Відроджувати, зберігати та передавати, творити та розвивати національну культуру, досягати професійного успіху – цими головними принципами керувалися і керуються у своїй роботі працівники районного Будинку культури.
Будівлю в центрі селища, де розташований осередок мистецтва та культури, було побудовано ще перед війною, а в повоєнні роки, а саме в далекому 1947 році, двоповерхову житлову споруду, яка була частково зруйнована снарядом, перебудували та відкрили районний Будинок культури.
Тут проходило багато урочистостей, концертів, творчих зустрічей, семінарів. Сцена закладу бачила чимало іменитих артистів, співаків, митців різних жанрів мистецтва. Щоправда, в останні десятки років заходи за участі гостей найвищого рівня проходили в Луганському СБК, який, хоча має статус сільського, все ж вражає петрівчан і гостей своєю ошатністю, красою, а найголовніше - сучасністю і комфортом.
(з засідання колегії райдержадміністрації)
Чергове засідання колегії районної державної адміністрації яке відбулося напередодні Великодніх свят, провів перший заступник очільника району Олександр Лукашов (на той момент Олександр Сергійович обіймав ще цю посаду, як відомо, розпорядженням Президента України № 160/2016-рп від 29 квітня 2016 року, його призначено головою Знам’янської райдержадміністрації).
Начальник відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства райдержадміністрації Світлана Заєць доповіла про підсумки проведення опалювального сезону господарського комплексу району 2015-2016 років. Якщо коротко говорити про зміст її виступу, то він полягав у тому - що, незважаючи на досить складні погодні умови з потужними снігопадами, заметілями та морозами, помітних збоїв у функціонуванні господарського комплексу, інфраструктури життєзабезпечення не було.
З цим висновком погодився і Олександр Сергійович, зазначивши разом з тим, що, готуючись до наступного опалювального сезону, в Центральній районній лікарні слід замінити котли на потужніші, з вищим коефіцієнтом корисної дії.
Детальніше: Підвели підсумки, обговорили план дій на майбутнє
Святкуймо разом! Долучися до загальнонаціонального флешмобу!
Шановні жителі району!
Цього року День вишиванки дуже особливий! Ми відзначаємо 10-у річницю з дня заснування свята.
День вишиванки – всеукраїнське свято. Воно покликане зберегти споконвічні народні традиції створення та носіння етнічного вишитого одягу, їх популяризації серед молоді та населення держави загалом.
Дата проведення – щороку в третій четвер травня. Свято не прив’язане до жодного державного чи релігійного.
У цей день де б ти не був, і щоб не робив - просто одягни вишиванку і вийди в ній на роботу, в школу чи садочок. Така дія має глибокий контекст, адже йдеться про вираження своєї національної та громадянської позиції, культурну освіченість та духовну свідомість.
Як показує досвід, люди в День вишиванки завжди піднесені та усміхнені, адже у стародавньому одязі закодовано багато символів сили, добробуту, краси та оберегів.
Запрошуємо усіх бажаючих
19 травня 2016 року об 11.30 прийти на площу біля приміщення районної державної адміністрації та районної ради для масового фото у вишиванках.
У одному з попередніх номерів районки ми вже розповідали про талановитих дітей, які не тільки добре навчаються, а й беруть активну участь у різних очних та заочних конкурсах і акціях, які проводить позашкільний навчальний заклад «Центр дитячої та юнацької творчості». Продовжимо цю розповідь.
Ганнівська ЗШ І-ІІІ ступенів
Данило Гришаєв, учень 8-го класу, він добре навчається, входить до ради шкільного парламенту, є головою центру «Здоров’я». Постійний, активний учасник у змаганнях з фізичної культури: волейболу, баскетболу, футболу. У жовтні 2015 року взяв участь у Всеукраїнській акції «Юннатівський зеленбуд» і зайняв ІІ місце в обласному етапі; його роботу було направлено до Національного еколого-натуралістичного центру. Учень нагороджений грамотою, а керівник роботи Л.Грицаєва – відзнакою.
У древні часи наш край звався Руссю, а наші предки – русичами. Пізніше народ, який жив на цих землях, стали звати українцями. Та була у нього ще одна назва – черкаси. Саме так часто називали українців в документах часів козаччини. Територія нинішніх Черкаської, Полтавської, Київської, Чернігівської областей є колискою української нації. Невипадково і полтавсько-черкаський діалект став основою української літературної мови.
І зовсім не випадково Черкащина стала осередком повстанського руху доби національно-визвольних змагань 20-х років минулого століття. Серцем повстанців, краєм нескорених була територія, відома як Холодний Яр.
Вже 21-й рік поспіль у край повстанської слави з’їжджаються українці зі всіх куточків держави, щоб вшанувати пам’ять героїв-повстанців, які боронили землю від більшовицьких орд. Започаткував організацію цих заходів громадський і політичний діяч, письменник Роман Коваль, який у 1997 році створив історико-патріотичний клуб «Холодний Яр». У нинішньому році низка заходів пройшла під патронатом клубу «Холодний Яр», ВО «Свобода» та Черкаської обласної державної адміністрації. Розпочалися вони 25 квітня в Черкасах з урочистостей, зустрічей в трудових колективах, навчальних закладах. А ввечері відбулася патріотична смолоскипна хода.
