули доволі потужним десантом – відразу двома складами на двох автобусах, в тренерському штабі гостей було помічено одразу двох іноземних спеціалістів (іспанців), один з яких відповідав за фізичну підготовку, інший – ще за якийсь тренувальний компонент підготовки. Словом, весь антуражний фон налаштовував глядачів на те, що до Петрового прибули непрості суперники, і зіграти на рівних з ними буде ой як нелегко!
Який загадковий світ у своїй грандіозній картині - поєднання людських всесвітів. Кожен із нас відрізняється один від одного зовнішністю, темпераментом, кольором шкіри, здібностями і найголовніше - своїм внутрішнім світом. Я такий же, як і всі, і я ні на кого не схожий. Я один - єдиний такий. Мій внутрішній світ неповторний, яким би він не був. Так само є неповторним світ тих, хто поруч зі мною.
Людина має не тільки біологічну суть, а ще й соціальну (політична тварина - так образно висловився Арістотель). Ми не можемо жити поза суспільством, не створюючи держави. Ми постійно потребуємо спілкування, ми не можемо бути самотніми. А той, хто не живе в суспільстві, той або надлюдина, або морально недорозвинена істота (Арістотель). Ми пов’язані один з одним тисячами невидимих ниток, здавалося б, очевидні речі слід належним чином сприймати, та наступає якийсь момент - і комусь захочеться обірвати ці нитки. Так починаються війни.
Проблема «усі різні - усі рівні» стара, як світ. Стільки зусиль було докладено до вирішення проблеми щодо поєднання рівності й індивідуальної свободи. Згадаймо Біблію: ми створені за образом і подобою Божою, отже, ми - рівні. Ми маємо вуха, але не чуємо. Тільки в XX столітті ми пережили дві світові війни. Експеримент з СРСР теж не вдався, не вдалося тоді створити суспільство Рівності й Братерства. Яке вже там братерство, коли Росія стала «первой среди равных» (Й.Сталін).
