Уже стало доброю традицією, коли до Дня Святого Миколая керівники району вирушають з гостинцями – солодощами, іграшками тощо – до тих наших малюків, де, з певних причин, подарунки від Святого передати більше нікому. Не став винятком і рік нинішній. Але все ж цьогоріч свято Миколая для багатьох буде особливо пам’ятним, зокрема для мешканців територіальної громади Петрового, адже воно було позначене дуже прикметною подією: саме в цей день відбулася офіційна церемонія відкриття реконструйованого спортивного залу (колишнього спортивного залу колишньої Петрівської середньої школи №2). Цей дарунок «від Святого» залишиться для потреб громади на довгі роки, причому скористатися ним (абсолютно безкоштовно!) зможуть не лише дітлахи, а усі мешканці Петрового – незалежно від віку та соціального стану. Для різних вікових категорій відвідувачів попередньо уже розроблений графік занять, який, щоправда, в подальшому буде змінюватися, уточнюватися, коригуватися у відповідності до того, який час для якої категорії відвідувачів буде найзручнішим.
Шановні працівники енергетичної галузі України!
Прийміть щирі вітання з нагоди професійного свята - Дня енергетика.
Від вашого професіоналізму та сумління залежить стабільна робота економіки та якість побуту наших громадян. Адже щоденною працею ви вселяєте впевненість у тому, що у наших оселях буде світло, тепло і затишно.
Час вимагає активного впровадження новітніх енергозберігаючих технологій та пристроїв. Сподіваємося, що ваші зусилля у цьому напрямку знайдуть розуміння і підтримку української громади.
Ми вдячні енергетикам за сумлінну наполегливу працю задля розбудови національного енергоринку, зміцнення енергетичної могутності України.
Щиро бажаємо вам, шановні енергетики, міцного здоров’я, щастя, добра, невичерпної життєвої наснаги та нових трудових здобутків.
Сергій Завалій, голова райдержадміністрації
Тамара Сакара, голова районної ради
У день зимового сонцестояння в Україні святкується День енергетика.
Символічно, що це свято співпадає з найкоротшим днем і найдовшою ніччю в році, коли робота енергетиків найбільш відчутна. Паливо та енергія залишаються головними чинниками, що зумовлюють функціонування всієї виробничої сфери економіки.
У культурну традицію працівників енергетичної галузі звичай святкувати цей день увійшов ще у другій половині минулого століття.
Тож з нагоди відзначення цієї дати хочу розповісти про одного з ветеранів енергетичної галузі Петрівщини Володимира Петровича Губаря, який увесь свій трудовий шлях пройшов на одному єдиному підприємстві - в Петрівському РЕМі.
Народився він у Кривому Розі. Під час Другої світової війни їхня сім’я була еваку-йована на безпечну територію. Після служби в армії навчався в Дніпропетровському сільськогосподарському технікумі, по закінченні якого був направлений до нашого району, де у 1963 році розпочав свою нелегку трудову діяльність. Спочатку працював черговим на підстанції, потім - старшим диспетчером, а згодом - майстром мереж і підстанцій. Умови праці були далекими від теперішніх, робота полягала у розширенні електричних мереж по всьому району. На той час впроваджувалося в експлуатацію нове, досконаліше устаткування, де збільшувалися і витрати електроенергії. Усе це сприяло досить інтенсивному нарощуванню енергетичних потужностей. Потрібно відзначити, що під час роботи часто доводилося приймати неординарні рішення, фахівці і робітники виявляли творчий підхід до вирішення складних технічних проблем, що дозволяло значно скоротити терміни збільшення енергетичних потужностей.
Щорічна медична рада Петрівської центральної районної лікарні, на засіданні якої підводяться підсумки роботи, розглядаються проблеми і визначаються завдання на наступний рік, цього разу пройшла у не зовсім звичному форматі: крім керівництва району на захід вперше були запрошені сільські та селищні голови.
Сергій Завалій, відкриваючи засідання, повідомив, що на сьогоднішню підсумкову медичну раду запросили очільників місцевих громад, аби вони, як кажуть, з перших уст дізналися, що вдалося зробити за рік пра-цівникам райлікарні, що вдалося зробити районній владі і яким чином була використана фінансова допомога, отримана від місцевих рад у вигляді субвенцій, за які висловив сільським головам щиру вдячність.
-Я вам казав рік тому, що субвенції будуть використані якнайефективніше, і сьогодні ви в цьому переконаєтеся, побачите обладнання і медичну апаратуру, придбані за ваші кошти, – звернувся до учасників медичної ради Сергій Завалій. Таким чином, слід констатувати, що ми з вами, доклавши зусиль для створення умов для ефективної роботи - поліпшення матеріальної бази райлікарні, ремонту приміщень, маємо право вимагати від медичних працівників надання якісних послуг. Сергій Володимирович озвучив, які з сільських рад надавали субвенцію і в якому розмірі. Так, на придбання медобладнання в 2016 році Богданівська сільська рада надала 20 тис.грн, Водянська сільська рада – 20 тис.грн, Зеленська сільська рада – 50 тис.грн, Іванівська сільська рада – 10 тис.грн, Іскрівська сільська рада – 10 тис.грн, Йосипівська сільська рада – 225 тис.грн, Луганська сільська рада – 60 тис.грн, Малинівська сільська рада – 30 тис.грн, Новостародубська сільська рада – 100 тис.грн, Чечеліївська сільська рада – 20 тис.грн.
