Із сесії районної ради
Останньої п’ятниці 2015 року , якраз за тиждень до приходу Нового року, в прикрашеній новорічною ялинкою та святковою атрибутикою сесійній залі районної ради відбулося друге і останнє вже в минулому році сесійне засідання районної ради сьомого скликання.
Розпочалося ж воно дещо несподіваною інформацією: незважаючи на те, що депутатський корпус районної ради сьомого скликання лише тільки розпочинає свою роботу, в ньому вже сталася перша зміна: після інформації, оприлюдненої головою районної виборчої комісії Тамарою Лазоренко, стало зрозумілим, що один з депутатів, обраних від Радикальної партії Олега Ляшка, продовжити свою діяль-ність у складі районної ради більше не зможе. Як повідомила Тамара Василівна, власноручну заяву про складання депутатських повноважень подав обраний за списком названої політичної сили Володимир Чорновол. Пояснив мотиви такого рішення Володимир Іванович проблемами зі станом здоров’я. Таким чином його місце в районній раді посів кандидат, який мав наступний порядковий номер в списку Радикальної партії, добре знаний в районі, зокрема через кількарічний досвід роботи в управлінні агропромислового розвитку райдержадміністрації Іван Анатолійович Дуля.
Хоча, здавалося б, українцям зараз не до веселощів, бо ж поки що ні обіцяних реформ, ні кінця війни не видно, та недаремно ж вважається, що той, хто втрачає оптимізм, наперед програє битву. Тож одне з найулюбленіших свят – зустріч Нового року в нашому райцентрі пройшло весело.
Близько першої години ночі біля новорічної ялинки зібралося чимало жителів Петрового. Їх привітали з Новим, 2016-м роком Дід Мороз, Снігуронька та символ року, що настав – весела Мавпочка. Вони побажали петрівчанам, як і всій Україні, доброго здоров’я, щастя, а головне – миру. До цих побажань приєдналася з вітальним словом і Петрівський селищний голова Світлана Тилик.
А потім в небо злетіли різнокольорові вогні фейєрверку, присутні закружляли у хороводі навколо ялинки, і майже до ранку розважалися під запальні ритми новорічної дискотеки.
Як відомо, зміна назв вулиць, провулків та навіть населених пунктів відбувається на виконання Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки».
Цей закон вступив у дію з 21 травня 2015 року і до 21 листопада право перейменовувати вулиці, згідно з його положеннями, надавалося селищній раді через механізм обговорення змін у громаді щляхом проведення громадських обговорень на зборах, слуханнях, зустрічах.
Петрівська селищна рада, її депутати попереднього скликання та селищний голова І.В Педан закон не виконали, обговорення не провели, рішення не прийняли, а тому зараз по закону повноваження щодо прийняття рішення покладено на Петрівського селищного голову С.О.Тилик. За її розпорядженням створено та проведено перше засідання робочої групи, що, власне, й розглянула назви вулиць, які підлягають перейменуванню, та внесла свої пропозиції на обговорення усім жителям селищної ради. Група уважно та виважено підійшла до нових назв вулиць. Основною її метою було прагнення запропонувати такі назви вулиць, щоб надалі уже ніхто не забажав їх знову перейменовувати. Зараз, мабуть, у нас в усіх більше виникає питань:а що робити із записами в паспортах, документах на майно, з іншими документами, де залишаться старі назви вулиць, та й взагалі - скільки бюджету селища коштуватиме перейменування?
Детальніше: ЯКЩО МИ самі НЕ ПЕРЕЙМЕНУЄМО ВУЛИЦЬ, ТО нам ЇХ ПЕРЕЙМЕНУЮТЬ В ОБЛАСНІЙ АДМІНІСТРАЦІЇ
Управління соціального захисту населення Петрівської районної державної адміністрації оголошує конкурс на заміщення вакантних посад державних службовців: завідувач сектору з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС (тимчасово вакантна посада); начальник відділу персоніфікованого обліку пільгових категорій населення (тимчасово вакантна посада); начальник відділу прийняття рішень (тимчасово вакантна посада); головний спеціаліст відділу бухгалтерського обліку та звітності; головний спеціаліст відділу прийняття рішень; головний спеціаліст відділу виплат державних соціальних допомог і компенсацій; спеціаліст І категорії відділу прийому громадян; спеціаліст І категорії сектору з питань постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС.
За кілька днів до закінчення минулого року в обласному центрі, який поки що носить ім’я більшовика Кірова, пройшли мітинги, зумовлені різним баченням процесу зміни назви міста.
Як відомо, в Кіровограді вже давно розпочалося обговорення майбутньої назви обласного центру. Пропонувалися різні варіанти, та найголосніше (я б сказав – найгаласливіше) лунали голоси на підтримку назви Єлисаветград. Її прихильники мотивували це тим, що місто виникло навколо фортеці святої Єлизавети, тож саме таке ім’я має носити й обласний центр. Та у Верховній Раді України знайшла підтримку назва Інгульськ. З цим категорично не погоджуються «єлисаветинці», які і вийшли на мітинг протесту проти цього рішення, мотивуючи це тим, що нібито більшість мешканців міста саме за назву Єлисаветград.
