Шановні працівники нотаріальної сфери!
Щиро і сердечно вітаю всю нотаріальну спільноту області!
Професія нотаріуса – перш за все, високий професіоналізм, служіння закону, відповідальність, порядність та чесність. Кожен з Вас служить обраній справі і тим самим розбудовує правову державу.
Переконаний, що ваші професійні зусилля будуть супроводжуватися повагою й високим рівнем довіри громадян.
Бажаю вам міцного здоров’я, щастя, життєвих гараздів, благополуччя та нових професійних перемог!
З повагою голова обласної ради Олександр Чорноіваненко
* * *
Шановні нотаріуси!
2 вересня українські нотаріуси традиційно відзначають своє професійне свято. Нотаріус був, є і залишатиметься природним захисником прав людини, оскільки надає незалежну й неупереджену правову допомогу на засадах рівності, законності та справедливості. Перед вами стоїть непросте завдання – підвищувати профе-сійний авторитет нотаріуса та його значимість у сучасному житті.
Від щирого серця та з великим задоволенням вітаємо всіх нотаріусів з нагоди професійного свята – Дня нотаріату, бажаємо здоров’я, добробуту, щастя й удачі, життєвої наснаги та нових здобутків на професійній ниві в ім’я розвитку й процвітання нашої держави.
Хай мир і злагода, людяність і щире слово супроводжують вашу діяльність на користь України.
Сергій Завалій, голова райдержадміністрації
Тамара Сакара, голова районної ради
Шановні друзі!
Щиро вітаю вас з професійним святом - Днем підприємця!
Підприємці розвивають приватний сектор економіки, реалізовують нові бізнес-проекти, намагаються забезпечити надійне підґрунтя для добробуту громадян. Ваша повсякденна наполеглива праця та активна громадянська позиція, високий професіоналізм та ініціативність дають новий поштовх для розвитку підприємництва у нашій області.
Щиро бажаю всім підприємцям витримки, миру, міцного здоров’я, оптимізму і невичерпної наснаги у праці. Нехай ваш життєвий та професійний досвід завжди буде запорукою нових успіхів і звершень у вашій нелегкій справі.
З повагою голова обласної ради Олександр Чорноіваненко
Районна державна адміністрація та районна рада щиро вітають підприємців району з професійним святом – Днем підприємця!
Своєю працею кожен з вас робить внесок у розв”язання соціально-економічних проблем держави, формування, становлення та розвиток національної економіки.
Бажаємо, щоб підприємництво продовжувало свій рух уперед, набуло сили, авторитету, завжди відігрівало провідну роль в економічній розбудові району. Завдяки зусиллям підприємців та приватній ініціативі сьогодні вирішуються складні завдання по стабілізації національної економіки в умовах воєнних дій та фінансової кризи.
Розвиток підприємництва і збільшення на цій основі надходжень до районної скарбниці дає можливість вирішувати ряд найактуальніших соціально-економічних проблем, передбачає зміцнення економіки, надає їй гнучкості, створює нові робочі місця.
Бажаємо вам подальших успіхів у підприємницькій діяльності, її розвитку на благо і процвітання незалежної України, щастя і благополуччя у ваших родинах!
З повагою, Сергій Завалій, голова райдержадміністрації
Тамара Сакара, голова районної ради
Трохи історії
Історія 1 вересня, як особливого дня, сягає своїм корінням у глибину віків, а саме – ще в ІV століття нашої ери. У 325 році Костянтин Великий, римський імператор, який зробив християнство панівною релігією, скликав Перший Вселенський собор, на якому було вирішено починати новий рік 1 вересня.
На Русі початком року вважали березень-квітень. Тільки в кінці ХV століття православна Русь почала відзначати початок нового року 1вересня. Це був 1492 рік від Різдва Христового. Всі школи тоді були при церквах, тому і навчальний рік починався з початком нового року – 1 вересня.
Тривало вересневе «новогодіє» на Русі трохи більше 200 років: вже у 1699 році Петро Перший видав указ про перенесення початку року на 1 січня, щоб не відрізнятися від Європи. Тому 1699 рік тривав всього 4 місяці – з 1 вересня до 1 січня, коли почався новий, 1700-й рік. Та традиція починати навчальний рік 1 вересня залишилася недоторканою.
Збереглася ця традиція і в радянські часи. Ця дата була знаменною для школярів, їхніх батьків та педагогів, а у 1984 році Верховна Рада СРСР заснувала нове свято – День Знань, який, до того ж, вважається міжнародним святом. Саме тому воно відзначається 1 вересня і в незалежній Україні.
