Минуло вже понад два з половиною роки відтоді, як вийшов з друку тематичний номер районки, присвячений 80-річчю від дня виходу першого її випуску. І ось знову наше видання відзначає, можливо, вже й не такий значимий, але все ж помітний ювілей: цей номер, який ви зараз тримаєте в своїх руках, є десятитисячним. Уже десять тисяч разів, починаючи з далекого 3-го лютого 1935-го року, жителі Петрівщини отримували свою найближчу і найдоступнішу для них газету, в якій дізнавалися про події у світі, в країні, а головним чином – у своєму рідному районі. У різні роки газета виходила в різних форматах – від двополосного аркуша, розміром трохи більшого, ніж визначений зараз поліграфічним стандартом А-4, до восьмиполосного щотижневика. Різною була і періодичність виходу: якщо перші екземпляри районки (яка тоді, нагадаємо, носила назву «За більшовицькі колгоспи») виходили, буквально, через день (у вихідних даних значився напис «Виходить 15 раз на місяць»), то деякий час, у 2005 році, ми готували газету раз у тиждень. Щоправда, намагалися, щоб наші читачі при цьому отримували обсяг інформації не менший, аніж при дворазових випусках, отож і робили її у здвоєному форматі (на 8-ми полосах). З наступного року, до речі, знову плануємо перейти до такого формату, про що вже повідомляли в одному з попередніх наших номерів, як і про причини, які зумовили таке рішення. А загалом же, як вдалося встановити, поспілкувавшись з деякими нашими читачами, для них найоптималь-нішою і найзручнішою періодичністю виходу була така, що практикувалася чи не найдовше в історії районки – з початку 60-х до початку 90-х років минулого століття, тобто тричі на тиждень - у вівторок, четвер та суботу. Шкода, що сьогодні така періодичність виходу для нас уже стала нереальною як через внутрішні причини (сьогодні творчий колектив «Трудової слави» учетверо менший, аніж це було у зазначені роки), так і через зовнішні чинники (штат поштових працівників теж незрівнянно скромніший, ніж у 60-і – 80-і роки, тож і можливості своєчасної триразової доставки також стали проблематичними).

Події і постаті в об'єктиві фотокамери

Наприкінці минулого тижня до мене зателефонував редактор районки Володимир Кіфенко з проханням: «Чи не зміг би ти, Дмитровичу, підготувати цікаву тематичну публікацію, адже наступний номер «Трудової слави» стане ювілейним - десятитисячним?». Все це виявилося дещо несподіваним, адже вже рік я перебуваю на заслуженому відпочинку. І все ж вирішив долучитися до випуску ювілейного номера рідної газети. За багаторічну професійну діяльність творчому колективу газети доводилося висвітлювати хід будівництва комуністичного суспільства, а останні роки - незалежної Української держави. Взагалі журналістам районки випали нелегкі часи під часи зміни політичної формації та реформування народного господарства, адже потрібно було не лише самим переналаштовуватися, а ще й формувати у громад, фактично, протилежні світоглядні позиції. Робити це було непросто, адже політики, як завжди, почали ревізувати історію та ставити нові акценти в, здавалося б, давно відомих історичних подіях та фактах.

Розпорядження

голови Петрівської районної ради Кіровоградської області

від 25 жовтня 2017 року № 58 - р
смт Петрове

Про скликання двадцятої сесії районної ради сьомого скликання

Відповідно до пункту 1 частини 6, частини 7 статті 55, частини 8 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», пункту 2.4 розділу ІІ, пункту 13.6 розділу ХІІІ Регламенту Петрівської районної ради сьомого скликання:

Напередодні Дня автомобіліста і дорожника, 27 жовтня 2017року, голова районної державної адміністрації Сергій Завалій і голова районної ради Тамара Сакара вітали працівників філії «Петрівський райавтодор» з професійним святом.

Сергій Володимирович і Тамара Вікторівна вручили ра-йонні відзнаки колективу, який очолює Ігор Дементьєв та кращим працівникам філії за багаторічну плідну працю, значний особистий внесок у розвиток мережі автомобільних доріг загального користування та з нагоди професійного свята – Дня автомобіліста і дорожника.

Цю чарівну жінку знають на Кіровоградщині як багаторічну керівницю регіональної дирекції «Укрпошти». Саме під началом Людмили Салоїд в області запроваджено дворівневе сортування, завдяки чому жителі області вчасно отримують власну кореспонденцію. Також через її ініціативу на Кіровоградщині з’явилися електронні черги. Та й це ще не все. Довівши свій професіоналізм на «Укрпошті», Людмила Миколаївна «пішла» в політику, ставши першою заступницею голови Кірово-градської облради. Нещодавно пані Людмила отримала новий виклик. Втім, про це – далі в інтерв’ю.

