До 100-річчя початку Української Національної революції
Відразу скажу, що маю на увазі історичну науку, яку часто, і небезпідставно, називають найбільш непередбачуваною з усіх наук. Бо ж кожен правитель здавна намагався підправити минуле, аби у найвигіднішому світлі подати себе і свої методи правління. Тому було знищено або сфальсифіковано величезну кількість історичних документів, давні рукописи переписувалися по декілька разів, замовчувалися або перекручувалися події і вчинки історичних персонажів.
«Мы все учились понемногу. Чему-нибудь и как-нибудь», - писав російський поет О.Пушкін. «Свого навчайтеся і чужого не цурайтеся», - відповідав Т.Шевченко. І це не просто вислови видатних людей, а світоглядно-філософські погляди, ідеологічні характеристики націй, які наші північні сусіди називають братніми, а то і одним народом. За радянських часів нас всіх навчали за «методом» Пушкіна. Зараз ця тенденція ще не подолана, хоча міністерство освіти України намагається над цим працювати. Та що з того вийде – важко сказати, бо ж надто часто в Україні змінюється влада і, відповідно, підходи до вирішення подібних проблем. Не виключено, що після чергової «революції» чи «контрреволюції» (а влада, схоже на те, робить для цього все можливе) до ке-рівництва освітою прийде якийсь новий Табачник і знову почне руйнувати галузь під маркою чергової реформи.
«Бій відгримів, жовто-сині знамена замайоріли на станції знов, і до юрби полонених сам курінний підійшов…». Пам’ятаю цей вірш ще зі школи. Закінчувався він словами: «Я комсомолець, стріляй!». Саме на таких віршах нас виховували, на маніпуляції, перекручуванні фактів і їх замовчуванні базувалася система освіти.
Пам’ятаю ще один випадок зі школи. В підручнику суспільствознавства значилося, що РСДРП, на базі якої пізніше була створена більшовицька партія, виникла шляхом об’єднання марксистських робітничих гуртків і осередків Бунду. Запитую у вчительки – що таке Бунд, бо в підручнику жодних пояснень з цього приводу не дається? Замість відповіді вона починає мене лаяти за дурні запитання і погрожує вигнати з класу, якщо ще подібне повториться. Я тоді так і не зрозумів – в чому полягає «дурість» запитання, адже я тільки хотів дізнатися що таке отой Бунд, який став основою створення більшовицької партії. Лише набагато пізніше мені стало відомо, що Бунд – це єврейська надзвичайно агресивна націоналістична організація, метою якої була побудова єврейської національної держави (якої тоді ще не існувало) і завоювання євреями панівного становища в усьому світі.
Була у шкільній програмі й історія України, та про події, які нині називають Українською Національною революцією 1917-1922 років, ми мали зовсім хибне уявлення, про українських політичних діячів тієї доби не знали практично нічого. Чи не найголовнішою фігурою з-поміж них вважався С.Петлюра, петлюрівцями, українськими буржуазними націоналістами і ворогами українського народу називали всіх, хто боровся тоді за Україну (як сьогодні російська пропаганда називає бандерівцями всіх патріотів України). При цьому ніхто не пояснював, чи бувають націоналісти не буржуазними, а пролетарськими і як можуть бути буржуазними націоналістами прихильники тієї ж партії, яка захопила владу в Росії (фактично її українські однопартійці) та інших лівих партій, адже саме вони складали більшість в українському уряді. А щоб менше було запитань, постаті найвидатніших українських політичних діячів тієї доби – Грушевського, Винниченка, Скоропадського і багатьох інших просто замовчувалися. Саме відголоском по-літики брехні, замовчування і перекручень, а також визнанням того, що керівники УНР були представниками не буржуазних, а лівих партій стало присвоєння Кіровоградському державному педагогічному інституту імені В.Винниченка замість О.Пушкіна. Це сталося, між іншим, коли ще комуністи були при владі, маючи переконливу більшість в радах всіх рівнів, але жодних протестів «обуреної громадськості» з цього приводу не затівали, на відміну від істерії, влаштованої ворогами України всіляких мастей з приводу перейменування Кіровограда на Кропивницький.
Ми ще й досі погано знаємо власну історію. НЕ дивно, що серед українців чимало прихильників «руського міра» саме в такому - ненависному до усіх інших націй і народностей форматі, які не проти того, щоб Україна знову стала якщо не частиною, то сателітом Росії, щоб нею керував уряд, підконтрольний Кремлю. Саме за це підняли збройний заколот проти нашої держави сепаратисти Донбасу, яких намагалися підтримати, на щастя - безуспішно, і в інших регіонах України. Саме це, а не назву міста, мають на увазі прихильники перейменування нашого обласного центру на Єлисаветград, тому і погрожують всілякими карами своїм опонентам після того, як влада в Україні знову перейде до прокремлівських політичних сил.
Анатолій РЯБОКОННЬ.