Проте, традиція починати саме в цей день навчальний рік існує далеко не у всіх країнах. В Японії, наприклад, перший дзвоник дзвенить у квітні, а закінчується навчальний рік – у березні наступного року. У скандинавських країнах навчальний рік починається : у третій тиждень серпня в Швеції і з середини серпня у Фінляндії. У південноєвропейських країнах (Італії, Іспанії) школярі починають вчитися з середини вересня або навіть з початку жовтня. У цих країнах, так само як і в Німеччині та США, немає єдиного чіткого терміну початку навчального року – він встановлюється на рівні провінції, федеральної землі або штату.
Цими днями делегація району, яку очолила заступник голови районної державної адміністрації Тетяна Панета, взяла участь в обласному педагогічному форумі, що відбувся на базі Кіровоградського Національного технічного університету.
Перед відкриттям форуму голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко, спільно з головою облради Олександром Чорноіваненком, урочисто вручив ключі від шкільних автобусів та документи на них керівникам кількох навчальних закладів районів, серед яких була і директор Новостародубської ЗОШ І-ІІІ ступеня Лариса Бурлак.
Транспорт для школярів придбано шляхом публічних закупівель за рахунок співфінансування з державного та місцевих бюджетів. Середня вартість одного автобуса склала 1 мільйон 320 тисяч гривень.
Вітаючи керівників сільських шкіл з отриманням нового транспорту, Сергій Кузьменко зазначив, що придбання нових автобусів – це лише частина виконаної роботи органами державної влади та місцевого самоврядування для створення умов рівного доступу сільських і міських дітей до здобуття якісної освіти. У подальшому треба дбати про відпо-відний технічний стан цього транспорту, забезпечення його пальним та про безпечність маршрутів, якими він рухатиметься.
Детальніше: Новостародубські школярі отримали новий шкільний автобус
Цього року ювілей селища співпав з 25-ю річницею Незалежності України та з Днем шахтаря, і невипадково, адже саме в кінці 50-х років у Балахівці розпочався видобуток бурого вугілля. Тоді селище зростало дуже швидко і вже невдовзі стало одним з найпривабливіших населених пунктів Петрівщини, з добре розвинутою інфраструктурою. На жаль, з відомих причин, в кінці 80-х років припинив роботу вуглерозріз, а згодом завершилися і рекультиваційні роботи.
Але Балахівка і зараз – шахтарське селище, яке славиться далеко поза межами області своїм Голубим озером, а ще - мудрими, працьовитими, небайдужими людьми. Це - велика і дружня родина, це славні земляки, люди різних професій.
Жителі селища 27 серпня 2016 року зібралися біля Будинку культури, де і відбувалися урочистості.
На правах господаря, відкрив їх селищний голова Олександр Коваленко, котрий, в першу чергу, подякував підприємцям і сільгоспвиробникам, які підтримали громаду і допомогли в організації святкування.
Детальніше: Балахівка відсвяткувала 60-річчя свого заснування
Мы родом из детства
Вот и снова праздничный сентябрь собрал на школьном дворе подросших за лето, загорелых, звонкоголосых мальчишек и девчонок. Прошла торжественная линейка и школьный звонок радостно развел неугомонную детвору по классам… Стартовал новый учебный год!
А взрослые: мамы и папы, дедушки и бабушки расходясь со школьного праздника, невольно вспомнили свое детство, школу, первый звонок…
Возможно потому, что вся моя трудовая деятельность прошла в тесном соприкосновении с детством многих девчонок и мальчишек, возвращаться в этот период жизни мне привычно.
Вот и этим летом позывные детства для меня прозвучали задолго до сентября, просто напомнив мне прописную истину: мы родом из детства! И оно всегда с нами!
Позывные детства
Загрустила душа, не находит себе она места,
Отпросилась у меня проведать детство.
Там всегда цветет тюльпанов, маков море,
Ковыльными степями озабоченно спешат куда-то
перекати-поле.
Хоча ми, пенсіонери - сивочолі люди похилого віку, вже досить малорухливі, однак це не заважає нам пильно стежити за усіма подіями, що відбуваються в нашому селищі, і те, що можемо бачити, відверто радує. Ми бачимо, з якою відповідальністю до питань розвитку Петрівщини ставляться керівники районної державної адміністрації Сергій Завалій та районної ради Тамара Сакара, як вміло і раціонально вони розподіляють та використовують бюджетні кошти, успішно вирішуючи найнагальніші проблеми всього району. Нездійсненних обіцянок не дають, але якщо щось таки обіцяють, то вже неодмінно виконують.