Кор.: Людмило Миколаївно, на Кіровоградщині ваше ім’я пов’язують, у першу чергу, з «Укрпоштою». Розкажіть про цей період вашого життя.

Звичайно, та робота запам’яталася насамперед колективом. Коли я очолювала кіровоградську дирекцію «Укрпошти», він складався майже з 3 тисяч чоловік, із них 1100 – листоноші. Саме вони потребували якнайбільшої уваги до себе – крім одягу та взуття, ще й транспорту для пересування. Це була щоденна жива робота з людьми. Тому я до цього часу сумую за своїм колективом.

15 листопада 2017 року в районному Будинку культури відбудеться «Битва хорів» за участю аматорських колективів закладів культури, громадських організацій та органів місцевої влади. Початок о 10 годині. Вхід вільний.

Оргкомітет

Спортивні новини

Кінець минулого тижня для уболівальників Петрівщини був позначений зустріччю двох резервних команд: на полі НТБ «Молодіжний», що у Володимирівці, в очному протистоянні між собою змагалися «Інгулець-2» та «Миколаїв-2». Слід зазначити, що дублюючий склад «Миколаєва» виявився значно досвідченішим за віком та й за антропометричними даними мав відчутну перевагу перед юними дублерами «Інгульця». І все ж «Інгулець-2», під орудою нового вже наставника – Олександра Гуменюка (поки що неофіційного) нарешті зумів гідно протистояти своїм суперникам, практично, не дозволивши їм створити за всю гру жодної по-справжньому небезпечної атаки. Що-правда, і самі «інгульчани» відзначитися у воротах гостей не зуміли, хоча непогані нагоди дня цього мали Джаба Фхакадзе (щонайменше двічі), Ніка Січінава, молоді Глоба та Росляков… Однак гра так і завершилася нульовою нічиєю, яка викликала неоднозначне враження. З одного боку, має втішати, що «Інгулець-2» все ж не виглядає так приречено і безпорадно, як це було в кількох останніх матчах. А з іншого… Відверто кажучи, сказати, що у команди простежується якийсь чіткий, осмислений малюнок гри – поки що не доводиться. Принаймні усі гольові ситуації, що були створені нашою командою, швидше стали наслідком індивідуальної майстерності окремих її футболістів, аніж підсумком злагодженої командної взаємодії. А крім того – й визначення «індивідуальна майстерність» можна застосувати хіба що до половини складу гравців з тих, що були цього дня на полі. Так, приємно було спостерігати за діями згаданих уже Фхакадзе і Січінави, сподобалися також Ігор Коцюмака, Роман Світличний та Олександр Мєдвєдєв… Але на цьому і все. Решта гравців, які прийшли до клубу у статусі «талановитих і перспективних», поки що ніяк цієї своєї «перспективності» не виявляють. А отже, недопрацьовуючи на тренуваннях, цим самим ставлять під сумнів свій статус професіональних футболістів. Тож, напевне, не буде дивиною, якщо з багатьма з них у зимове міжсезоння клуб буде змушений розпрощатися.

В Україні подорожчає справжнє вершкове масло. Експерти прогнозують, що восени вартість пачки 250 грамів підскочить до 45 гривень і вище.

Що продають українцям під виглядом популярного молочного продукту, чи варто платити великі гроші за начебто «справжнє» масло і чим вигідні спреди?

Стовідсоткових молочних продуктів в Україні немає, - попереджають спеціалісти. Справа в тому, що вершковим маслом виробники називають і спреди, а іноді і маргарини - секрет в жирності продукту і дрібному шрифті на упаковці. Як пояснюють експерти, в першу чергу, в вершковому маслі не має бути трансжирів.

Трансжирні кислоти - це жирні кислоти, яких не існує в природі. Вони утворюються, коли з рослинних олій роблять твердий жир - маргарин.

* Китайські судді в ХV столітті носили сонцезахисні окуляри, щоб навіть поглядом не видати свого ставлення до підсудного або обвинувача.

* Щоб вижити в холоді, білі ведмеді мають темну шкіру і прозоре хутро, волоски якого «доставляють» тепло ззовні до поверхні тіла і не пропускають у зворотному напрямі. Така система настільки ефективна, що ведмедики практично непомітні в інфрачервоному світлі (камера нічного бачення).

* Терези - єдиний знак зодіаку не представлений істотою.

* У Канаді більше озер, ніж в усіх інших країнах разом.

Висловлюємо щиру подяку Петрівському селищному голові Світлані Олександрівні Тилик, депутату селищної ради, її секретареві Володимиру Васильовичу Руденку та заступнику селищного голови Андрію Андрійовичу Сидоренку за турботу про нас.

У цьому році наш восьмиквартирний будинок, по вулиці Центральній, 2 під’єднали до централізованого водовідведення, провели роботи по благоустрою території біля будинку: зробили дитячий майданчик, площадку для дозвілля зі столом і лавками, освітлення двору.