Наприкінці квітня свій 90-річний ювілей відзначила учитель-пенсіонер Петрівської середньої школи Раїса Панасівна Корж (Ярова). Аби привітати ювілярку з визначною датою, до її господи завітали голова райдержадміністрації Сергій Завалій, голова районної ради Тамара Сакара, Петрівський селищний голова Світлана Тилик, перший заступник голови райдержадміністрації Тетяна Панета, представники комунальної установи «Петрівський ра-йонний центр із обслуговування закладів освіти», колишні колеги та учні, яких усіх Раїса Панасівна згадала поіменно та щиро подякувала за привітання. Гості побажали ювілярці міцного здоров’я на довгі роки. Теплий прийом тривав близько двох годин. За чашкою чаю Раїса Панасівна поділилася спогадами про початок педагогічної діяльності в тяжкі повоєнні роки, про становлення освіти в смт Петровому, акцентувала увагу на нелегкій і вкрай відповідальній місії вчителя та поцікавилася новинами освітянського життя району.
Колеги та учні Раїси Панасівни теж поділилися своїми спогадами про прекрасну вчительку, чуйну маму, яка, разом з чоловіком Миколою Макаровичем, виховала трьох чудових синів – Юрія, Володимира та Віталія. Як і годиться вчителю математики, Раїса Панасівна вирахувала, що її загальний робочий стаж становить 37 років, 10 місяців та 20 днів. Зараз у Раїси Панасівни п’ятеро онуків та п’ятеро правнуків.
Окремо Раїса Панасівна зупинилась на спогадах про свого чоловіка Миколу Макаровича Коржа, який був свого часу ініціатором відкриття дитячої музичної школи в нашому селищі, обіймаючи посаду завідуючого районним відділом культури, та поділилася заслугами свого чоловіка перед Батьківщиною. Він, до речі, став одним з героїв документально-публіцистичної збірки «Они сражались за Родину», присвячену учасникам бойових дій у Великій Вітчизняній війні (упорядники - Н.В.Шелест та Г.Т.Титаренко). Ось рядки з неї:
«Микола Макарович Корж народився в 1923 році в Кіровоградській області. Працював монтером зв’язку. З липня 1941 року добровільно воював на Південному, Північно-Кавказькому, 1-му Українському фронті у складі 6-ї армії, 420 окремого батальйону 436 окремого полку зв’язку. Київ. Бердянськ, Ростов, Туапсе, Тегеран, Крим, Київ, Львів, Бранденбург. Поранений та контужений. Закінчив Вищу партшколу (1964). Завідував відділом культури в Петрівському районі. З грудня 1967 року по липень 1983 року працював стропальником у цеху підготовки виробництва ПівнГЗК. Нагороджений орденами: Вітчизняної війни 2 ст., Червоної Зірки, медалями: «За відвагу» (2), «За бойові заслуги» (2) та ін.
Учасник Тегеранської конференції.
Звичайно, він не сидів за овальним столом, за руку з славнозвісною трійкою не вітався. Микола Макарович Корж знаходився серед тих, хто обслуговував історичну Тегеранську конференцію глав трьох союзних держав. У цей час він знаходився на пункті зв’язку і через Астрахань, Казань виходив на московський ефір. Групу зв’язківців з 9-ти чоловік відбирали по-особливому. Микола Корж пройшов всі перевірки і поїхав у Тегеран. А до цього йому довелося пережити жахіття трагедії 6-ї армії генерала Музиченка, бійці якої майже повністю загинули в степах Кіровоградщини, на берегах Синюхи. Лише небагатьом вдалося уникнути смерті або полону. Більш сувоврої перевірки важко й уявити. Саме за Тегеранське відрядження Микола Макарович й був удостоєний ордена Червоної Зірки.
Після завершення конференції координував зв’язок між Закавказьким військовим округом та Північно-Кавказьким фронтом. Все це сприяло загальному успіху на Кавказі. Микола Макарович зі своїми підлеглими передавав вказівки по передислокації військ, викликав авіацію на допомогу наземним підрозділам. За це – медаль «За відвагу». Друга така ж нагорода – за координацію дій Приморської армії генерала Петрова і Чорноморського флоту під час визволення Криму. Закінчив бойовий шлях Микола Макарович у Бранденбурзі у складі 436-го окремого Червонопрапорного двох орденів Олександра Невського полку зв’язку».
Гості ювілярки були дуже вражені розповіддю Раїси Панасівни, їх особливо переповнювало почуття гордості за героя нашої Петрівщини.
По завершенні зустрічі гості подарували ювілярці свої подарунки та зробили фото на згадку.
Олена Приходкова.
На знімках: фото із сімейного архіву: Раїса Панасівна та Микола Макарович Корж у розквіті професійної діяльності; Микола Макарович Корж на бойовому посту; голова районної ради Тамара Сакара, поруч з Раїсою Панасівною - молодший син Віталій та невістка Алла, старший син Юрій, голова райдержадміністрації Сергій Завалій та перший заступник голови райдержадміністрації Тетяна Панета; Раїса Панасівна з колишніми учнями, колегами по роботі та Петрівським селищним головою Світланою Тилик; зустріч випускників 1968 року (у яких Раїса Панасівна була класним керівником) на 20-річчя випуску (червень 1988р.).
