Питання управлінської децентралізації територій на слуху вже не перший рік. І ось, нарешті, настав час втілювати його в життя. Добровільне об’єднання територіальних громад – це перший крок на шляху досягнення цієї мети. На превеликий жаль, більшість населення чи то за повсякденними турботами, чи через пасивне ставлення, а, можливо, від недостатньої інформованості погано орі-єнтуються в необхідності цих реформ. Не всі розуміють, що це дасть громаді в цілому і окремо кожному з нас. Справа в тім, що багато років не лише в нашому районі, а й у державі загалом, існують самодостатні і дотаційні території. У останніх бюджети сільських рад досить бідні, тож вони постійно підживлюються з районного. В основному ці кошти ідуть на утримання управлінського апарату та на функціонування соціальних об’єктів, тоді як на повноцінний розвиток території їх просто бракує. Дещо краща ситуація на більш густонаселених територіях. У них краще розвинена інфраструктура, тому що тут знаходяться потужні сільгосппідприємства та інші суб’єкти господарювання. Це дає можливість за рахунок їх діяльності отримувати більші надходження до місцевого бюджету. Отже ці обставини спонукають сільські громади до пошуку шляхів оптимального вирішення питань щодо отримання якісних послуг со-ціального характеру. Однією з головних цілей реформ при децентралізації влади є об’єднання територіальних громад, в результаті чого отримають можливість більш успішного та рівномірного розвитку усі, що особливо важливо для дотаційних територій.
10 грудня святкують Міжнародний день прав людини. Ця дата була встановлена Генеральною Асамблеєю ООН у 1950 році на честь ухвалення 10 грудня 1948 року Загальної декларації прав людини, яка стала першим міжнародним документом, в якому були чітко сформульовані положення про права людини.
Головна мета Міжнародного дня прав людини — торжество в усьому світі понять свободи, безпеки й чесності людей по відношенню одне до одного.
У нашій державі за останні роки відбулися величезні перетворення: зник страх, гідність здатна перемогти приниження, панує справжня воля для думки, позиції, вибору та ініціативи. Це свідчить, що влада поступово вчиться бути відповідальною перед громадянами.
Сьогодні серед основних заходів, присвячених цьому дню, можна назвати засідання круглих столів, міжнародні конференції з питань дотримання прав людини, покази телевізійних програм відповідної тематики.
За дотриманням прав людини у світі стежить Верховний Комісаріат ООН.
Сергій Завалій, голова райдержадміністрації
Тамара Сакара, голова районної ради
Сьогодні, у час інформаційно-комунікативних технологій, у дітей постійно виникає велика кількість запитань до дорослих, які хочеться вирішити миттєво. Адже не завжди молодому поколінню вдається самостійно розібратися в інформаційному потоці. Та, на жаль, дорослі досить часто дуже зайняті власними проблемами і на дітей у них не вистачає часу. Тому на допомогу приходять неформальні зустрічі дорослих та дітей, організовані Петрівським районним парламентом дітей, під час яких можна задати 100 запитань дорослому, отримати на них відповіді і не боятися бути не почутим.
Саме така зустріч відбулася 27 листопада 2015 року: традиційне ток-шоу «100 запитань дорослому» завітало до Луганської ЗШ І-ІІІ ст., яка радо зустріла не лише гостей заходу, а й своїх найближчих сусідів – учнів Червонокостянтинівської ЗШ І-ІІІ ст.
Гостем, якому учні мали змогу задати запитання, стала офіційний представник районної влади - заступник голови ра-йонної державної адміністрації Тетяна Панета.