Об’єднавши свої зусилля з селищним головою Світланою Тилик, вони за короткий термін домоглися просто разючих змін: капітально відремонтовано красень-міст через Інгулець, який впродовж багатьох уже останніх років лякав переїжджих і перехожих своїм аварійним станом, набережну також стало не впізнати, а ще – споруджуються дитячі та спортивні майданчики в скверах, лагодяться дороги, упорядковуються прибудинкові території, робиться ще чимало гарних і корисних справ, і все це у такий складний для країни час, коли йде, хоч і неоголошена, війна.
шановного Сергія Дмитровича Андрусенка!
Бажаємо Вам здоров’я, щастя, творчої наснаги і оптимізму, незгасної енергії та наполегливості. А родинна злагода, добробут і здоров’я усіх членів Вашої родини хай забезпечать Вам душевний спокій та гарний настрій.
Хай обминають Вас тривоги.
Хай Бог дасть щастя на путі,
Хай світла, радісна дорога
Щасливо стелиться в житті!
Нехай Ваш цвіт повік не обліта,
Нехай струна співає, а не рветься,
І доля хай ще не скупиться на літа,
Хай Божа благодать панує в серці.
З повагою колектив редакції.
Збірна Кіровоградської області – володар Кубка Регіонів ФФУ
Минулого вівторка у Борисполі в фіналі Кубка Регіонів ФФУ збірна Кіровоградської області (сформована на базі команди «Інгулець-3») перемогла збірну команду Львівської області.
Матч з львівською командою видався нелегким. Суперник мав перевагу у зрості, тож мали сподіватися на свою техніку та гру низом. І це вдалося реалізувати у два забиті м’ячі у першому таймі. По ходу зустрічі збірна Кіровоградщини залишилися в меншості – було вилучено Марковця. І все ж команда нашої області зуміла проявити характер і не дозволила супернику забити бодай один м’яч.
Зазначимо, що цей матч став прощальним для Євгена Прошенка на посаді наставника команди ФК «Інгулець». У майбутньому Євген Олександрович працюватиме у академії ФК «Дніпро». Щодо сьогоднішнього матчу, то Євген Прошенко зазначив наступне: «Це для мене останній матч. Приємно, що завершую на позитиві. Дякую хлопцям за перемогу та гідну гру. Дякую президенту ФК «Інгулець» за плідну співпрацю. Хлопці - молодці. Вони виконали все, що їм говорили на установці, а саме - компактно і акуратно грати, не давати супернику простору, зустрічати у центрі поля, грати низом, адже львів’яни мали перевагу у зрості».
Минулої середи екс-наставника «Зірки» з Кропивницького Сергія Лавриненка призначено головним тренером ФК «Інгулець».
Валерій Шаповалов став помічником головного тренера. .Помічником головного тренера також буде Дмитро Колодін.
Сергій Дмитрович Лавриненко народився 17 лютого 1975 року у Орджонікідзе Дніпропетровської області. У футбол почав грати в ДЮСШ міста Орджонікідзе. Перші тренери — Валерій Кулицький і Геннадій Сєвєров. У лютому 1993 року тренер Микола Федоренко, будучи сам родом з Орджонікідзе, запросив Лавриненка та Євгена Римшина з ДЮСШ свою команду — кіровоградську «Зірку-НІБАС». У квітні того ж року Сергій дебютував у другій лізі, а вже в листопаді, разом з Федоренком, відправився у «Сіріус» (Жовті Води). Відігравши в цій команді три матчі, Лавриненко знову повернувся в «Зірку», яку на той час очолив Олександр Іщенко. Під ке-рівництвом цього тренера кіровоградська команда за два сезони прорвалася з другої ліги у вищу і потім міцно закріпилася в ній. Дебют Лавриненка у вищому дивізіоні відбувся 25 липня 1995 року в грі проти столичного ЦСКА. Всього ж у «вишці» за кірово-градців Сергій зіграв понад 100 матчів. Із 2000 по 2003 роки виступав у вищій лізі в складі запорізького «Металурга». Коли команду очолював Мирон Маркевич, Лавриненко регулярно виходив у стартовому складі. Після відставки Мирона Богдановича Сергій більше грав у дублі та в оренді за «Миколаїв». У 2004 році повернувся до «Зірки», де у 29 років завершив ігрову кар’єру через травми.
Детальніше: На тренерському містку «Інгульця» відбулися кардинальні зміни
