Не так давно начальником управління сільського господарства Петрівської РДА була призначена Тетяна Жалоба. До цього вона працювала головним спеціалістом Кіровоградської державної фітолабораторії в нашому районі. Її загальний стаж роботи у сфері, безпосередньо дотичній до діяльності сільського господарства, налічує вже майже 10 років. Тож під час зустрічі ми попросили Тетяну Василівну розповісти про стан справ у цій галузі.
- Перш за все, хо-тілося б дізнатися, якими тепер повноваженнями наділене ваше управління?
- Після того, як відбулося реформування у сільському господарстві і з’явилися нові форми господарювання, більшість господарств на сьогодні стали приватними, тому, згідно законодавства, великого впливу на господарчий процес ми не маємо. Та й взагалі - на даний час просто недостатньо механізмів впливу на агроформування будь-якої форми власності. Тепер у нашому штаті 6 працівників, і наша праця зводиться більше до статистичного аналізу діяльності агропромислового комплексу.
- Минула осінь була засушливою і, певне, внесла якісь корективи у виробничий процес. Так чи ні? - прокоментуйте, будь ласка.
- Так, звичайно, вплинула. У 2015 році сільгоспвиробники за-сіяли дещо менший, ніж зазвичай, загальний клин озимих культур. Пшеничний лан всього по району становить 13188 га, а після зимівлі пропало 5% посівів. Ріпак взагалі довелося перекультивувати аж на 50% від загальної посівної площі. Натомість вдало перезимував ячмінь, його маємо по району майже 6 тисяч гектарів. Завдяки агротехнічним процесам та комплексу робіт по захисту рослин і більш-менш сприятливим весняним погодним умовам, у полі дозріли непогані озимі культури.
- Поділіться, будь ласка, інформацією про хід жнив?
- Якщо липневі опади позитивно впливають на розвиток пізніх культур, то натомість стримують темпи збирання ранніх зернових. І все ж уже близько третини врожаю зібрано. В авангарді жнивної кампанії ідуть господарства ПСП «Зарічне», ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська», СВК «Агрофірма «Маріампольська» та ПП «Дружба». У господарствах повним ходом іде збирання озимого та ярого ячменю. Найвища врожайність озимого ячменю у ТОВ «Агрофірма «Маріампольська» - 38 центнерів з гектара, а ярого – по 30, тоді, коли по району врожайність становить 29,5 цнт. озимого та 29 ярого. Розпочали також жниварі косовицю озимої пшениці. Поки що найкращі результати по врожайності у філії ТОВ «Верес» - по 47 центнерів гектара, ПП «Дружба» вже зібрало озимий ріпак, він вродив по 29 цнт. з гектара. По стільки ж збирає цю культуру і ТОВ «Агрофірма «П’ятихатська».
- Які тенденції сьогодні спостерігаються у тваринницькій галузі?
- На превеликий жаль, ця галузь розвивається дуже мляво. У порівнянні з минулим роком по району навіть дещо зменшився гурт ВРХ, щоправда, натомість збільшилась кількість свиней, в цілому на 11%. Станом на 01.06. 2016 року їх нараховується 11765 голів, овець на 15,4%, що складає 753 голови, а птиці маємо 1438 голів, що на 50% більше проти минулого року. Найефективніший розвиток тваринницької галузі спостерігається у ПСП «Зарічне». Для покращення породного складу ВРХ господарство у 2015 році закупило 54 голови нетелів чорно-рябої породи на суму 1592,0 млн.грн для оновлення основного гурту, 120 ремонтних свиноматок на суму 433,6 тисяч гривень, три ремонтних кнури на суму 46 тисяч гривень. У цьому році закупили ще 40 ремонтних свиноматок, витративши 192 тисячі гривень. Також у період 2013-2015 років проведено реконструкцію тваринницьких приміщень, а саме ферми на 960 голів, вартістю 3,5млн гривень, та завершується реконструкція свинокомплексу з річним оборотом 4 тисячі голів, вартістю 3 тисячі гривень. Також у цьому році планується нарощення обсягів виробництва тваринницької продукції у СВК «Агрофірма «Маріампольська» та у ТОВ «Агрофірма «П`ятихатська» за рахунок покращення породної структури, внаслідок ефективного використання штучного осіменіння та стабілізації ситуації по скороченню поголів’я корів, за рахунок утримання їх сталого поголів’я в базових господарствах району. До речі, слід сказати, що в державі діє фінансова підтримка для закупівлі племінних тварин вітчизняного походження, тож сільгоспвиробники мають можливість скористатися цією державною програмою.
- Що ж, ми щиро вдячні Вам за змістовні відповіді. Бажаємо успіхів і лише втішної статистики.
Спілкувався Сергій АНДРУСЕНКО.