Нашій державі у наступному році виповниться лише 25 років, тож і День Збройних Сил України вважається молодим святом. З часу існування Української Армії, останні ось уже майже два роки стали справжнім випробуванням її на міць, витримку, мужність, та патріотизм. Першими захисниками незалежності та цілісності держави від сепаратизму та російської агресії, поряд з регулярними військами, стали кілька сотень добровольців з Майдану, які сформували перші добровольчі батальйони. Серед добровольців та мобілізованих бійців, котрі котрі воюють на Сході, є багато наших земляків. Нині демобілізовані з лав Української Армії воїни ведуть активну громадську діяльність. Однією з важливих її складових є патріотична робота серед учнівської молоді.
Від самого початку воєнних дій на Сході нашої країни родина Чечів з села Володимирівка жила, як і вся Україна, в постійній тривозі. Марія Василівна - мати трьох дітей (доньок Юлі та Насті і сина Максима), жінка енергійна, доброзичлива, щиро любляча свою Батьківщину, передала їм свої чудові людські якості і виховувала в дусі патріотизму. Особливо гостро переймався тривожними новинами син Максим, адже він був кадровим офіцером внутрішніх військ, але, за станом здоров’я, ще за рік до початку буремних подій був вимушений залишити службу. Тепер хлопець не знаходив собі місця, дивлячись новини по телевізору. Він спершу поривався на Майдан, де відбувалася Революція Гідності, а потім на Схід, аби там захищати Україну. Через це в сім’ї постійно точилися суперечки. Максима умовляли всією родиною не робити цього, адже він вже мав інвалідність. Одного разу, під час такої дискусії, мама рішуче сказала: «Якщо ти вважаєш, що хтось із нас має боронити Україну, то я візьму на себе цю місію». Тоді домашні вмовляли вже її, адже мама теж інвалід дитинства ІІІ-ї групи. Але наполегливість Марії Василівни взяла гору, і все вийшло, як задумала вона.
Перше, що вдалася їй зробити на Сході - це надати волонтерську допомогу мирним мешканцям під час евакуації з Горлівки, яка було під постійними обстрілами сепаратистів та російських найманців. Згодом добровільно приєдналася до воїнів Збройних Сил України, котрі утримували блокпост біля Щастя. Пригадала Марія Василівна, як комбат вишикував бійців і представив її, назвавши комендантом. Тоді воїнам батальйону «Север» дошкуляли сильні морози, адже то був зимовий час. Мерзли на пронизливих вітрах під час чергування, не обігрівалося тіло і вночі у спальному мішку навіть у бліндажі.
Відповідно до Порядку проведення конкурсу щодо набуття права оренди об’єктів та майна спільної власності територіальної громади сіл, селищ Петрівського району, затвердженого рішенням районної ради від 05 квітня 2012 року № 227, районна державна адміністрація оголошує намір щодо передачі в оренду наступних об’єктів:
|
№ з/п |
Назва вільного обє’кта | Характеристика обє’кта | Місце роташування обє’кта | Площа обє’кта |
| 1. | Частина нежитлового приміщення поліклінічного відділення Петрівської центральної районної лікарні | цегляне | смт. Петрове, вул. Ілліча, 1 | 18,5 |
Дата і час проведення конкурсу – 24 грудня 2015 року о 10.00.
Місце проведення конкурсу – сесійна зала районної ради.
Кінцевий строк прийняття заяв про участь у конкурсі – 21 грудня 2015 року.
Заяви про участь у конкурсі з переліком необхідних документів подаються до відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури районної державної адміністрації за адресою: смт Петрове, вул. Жовтнева, 20, кабінет № 103.
Довідки за тел. 9-62-62
Геннадій Горбанець, начальник відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації
Наше чергове знайомство з сьогоденням Новостародубської сільської ради розпочалося з бесіди з сільським головою Віктором Заїкою. Віктор Григорович не новачок на цій посаді, очолював місцеву громаду впродовж попередньої каденції, тож коротко зупинився на тому, що вдалося зробити за цей період.
