У древні часи наш край звався Руссю, а наші предки – русичами. Пізніше народ, який жив на цих землях, стали звати українцями. Та була у нього ще одна назва – черкаси. Саме так часто називали українців в документах часів козаччини. Територія нинішніх Черкаської, Полтавської, Київської, Чернігівської областей є колискою української нації. Невипадково і полтавсько-черкаський діалект став основою української літературної мови.
І зовсім не випадково Черкащина стала осередком повстанського руху доби національно-визвольних змагань 20-х років минулого століття. Серцем повстанців, краєм нескорених була територія, відома як Холодний Яр.
Вже 21-й рік поспіль у край повстанської слави з’їжджаються українці зі всіх куточків держави, щоб вшанувати пам’ять героїв-повстанців, які боронили землю від більшовицьких орд. Започаткував організацію цих заходів громадський і політичний діяч, письменник Роман Коваль, який у 1997 році створив історико-патріотичний клуб «Холодний Яр». У нинішньому році низка заходів пройшла під патронатом клубу «Холодний Яр», ВО «Свобода» та Черкаської обласної державної адміністрації. Розпочалися вони 25 квітня в Черкасах з урочистостей, зустрічей в трудових колективах, навчальних закладах. А ввечері відбулася патріотична смолоскипна хода.
Наступного дня тисячі людей зібралися на мітинг в с. Мельники. В ньому взяли участь заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко, голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок, народні депутати Юрій Шевченко, Андрій Іллєнко, Олександр Марченко, чимало представників добровольчих батальйонів та інших військових формувань, які воюють на Сході з російськими агресорами та зрадниками-заколотниками.
У програмі заходів передбачалося відвідування Мотриного монастиря, який був своєрідним центром Холодноярської повстанської республіки, урочисте освячення зброї на Гайдамацькому ставку, вручення нагород учасникам АТО, яке провів голова Черкаської обласної державної адміністрації Юрій Ткаченко, відкриття пам’ятника членам родини Чучупаків, які, практично, всі, були активними учасниками повстанського руху, а Василь Чучупака обраний головним отаманом Холодного Яру.
На хуторі Буда, в околицях якого ще й досі стоїть тисячолітній гайдамацько-козацький дуб, відбувся ярмарок народних ремесел, книжкова толока, мистецький фестиваль «Холодний Яр – 2016», в якому взяли участь гурти «Тінь Сонця» (Київ), «Друже-музико» (Одеса), КораЛЛі (Івано-Франківськ), «Вертеп» (Дніпропетровськ), Спів братів» (Черкаси), кобзар Тарас Силенко, барди Володимир Гонський і Сергій Шматок, поет Василь Ковтун, театр «Шарж» (Ужгород), 5-й військовий оркестр штабу військово-оперативного командування «Схід». Художнім керівником фестивалю був лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк, режисером низки заходів по вшануванню героїв-повстанців - режисер Черкаського академічного музично-драматичного театру Олесь Павлютин.
У рамках заходів пройшли Всеукраїнські змагання молоді з пішого мандрівництва «Весняний рейд» імені пластуна та «кіборга» Євгена Подолянчука та триденний вишкільний козацький табір «Гайдамацька Січ».
У заходах взяла участь і невелика делегація членів та прихильників ВО «Свобода» з Петрівщини. Словами важко передати дух піднесення і патріотизму, який панував в Холодному Яру, тож пропонуємо вам фоторепортаж про цю непересічну подію.
Майже одночасно з подіями, про які йшла мова вище, на Петрівщині відбувся захід, який з ними перегукується – в Ганнівці біля пам’ятного знаку на честь Костя Блакитного (Пестушка) - командира повстанської Степової дивізії (її іноді називали ще й Олександрійською) пройшов мітинг-реквієм, присвячений його пам’яті. Як відомо, К.Пестушко впродовж певного часу був Головним отаманом Холодного Яру.
Наш козацький край в часи національно-визвольних змагань, які вирували в Україні після більшовицького перевороту в Петербурзі і російської агресії проти України, вважався, як і Холодний Яр, краєм повстанським. Сусідня Олександрія була центром повстанської армії отамана Григорьєва, Чечеліївка, та й інші села чинили спротив дикій орді Будьонного. Після антибільшовицького повстання в Кривому Розі Кость Пестушко сформував свою Степову дивізію, до якої увійшли повстанські загони, які діяли в районі Верблюжки, Варварівки, Водяного, Петрового, Ганнівки . До неї приєдналися загони Сергія Клепача, Пилипа Хмари, Голика-Залізняка, навіть загін росіян-старовірів отамана Іванова.
Незважаючи на свій юний вік, К.Пестушко виявився вмілим організатором великого 20-тисячного війська. Дивізія мала продуману ефективну структуру: Головний отаман – повстанський комітет - штаб – контррозвідка – бойові підрозділи (полки, курені, сотні, підривна команда, кінний відділ) – канцелярія – інспекторський відділ – комісія інженерного майна – збройний відділ – комендатура руху – дивізійний суд – дивізійний госпіталь – господарська частина – комісія по боротьбі з бандитизмом.
Дивізія наводила жах на червоних на теренах Херсонщини (до Херсонської губернії входила і територія нинішньої Кіровоградщини), потім приєдналася до повстанської армії Холодного Яру.
Загинув отаман в зовсім молодому віці – йому не було ще й 23 років. Сталося це в його рідному селі Ганнівці.
В мітингу-реквіємі пам’яті тих подій взяли участь представник Конгресу українських націоналістів Ігор Дедюхін, член Криворізького осередку Правого Сектору Друг Скіф, козаки Інгульської паланки, школярі з Кривого Рогу, учні Ганнівської ЗШ І-ІІІ ступенів. Шкільний хор виконав пісню «Козаки», а Ірина Зієрова, педагог-організатор Ганнівської школи, прочитала власний вірш, присвячений славетному земляку.
Ти став за волю рідного народу,
Як море, схвилював селянський світ.
Закликав всіх до вогняного бою,
Щоб врятувати український рід.
Рід, націю, яку воліли вбити
Кати російські, але ти повстав.
Повстав, щоб супостат не зміг радіти
І землю українську не топтав.
Ти бився так, що всі тебе боялись,
Навіть ім’я твоє вселяло страх в серця.
І ворог шлях шукав тебе здолати,
А ти стояв й боровся до кінця.
Гей, Кость Блакитний, славний отамане!
Живи навіки в спогадах, думках.
Хай твій козацький дух ізнов повстане
І ворога здолає на шаблях.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімках: Мотрин монастир - серце холодного Яру; пам’ятний знак загиблим повстанцям на території Мотриного монастиря; виступає О.Тягнибок; пам’ятник автору роману «Холодний Яр» Ю.Горлісу-Горському; Р.Коваль і кобзар О.Селевко; виступає гурт «Кораллі»; делегація Петрівського району біля пам’ятного знаку на місці загибелі П.Чучупаки; виступає Друг Скіф; ганнівські школярі біля пам”ятного знаку К.Блакитного.
