Відроджувати, зберігати та передавати, творити та розвивати національну культуру, досягати професійного успіху – цими головними принципами керувалися і керуються у своїй роботі працівники районного Будинку культури.
Будівлю в центрі селища, де розташований осередок мистецтва та культури, було побудовано ще перед війною, а в повоєнні роки, а саме в далекому 1947 році, двоповерхову житлову споруду, яка була частково зруйнована снарядом, перебудували та відкрили районний Будинок культури.
Тут проходило багато урочистостей, концертів, творчих зустрічей, семінарів. Сцена закладу бачила чимало іменитих артистів, співаків, митців різних жанрів мистецтва. Щоправда, в останні десятки років заходи за участі гостей найвищого рівня проходили в Луганському СБК, який, хоча має статус сільського, все ж вражає петрівчан і гостей своєю ошатністю, красою, а найголовніше - сучасністю і комфортом.
Водночас, на належну увагу до будівлі районного Будинку культури багато років поспіль, особливо після проголошення Україною своєї державної незалежності, у влади не вистачало ні часу, ні фінансового ресурсу.
Працівників галузі культури складно віднести до тих, хто сильно розбалуваний прискіпливою увагою держави. І все ж, з огляду на ставлення до потреб культури, передусім – організації змістовного відпочинку та дозвілля громадян у нашому районі – лише останніми роками складається враження, що не все так безнадійно: галузь живе, розвивається, має якісь цілком конкретні здобутки і досягнення, досить успішно контрастуючи з періодом занедбаності, невизначеності і безперспективності, що спостерігалися ще кілька років тому.
Значною мірою, звичайно, ці здобутки є результатом меценатської діяльності представників бізнесу, небайдужих до життя територіальних громад в тих населених пунктах, де вони працюють чи проживають. Як тут не згадати відбудований, практично, з руїн Ганнівський сільський Будинок культури, який відродився, немов міфічний птах Фенікс з попелу, завдяки фінансовій та організаційній підтримці Олександра Поворознюка. Той же Олександр Григорович став постійним і надійним партнером-спонсором народного самодіяльного ансамблю «Джерело» з Олександрівки, допомагаючи талановитим жіночкам в усьому – від придбання сценічних костюмів до організації гастрольних турів, зокрема, саме завдяки його меценатській підтримці «Джерело» нещодавно мало змогу записати свій виступ в концертній студії одного з провідних вітчизняних загальнонаціональних телеканалів.
У тому ж ряду – відродження в Петровому духового оркестру, що стало можливим завдяки спонсорській допомозі іншого мецената – Петра Мельниченка, який не лише матеріально підтримує цей колектив, але й придбав для оркестрантів костюми в національному стилі.
Постійною підтримкою культурної галузі традиційно відзначався й СВК «Маріампольський», про що також уже неодноразово йшлося на наших сторінках. А що ж держава? Наскільки вона, в особі своїх представників у владі, готова підтримати таку тенденцію? З цього приводу ми поспілкувалися з начальником відділу культури райдержадміністрації Наталією Подкопаєвою. Тож їй слово:
- На посаду головного фахівця в галузі культури в районі я прийшла у жовтні 2013 року, усвідомлюючи, що головним моїм завданням має стати збереження культурних традицій народу і нашого регіону зокрема, забезпечення потреб населення в духовному продукті шляхом долучення до культурних цінностей української нації та через можливість цікавого і змістовного дозвілля. Сказати, що існуюча на той момент матеріальна база для виконання цього завдання була бездоганною - звісно, не доводиться. Однак, вважаю, що мені пощастило очолити відділ якраз у той час, коли районна влада стала виявляти повне розуміння проблем галузі і готовність до їх розв’язання. Скажімо, за ці три останніх роки суттєво змінилася на краще тенденція по фінансуванню культури, завдяки чому ми змогли придбати високоякісну музичну апаратуру, тож тепер проблем з озвучуванням культурно-масових заходів не маємо. Також для проведення тематичних заходів придбали мультимедійне обладнання, яке ми використовуємо під час проведення усіляких свят, вечорів, тематичних творчих зібрань як у самому районному Будинку культури, так і в культурних та освітніх закладах на території району.