Детальніше: Микола Яновський: «Влада повернулася обличчям до галузі медицини»
ПИВО ПИТЬ НЕЛЬЗЯ, А ТАНКИ ПОДБИВАТЬ МОЖНО
Впервые о Максиме я услышал год назад от бывшего командира 42-го батальона, полковника Константина Заиченко. Мы сидели в штабе его нового 24-го батальона, и он скупо рассказывал про минувшие бои. Меня тогда поразил один эпизод боя под Санжаровкой. «Проблема была в том, что всех самых опытных накануне я отправил в отпуск. Тем не менее, желающих идти на задание было больше сотни. Хоть все знали, что стоять придется против танков. Из вызвавшихся я выбрал 65 человек», – рассказывал Константин Викторович.
Личный состав 42-го мотопехотного батальона, созданный на базе кировоградского батальона территориальной обороны, только прибыл на ротацию в Константиновку из пекла под Углегорском, когда из штаба АТО попросили выдвинуться на подмогу под Санжаровку.
Вместо одного дня пришлось пробыть на высоте пять. С 25-го по 30 января 2015 года батальон близ села Санжаровка остановил 24 вражеских танка. Остановил фактически голыми руками, потому что тяжелой артиллерии или огневой поддержки подразделение не имело. Один бой длился более 11 часов подряд. А когда уже было объявлено о выходе и все сидели «на чемоданах», враг опять пошел в атаку. И вот в этот момент самый молодой боец рванул к СПГ (противотанковый гранатомет, или «сапог») и открыл огонь по танкам. Один взорвался, второй задымил и отполз за высотку. Атака была отбита.
Коли осінь віддавала свої права на володіння зимі, і земля почала готуватися до сну, коли люди поважного віку завершили свої хатні справи, а онуки відгуляли канікули та повернулися до школи, Петрівський територіальний центр соціального обслуговування оновив свою структуру і розширив можливості роботи зі своїми підопічними.
Так, у листопаді 2016 року розпочало свою роботу відділення денного перебування, яке дає можливість людям поважного віку та з обмеженими можливостями(старше18 років) щоденно зустрічатися з друзями, знайти нове хобі, відкрити у собі нові таланти та відпочити душею і тілом. Різні заходи, щотижня, приносять підопічним територіального центру велику кількість гарних емоцій та наповнюють скарбничку спогадів все новими й новими враженнями.
З 2013 року у територіальному центрі створено Університет третього віку та щоденні факультативи для дозвілля людей поважного віку. Продовжуючи своє існування, Університет вдало поєднує у собі не лише приємне дозвілля, а й пізнавальний процес, бажаність та доступність. У цьому році працюють два факультети: літературний та здорового способу життя, які різняться своїм напрямком та охопленням тем.
На засіданнях літературного факультету відбувається знайомство «студентів» з сучасною українською літературою. Велику кількість емоцій, як позитивних - у пізнанні нового, так і негативних - у відкритості заборонених думок та поглядів, викликали у слухачів твори сучасних поетів. Порівняльним етапом стала творчість поета та краєзнавця Петрівщини І. В. Сердюка. Зустріч з ним та знайомство з його творамивикликали у слухачів незабутні враження прекрасного.
Умови реєстрації та участі осіб, які виявили бажання взяти участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні 2017 року, для Одеської та Кіровоградської областей
1. Учасниками пробного зовнішнього незалежного оцінювання (далі – пробного ЗНО, ПЗНО) є особи, які зареєструвалися для участі, надіслали заяву для його проходження та здійснили оплату.
2. Реєстрація учасника пробного ЗНО здійснюється Одеським регіональним центром оцінювання якості освіти (далі – ОРЦОЯО) через мережу Internet після отримання від нього електронної заяви.
3. Реєстрація триватиме з 10 січня 2017 р. до 31 січня 2017 р.
Користуючись зимовою паузою у футбольному чемпіонаті України, торкнуся теми, яка також до гри мільйонів має безпосередній стосунок, адже йтиметься про уболівальників – тих, заради кого, власне, й відбувається величне футбольне дійство. Подія, про яку розповім, сталася ще влітку, майже на початку дебютного для себе виступу нашого «Інгульця» в змаганнях Української першої ліги.