Без права на помилку
Черговий виїзний матч чемпіонату України з футболу серед команд другої ліги в Новій Каховці з місцевою «Енергією», як і очікувалося, виявився для нашого «Інгульця» доволі непростим. Не сказати, що «Енергія» - це найскладніший суперник, з яким доводилося зустрічатися впродовж останнього року, але, певне, невипадково для багатьох команд у різних лігах є таке поняття «незручний суперник». Схоже, для нашого «Інгульця» саме «Енергія» і є незручним суперником. Словом, майже так само, як і в домашній грі десятого туру, що відбулася понад півроку тому, наші футболісти з самого початку зустрічі заволоділи ініціативою, але втілити її в конкретний результат не могли, адже «Енергія», як мовиться, і сама не грала, і нам не давала. Зрозуміло, що критикувати господарів за такий стиль неправильно: розуміючи, що поступаються «Інгульцеві» в переважній більшості компонентів гри, вони обрали єдино правильну тактику «антифутболу», яка могла б принести їм прийнятний результат. Як, власне, й сталося тоді, півроку тому на нашому стадіоні. Водночас, звичайно, видовищність гри від цього значно програла – безліч так званих дрібних фолів, позиційна гра без спроби загострення… Словом, перша половина майже не подарувала уболівальникам тих позитивних емоцій, через які ми любимо цю гру. Щоправда, під кінець тайму наші хлопці добре притисли господарів у межах їх штрафного майданчика, завдяки чому біля воріт «Енергії» один за одним виникло одразу кілька небезпечних моментів. Зокрема, зі зручної позиції, коли можна було відкривати рахунок, несподівано слабко і якраз точно в руки голкіперу пробив Владислав Ковтун. Ще за хвилину чи то удар по воротах, чи то простріл на дальню штангу зі штрафного здійснив Артем Прошенко. М’яч просвистів поруч з порожнім уже кутом воріт, однак замкнути цей простріл не встиг Андрій Голуб. На зручні «убойні» позиції виходили також Іван Мучак та Джаба Фхакадзе, однак їхні удари виявилися неточними. А вже друга половина гри, попри те, що якісно її темп не змінився, все ж дозволила «Інгульцю» втілити свою перевагу в прийнятний для себе результат. Передувало цьому вилучення гравця лінії оборони «Енергії»: за зрив атаки другу жовту картку отримав «енергетик» Олександр Шевченко. А вже за п’ять хвилин «Інгулець» зумів реалізувати свою ігрову, а тепер вже й чисельну перевагу: отримавши точну передачу з правого флангу, влучно (на виконання) пробив обвідним ударом в дальній нижній кут воріт Джаба Фхакадзе. Таким чином юний форвард «Інгульця» зробив сам собі подарунок на день народження, адже саме в день гри він відзначив своє вісімнадцятиліття. На жаль, ще за дві хвилини через травму він змушений був покинути поле, тож його замінив Сергій Алексанов. До кінця гри яскравих і значущих подій більше на полі не відбулося, хіба що впродовж однієї хвилини команди обмінялися забитими, але не зарахованими голами, адже в обох випадках вони забивалися з положення поза грою. Серед вартих уваги подій маємо відзначити також вихід на заміну, хвилин за десять до кінця гри, Віталія Колесникова, який в першій частині чемпіонату став найкращим бомбардиром у нашій команді, але, зазнавши серйозної травми під час виїзного матчу в Рівному, змушений був лікуватися і відновлюватися впродовж півроку. Отож гра так і завершилася з рахунком 0:1 на користь «Інгульця», що дозволило нам уже більш упевнено закріпитися на третій сходинці турнірної таблиці. До інших матчів туру, які, безумовно, також для нас були цікавими, слід віднести поєдинок в Стрию між двома претендентами на підвищення в класі – місцевою «Скалою» та лідером чемпіонату – ковалівським «Колосом». З рахунком 0:1 тут також перемогу здобули гості, цим самим, фактично, вирішивши на свою користь долю однієї з путівок до першої ліги вже за три тури до кінця чемпіонату.
Незабаром літо. Гаряча пора для господарів та й не тільки. Як свідчить статистика, в весняно-літній період в рази зростає кількість пожеж та інших подій надзвичайного характеру. Саме тому ми вирішили поспілкуватись з начальником Петрівського РС У ДСНС України у Кіровоградській області, підполковником служби цивільного захисту Володимиром Васильовичем Малютою.
- Володимире Васильовичу, чи справді у весняно-літній період роботи рятувальникам прибавляється?
Так. Зазвичай в пожежонебезпечний літній період кількість пожеж, як правило, є більшою ніж в інші пори року.
- А скільки ж пожеж виникло на території нашого району з початку року?
З початку року на території району виникло 14 пожеж, з яких 10 пожеж в приватному секторі та ще 4 пожежі сухої трави на відкритій території. І саме на пожежах на відкритих територіях я хотів би акцентувати увагу читачів районки. А особливо в лісових масивах.