Мушу зазначити, що майже з усіх принципових питань, що стосуються перспектив діяльності галузі, ми знаходимо повне порозуміння з головою районної державної адміністрації Сергієм Завалієм, головою районної ради Тамарою Сакарою і, звичайно ж, із заступником голови районної державної адміністрації Тетяною Панетою, яка безпосередньо опікується усіма питаннями, що стосуються культури. За їх активного сприяння наприкінці минулого року в приміщенні РБК було здійснено цілий ряд заходів з енергозбереження, зокрема встановлено 37 склопакетів, у багатьох приміщеннях замінено двері. Також на сьогодні вже виготовлено проектно-кошторисну документацію на виконання робіт по заміні покрівлі в РБК, зараз вона знаходиться на експертизі в м. Кіровограді, тож уже незабаром, сподіваюся, проблема з протіканням покрівлі для нас також стане неактуальною.
Ще (не можу не поділитися такою радістю!) нещодавно для нашого хорового колективу придбано сценічні костюми і сценічне взуття на суму 200 тис. грн. Чому для нас ця новина особливо радісна? Та тому, що ті костюми, якими до цього користувалися наші артисти, були закуплені ще далекого 1979 року, тобто майже 40 років тому. Багато кого з тих, хто розпочинав свої виступи в згаданих костюмах, уже немає серед живих, а разом з тим - багатьох сьогоднішніх самодіяльних артистів ще й на світі не було, тоді, коли їх костюми вже «несли службу». Тож неважко собі уявити, в якому вони перебували стані. Новопридбані ж костюми – якісні, яскраві, добротні, – певне, також зможуть прослужити не менше, хоча сподіваюся, такої потреби вже не буде, хочеться вірити, що найскрутніші часи для нашої економіки, а значить і для діяльності нашої галузі, вже залишилися позаду. Втім, як воно буде - наперед, звичайно, краще не загадувати.
Разом з тим, хочу зазначити, що дбайлива увага влади спонукає і нас усіх бути більш відповідальними, творчими, креативними. І сьогодні, здається, в цьому питанні у нас також мають місце певні успіхи. Нам вдалося сформувати згуртовану команду ініціативних, творчих однодумців, основу якого складають спеціалісти з профільною фаховою освітою, і, попри певні труднощі, які, з різних причин, свого часу змусили нас формувати цю команду ледь не з чистого аркуша (не буду зараз заглиблюватися в їх подробиці, скажу лише, що подібні труднощі час від часу трапляються ледь не в кожному колективі), сьогодні у нас з’явився злагоджений ансамбль творчих особистостей, спроможних вирішувати будь-які завдання. Як доказ цьому зовсім свіжий приклад - наш театр малих форм «Обрій» з оновленим складом артистів здобув почесне друге місце на обласному огляді-конкурсі «Театральна весна Кіровоградщини», цим самим з гідністю підтвердивши звання народного. Звісно ж, на цьому успіхові зупинятися не збираємося, адже маємо ще чимало творчих планів і амбітних мистецьких проектів, які обов’язково намагатимемося втілити в життя.
Що ж, побажаємо нашим культпрацівникам подальших творчих успіхів. І нехай підстав для виконання радісних і веселих концертних номерів у них буде не менше, аніж для сумних і тужливих.
Володимир Кіфенко.
На знімках: про перспективи галузі та творчі плани колективу говорить начальник відділу культури Наталія Подкопаєва; нинішній склад працівників районного Будинку культури позначений органічним переплетінням молодості і досвіду, а серед найактивніших – Антон Антипенко, Наталія Подкопаєва, Ірина Рева, Сергій Дейлік, Ольга Коваль та Галина Бискуб.