Першою домашньою грою «Інгульця» в Першій лізі стала зустріч з київським «Оболонь-Бровар». Одразу після матчу мені довелося в особистих справах побувати в сусідніх Жовтих Водах. По дорозі підібрав попутника, розговорились. Виявилося, хлопчина (на вигляд років 18-20) також був на футболі, тож обмінялися думками про побачене. Нагадаю, домашня зустріч з «пивоварами» була однією з тих прикрих невдач минулого сезону, коли наша команда, по ходу гри начебто й володіючи перевагою - як ігровою, так і територіальною - так і не змогла її втілити у прийнятний для себе результат і відіграти пропущений на початку другого тайму єдиний у цьому матчі гол. Окрім цього, поділилися враженнями і про інші аспекти навколо гри, зокрема, зійшлися на думці, що, з огляду на дебютний виступ команди в Першій лізі, уболівальників могло б бути значно більше. Втім, уже одразу по цьому мій молодий співрозмовник висловив припущення, чому трибуни нашого чудового стадіону були заповнені хіба що наполовину: багатьом потенційним уболівальникам «Інгульця», якщо вони проживають не в Петровому, а в селах району, після матчу просто неможливо якимось чином добратися додому.
Якось їдучи автобусом, який прямував до Володимирівки, я стала свідком цікавої розмови двох жіночок.
- Уявляєш, я стала таким затятим футбольним вболівальником. Онук мій обожнює футбол, а я його частенько приводила на стадіон, коли грала наша команда.
- Та я сама колись випадково потрапила на гру, то так плескала у долоні, що аж руки пекли.
Ну, думаю, якщо вже бабусі та матусі заговорили про цей вид спорту, то, певно, справді тут приділяють цьому належну увагу. А вже коли я поговорила зі старшокласниками, то вони мені з таким запалом розповіли, що ми маємо аж дві футбольні команди, називали імена кращих гравців. А один з них навіть дав цьому всьому і назву: Футбольна республіка наша. Це ж прекрасно, коли молодь так захоплюється спортом, адже це все для них робиться, для майбутнього. Коли побуваєш у Володимирівці, то відчуваєш зразу, що життя не стоїть на місці. Щось тут будується, щось добудовується, а щось зовсім оновлюється.
Чого вартий тільки красень-стадіон (а він не один), прекрасний дитячий майданчик, не говорячи вже про господарські будівлі. Хочеться висловити щиру подяку Олександру Григоровичу Поворознюку за турботу про молодь, за те, що вселяє надію на майбутнє. А чого варта його турбота про наших пенсіонерів, про наших трударів! Дав би Бог тільки миру та спокою нашій державі, а все, що заплановано «Агрофірмою «П’ятихатська» - буде зроблено, я впевнена. Бо тому, хто працює на майбутнє, тому і Бог дає.
Тож все-таки треба мені старістю також побувати хоч один раз на матчі, коли гратиме наша команда. Кажуть, позитивні емоції додають сили, прибавляють здоров’я.
…За селом розкинулись широкі ниви зеленої озимини. Значить, будемо з хлібом. А посеред села радує око вічнозелене поле стадіону. Значить, будуть футбольні пристрасті. А це все прекрасно, це вселяє надію на майбутнє.
Отже все у нас буде добре, я впевнена, бо ми того варті.
Лідія Зуєнко, ветеран освіти. с.Ганнівка.
З точки зору фізіології кашель (як і чхання) є нормальною рефлекторною захисно-пристосувальною реакцією у відповідь на подразнюючу дію негативних факторів (пилу, алергенів, тютюнового диму та ін.). Він може спостерігатися й у абсолютно здорових дітей (в середньому 10 коротких кашельних поштовхів протягом доби, переважно в денний час).
Дихальні шляхи та бронхи людини вистилає епітелій, що складається з клітин, кожна з яких має близько 200-500 війок: їх синхронний і скоординований рух з частотою 200-260 коливань у хвилину і забезпечує виштовхування слизу, пилу, чужорідних організмів. Цей механізм самоочищення називають мукоциліарний кліренсом.
діяльності Петрівської районної державної адміністрації на 2017 рік з підготовки проектів регуляторних актів
№ з/п | Вид та назва регуляторного акта | Ціль прийняття | Строк підготовки | Структурний підрозділ, відповідальний за розробку |
- | - | - | - | - |
Чи можна зменшити розмір виплати за комунальні платежі?
Шановні жителі Петрівщини!
Вкотре нагадуємо: якщо ви або члени вашої сім’ї та родичі належите до категорії громадян, які мають право на отримання субсидії, не потрібно відмовлятися від невеликої допомоги з боку держави. Отримати субсидію зовсім нескладно. Якщо розмір вашої плати за житло та комунальні послуги становить понад 22% сукупного доходу всіх членів сім’ї, сміливо звертайтеся за допомогою. За призначенням субсидії на оплату комунальних послуг має право звернутися власник житла або головний винаймач чи довірена особа власника житла. За більш детальною інформацією звертайтесь до управління соціального захисту населення за адресою: смт Петрове, вул. Центральна, 32, тел. 9-63-33, 9-63-50.
Управління соціального захисту населення РДА.