На перший погляд, ця робота і непомітна, але дуже важлива, бо від неї залежить якість життя людей. Це благоустрій населених пунктів, організація вивезення сміття, поліпшення стану доріг на території сільської ради і вулиць в селах, підвезення людей. Суттєво поліпшена матеріальна база дошкільних навчальних закладів, встановлено нову огорожу біля церкви, відремонтовано її покрівлю, відремонтовано ганок загальноосвітньої школи, розчищено парк, який вже був схожий на непролазні хащі. Всі ці питання допомогли вирішити місцеві підприємства, з якими налагоджена тісна співпраця: ПСП «Зарічне», яким керує А.Давидовський, ТОВ «Маяк» (В.Кузнєцов), ТОВ «Верес» (В.Осовський), ТОВ «Овен» (С.Лисенко).
Осінь. …Як чудово ця пора року описана багатьма поетами та письменниками в своїх творах.
«Осінь у задумливій красі,
Запахом покриті небосхили,
Ми йдемо по вранішній росі
І дерева віти нахилили...»
Ось такими чудовими, прекрасними словами розпочалося свято «Міс Осінь» в Новостародубській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів.
Захід сподобався конкурсантам та всім присутнім. Були проведені дуже цікаві конкурси, в яких дівчата показали свою обіз-наність в літературі, музиці, виготовленні цікавих композицій з природного матеріалу на осінню тематику.
Спорт – одне з постійних людських захоплень. Азарт битви, радість перемог, неповторне відчуття здоров’я, сили, спритності – все це йде від спорту, зароджується з дитинства і залишається на все життя.
Гандбол – це спортивна командна гра. Вона є досить видовищною, цікавою та динамічною. У гандбол грають багато, але не з однаковими цілями. Одні для розваги (проведення дозвілля), інші ставлять перед собою складні високі завдання – домогтися майстерності, уві-йти до складу команд суперліги, стати чемпіонами. Добитися цього можна тільки регулярно і послідовно займаючись цим видом спорту, проявляючи працьовитість і дисциплінованість, ведучи здоровий спосіб життя, гартуючи тіло і дух. Саме на це направлена робота тренерів гандбольної команди.
Всесвітній день боротьби зі СНІДом став одним із найбільш визнаних міжнародних днів здоров’я і важливою можливістю для підвищення рівня обізнаності про це захворювання та його профілактику.
З нагоди цього дня Петрівську виправну колонію №49 відвідав благодійний фонд «Шлях до життя» під керівництвом Анатолія Тримбача. В процесі зустрічі вчили розрізняти поняття ВІЛ-інфекція, ВІЛ-позитивна людина, ознайомили із шляхами зараження інфекцією та методами запобігання захворюванню.
Всі охочі прийняли участь у добровільному тестуванні по виявленню вище зазначеної хвороби та консультування з приводу АРВ – препаратів.
Важливо відмітити що благодійним фондом «Шлях до життя», було надано гуманітарну допомогу для медичної частини Петрівської виправної колонії № 49, а саме: одяг, посуд .
До редакції звернулася жителька Ганнівки Олена Павлівна Довгопола з проханням згадати добрим словом хороших людей, її сусідів.
Олена Павлівна має за плечима 84 роки, тож зрозуміло, що вже не має ні сил, ні здоров’я, щоб робити все, що потрібно по господарству, та й просто увага, привітне слово у такому віці дуже потрібні. Тому дуже вдячна своїм сусідам, які не забувають про неї, допомагають чим можуть. Це Любов Захарівна Робота, Сергій Олексійович Робота, Надія Анатоліївна Робота, Сергій Сергійович Робота, Ірина Михайлівна Сорокіна та Надія Андріївна Хитрук. Вона просить висловити їм подяку за людяність і хороше ставлення до неї та подарувати їм віршовані рядки. Із задоволенням виконуємо це прохання, адресуючи вірш сусідам Олени Павлівни:
Хай ладиться скрізь –
на роботі, в родині,
Щоб радісний настрій
у серці не гас.
Все світле й хороше,
що треба людині,
Нехай неодмінно
приходить до вас.