За кілька днів до завершення 2015 року відбулася чергова сесія Петрівської селищної ради. Відкриваючи її, Петрівський селищний голова Світлана Тилик зауважила, що хоче запровадити традицію виносити на суд депутатів звіт про зроблене протягом кожного відрізку часу між сесіями. Тож доповіла про те, що вже вдалося зробити за час, що минув після першої сесії селищної ради нинішнього скликання. Це завершальні етапи ремонтних робіт на мосту, по заміні труб водогону по вулиці Леніна, реконструкція каналізаційних мереж кількох будинків по вулиці Літвінова. Придбано 20 лавочок, приладдя для вуличного освітлення, газонокосилку, мотокультиватор, обладнання для обрізання дерев, ведуться роботи по благоустрою, розпочалася робота по створенню вуличних і будинкових комітетів, виділено дотацію на придбання запорної арматури для водоочисної станції, забезпечені новорічними подарунками відповідні категорії дітей і учасники АТО. На виконання закону про декомунізацію визначені назви вулиць замість тих, що пов’язані з комуністичним режимом, ведеться робота по створенню сайту селищної ради, який незабаром запрацює. Це далеко не повний перелік зробленого.
18-20 грудня в Кривому Розі пройшов Всеукраїнський турнір з гандболу, присвячений Дню Святого Миколая, серед дівчат 2000-2001 р.н. та 2005-2006 р.н. У змаганнях взяли участь команди з міст Бровари, Херсон, Миколаїв, Оріхів Запорізької області та господарки змагань з Кривого Рогу. А в молодшій віковій групі, де виступали гандболістки з Луганки, боролися за нагороди команди з Кривого Рогу, Києва та Дніпродзержинська. Наші юні гандболістки двічі перемогли одноліток з Кривого Рогу, а затим в безкомпромісному двобої двічі здолали команду з Києва. У матчі ж за І місце зіграли внічию з дівчатами з Дніпродзержинська, що дозволило отримати не тільки солодкі подарунки від організаторів змагань, а й почесні нагороди за здобуте І місце. Тож вітаємо наших юних землячок з черговою перемогою!
Костянтин Лисицін, тренер ДЮСШ «Олімп»
Уже давно в районі на різних рівнях триває обговорення питання щодо доцільності встановлення пам’ятника чи пам’ятного знака на честь людей, котрі в часи існування Радянського Союзу були задіяні у різноманітних збройних конфліктах на територіях інших держав, в яких брали участь так звані військові радники, обмежені військові контингенти, а іноді й цілі армії, як у війні на території Афганістану. Участь радянських військовослужбовців у більшості збройних конфліктів і воєн нині можна кваліфікувати, як військові авантюри, а то і міжнародний тероризм, з яким, до речі, вже сама Україна зіштовхнулася сьогодні на Сході, куди принесла війну «правонаступниця» Радянського Союзу. Але це питання виноситься за рамки обговорення, бо ці авантюри на совісті керманичів СРСР, який, як тепер бачимо, небезпідставно у цивілізованому світі вважали Імперією Зла. Звісно, люди у погонах – прості солдати і офіцери, які виконували свій обов’язок, не винні, що керівництво КПРС та генерали використовували їх як «гарматне м’ясо» й інструмент вирішення своїх маніакальних геополітичних планів. Вони були вірні Присязі, несли військову службу там, куди їх послали. Тисячі їх загинули на цих неоголошених війнах, отримали поранення, залишилися інвалідами.
Здравствуй, Дедушка Moроз,
Борода из ваты!
Подари на Новый Год
Радость всем солдатам.
Чтобы не было войны,
Ни сирот, ни власти.
Подари ты детям всем
Много-много счастья.
Пусть не знают ни войны,
Ни беды, ни злости.
Мне не нужно ничего,
Просто... Просто... Просто...
Можно жить как жили
раньше,
Ничуток не хуже.
Нет не можно, даже нужно,
Жить намного лучше.
Праздник пусть придет
к нам в дом.
Постучится в двери.
Новый Год, как милый гном,
Нам откроет веру.
Она будет жить в сердцах
Очень-очень долго,
Отгоняя весь наш страх
Каждый раз надолго.
Анастасія Юрченко, учениця 7-Б класу Петрівського НВК.
Висловлюю щиру вдячність людям, які прийшли на допомогу у сумну хвилину, допомігши у похованні мого сина Олександра Івановича Абиякого, який передчасно пішов з життя. Це сім’ї Борідченків, Гончаренків, Віра Овсяннікова, Катерина Горланова, Параска Проценко, однокласники, куми, друзі Олександра і всі інші, хто допоміг у організації поховального обряду.
Дай вам, Боже, здоров’я і благополуччя, добрі люди.
Марія Абияка, мама покійного.
Постанова№ 6
Про оприлюднення результатів повторних виборів депутатів місцевих рад 27 грудня 2015 року в одномандатному виборчому окрузі № 20:
Згідно протоколів дільничних виборчих комісій №350615 та № 350617, найбільшу кількість голосів виборців набрав кандидат в депутати Петрівської селищної ради в одномандатному виборчому окрузі № 20:
Кравцов Василь Борисович, 28.12.1963 р.н., українець, член ВО «Батьківщина» освіта-професійно - технічна, пенсіонер, Кіровоградська обл. Петрівський р-н, смт.Петрове, суб’єкт висування – Петрівська організація Політичної партії « Батьківщина»
Голова Петрівської селищної виборчої комісії В.М.Бакун
Секретар Петрівської селищної виборчої комісії С. А.Рибак
Салат «Сирне серце»
Продукти:
Серце – 200 г
Морква – 1 шт.
Сирок плавлений – 1 шт. (90-100 г)
Цибуля ріпчаста – 1 шт.
Майонез – за смаком
Кріп свіжий – для прикраси
Олія рафінована – для смаження
Сіль – дрібка
9 грудня 2015 року на базі Петрівського НВК- гімназії нами - інспекцією Петрівського РВ КВІ, спільно з фахівцем Петрівського РЦЗ Т.Г. Біденко - проведено заняття для учнів на тему: «Як отримати безоплатну правову допомогу».
Метою даного заходу визначена необхідність формування в учнів необхідних правових знань, які б дали змогу використовувати їх у повсякденному житті.
Учням було роз’яснено, що таке безоплатна правова допомога, етапи розвитку системи безоплатної вторинної правової допомоги в Україні, чим відрізняється вторинна правова допомога від первинної та хто є суб’єктом права на безоплатну вторинну правову допомогу.
Також було детально проаналізовано основні права молоді: право на життя та здоровий розвиток, право на працю, освіту, на медичну допомогу.
Катерина Гедерім, інспектор Петрівського РВКВІ
На знімку: учасники заняття-тренінгу.
Правоохоронці вже нової структури – Національної поліції України – мають змогу використовувати посвідчення, печатки, логотипи та емблеми міліції і Міністерства внутрішніх справ України до 31 грудня 2016 року. Відповідна норма закріплена у Законі України «Про Національну поліцію».
У відповідності з Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про Національну поліцію» до 31 грудня 2016 року поліцейські можуть використовувати атрибути міліції, зокрема – посвідчення, печатки, логотипи та емблеми міліції і Міністерства внутрішніх справ України.
Також, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, поліцейським дозволяється носіння та використання форменого обмундирування, визначеного для працівників міліції.
Таким чином, до моменту забезпечення поліцейських належним одностроєм, а органів та підрозділів Національної поліції – відповідною атрибутикою, працівники поліції будуть користуватись форменим обмундируванням міліції. Це жодним чином не свідчить про відсутність у них повноважень працівників Національної поліції.
Нагадаємо, Закон України «Про Національну поліцію» вступив в законну силу 7 листопада 2015 року. З цього часу міліція в Україні припинила своє існування.
Анна Пащенко, інспектор Петрівського ВП по роботі з населенням.
Пишу не від свого імені. Пишу від імені друга. Він не може цього зробити...Не вистачає сили висловити всі свої відчуття. Пишу і уявляю світ його очима.
Виходжу на подвір’я з портфелем. Скрізь темно та безбарвно. Дерева похмурі. Здається, що вони всім посміхаються, махають листочками, а від мене відвертаються.
З хати чується крик мами: «Ти вже дістав мене зі своїми витівками! Знову книжку забув!»
Я обертаю обличчя назад - бачу там її з книгою в руці і суворим поглядом. Забираю книгу і кладу в портфель. Виходжу з двору й ще довго чую докори в спину: «Отримаєш двійку - я вже тобі дам! І нехай мене ще раз викличуть до директора!» Йду й не обертаюсь.
Заходжу до школи й розумію, що тут все так само: ті ж погрози, ті ж побої, ті ж злі обличчя. Перший урок. Учитель викликав до дошки й знов горлопанить, дорікаючи за домашню роботу, начебто я нічого не вивчив... Але як там вивчиш, якщо вчора знову батько п’яним прийшов додому і почав маму гамселити. Я дивлюсь на нього й думаю: «Пожили Ви б моїм життям». Лише учитель історії розуміє мене, а, можливо, просто вдає, що розуміє.
Крики, плач, нецензурні слова змусили піти в парк. Я там завжди. Посиджу до сьомої, а потім повертаюсь додому. Ті ж крики, стусани, але вже не від однокласників, а від мами...
Важко говорити. Не хочеться звикати до грубощів....
Дитина - це маленька людина, яка потребує виховання без насильства, не окриків і покарання, а підтримки і мудрих порад батьків, не жорстокого і злого поводження, а добра, турботи і любові. Дитина ще не може і не вміє захистити себе. Але діти вчаться у батьків поведінці, манерам спілкування, крику, грубощів, жорстокості, якщо вони це демонструють.
Хотілося, щоб одного ранку, вже сьогоднішнього, батьки всіх дітей на світі починали ранок з теплих обіймів, постійно нагадували про те, що вони люблять своїх дітей, були їм підтримкою та опорою, вірним товаришем. Світ можна зробити кращим, варто цього лише захотіти.
Твір-роздум Оксани Дарчук, учениці Володимирівської ЗОШ І-ІІІ ст.
