Спортивні новини

Виступи обох наших команд у 29-му турі чемпіонату України з футболу в Першій і Другій лігах, очевидно, будемо вважати вдалими, адже маємо в підсумку домашню перемогу та гостьову нічию з командою, що перебуває на п’ять рядків вище за нас у турнірній таблиці.

Втім, перемога другого «Інгульця» над хмельницьким «По-діллям», мабуть, для більшості з нас була подією очікуваною, адже хоч наша друга команда після зимового міжсезоння помітно втратила свій бойовий потенціал, однак все ж залишається досить грізною і потужною принаймні щодо тих команд, які замикають турнірну таблицю. Зокрема й щодо «По-ділля», яке перебуває зараз на останній сходинці. Тож не дивно, що саме наша команда з самого початку прибрала до своїх рук й ігрову, й територіальну ініціативу, відкривши рахунок вже на 11-й хвилині. Після подачі кутового удару та кількох відскоків найспритнішим на добиванні виявився наш захисник Дмитро Сидоренко, пробивши низом по воротах суперників з близької відстані. Голкіпер, закритий своїми ж власними гравцями, навіть не зреагував на удар. Здавалося, що швидко забитий м’яч має додати нашим футболістам ще більше наснаги і натхнення. Однак, як не дивно, після швидкого голу наша команда чомусь заспокоїлася, а згодом і взагалі дозволила гостям перехопити ініціативу, пробуючи грати на контратаках. Але і з цим компонентом гри не все виглядало досить добре: в багатьох ігрових епізодах футболістам «Інгульця-2» не вистачало ні свіжості, ні зіграності. Скориставшись цим, гості навіть провели кілька небезпечних атак на ворота «Інгульця-2», проте, на щастя, в окремих епізодах в завершальний момент атаки їм не вистачило влучності, а ще в деяких – нашу команду виручав Максим Гурідов, який уже вкотре проводить свою гру безпомилково. Ніби схаменулися наші хлопці лише по перерві, певне, зрозумівши, що нічиєї, а тим більше поразки з аутсайдером на власному полі їм убо-лівальники не простять. Тож «Інгулець-2» знову заволодів й ігровою, і територіальною перевагою, що дозволило на 60-й хвилині подвоїти рахунок: після бездоганної націленої передачі Валерія Коверника знову в потрібному місці в потрібний момент опинився той же Дмитро Сидоренко, забивши другий гол цього разу вже влучним ударом головою. Взагалі, окрім названих Гурідова і Сидоренка, в нашій команді хотілося б відмітити гру саме Коверника, гострі проходи якого лівим флангом ще кілька разів становили реальну небезпеку лінії захисту «Поділля». Втім, на жаль, націленими передачами, якими Валерій виводив своїх партнерів на зручну для взяття воріт позицію, не зуміли скористатися ні Віталій Колесніков, ні Владислав Тимошевський. Тож зустріч у Володимирівці так і завершилася з рахунком 2:0, що дозволило «Інгульцеві-2» хоч на нетривалий час повернутися на четверту сходинку. Чому на нетривалий час? Та тому, що вже в наступному турі нас, напевне, знову обійде «Реал-Фарма» (якій автоматично зарахуються три очки за гру з «Кристалом», що уже знявся зі змагань) і, скоріше за все, й «Балкани», які гратимуть ще з одним із аутсайдерів – запорізьким «Металургом». Нам же, щоб утриматися на 4-й позиції, потрібно на виїзді (у Винниках) перегравати місцевий «Рух». Завдання, говоритимемо відверто, для нинішнього складу «Інгульця-2» важко здійсненне. Хоча, знову ж таки: футбол – гра непередбачувана, тож, можливо, цього разу фортуна буде на нашому боці? Та гаразд, побачимо це вже цієї суботи.

А от зустріч першого «Інгульця» в Краматорську розпочалася для нас зовсім трагічно: вже на третій хвилині гри, під час виконання не надто вже й небезпечного штрафного удару в бік воріт «Інгульця» (з огляду на досить значну відстань від воріт), захисник нашої команди Олександр Медвєдєв несподівано зрізав міч у сітку. Ганєв, який в цей час намагався контролювати дії гравців атаки суперника, просто не готовий був до такої «перевірки», тож на цю зрізку зовсім не зреагував. Слід віддати належне нашим гравцям – швидкий гол їх не приголомшив, а навпаки – змусив діяти швидше, гостріше й наполегливіше. Тож уже через десять хвилин футболісти «Інгульця» змогли відігратися: на вістрі атаки команди опинився Ніка Сітчінава, який в падінні виграв боротьбу з захисниками господарів у штрафному майданчику «Авангарда», прокинувши м’яч повз голкіпера у сітку воріт. Буквально через лічені хвилини «Інгулець» мав чудову нагоду вийти вперед: той же Сітчінава в боротьбі за м’яч дотепно переадресував його п’ятою набігаючому Роману Світличному, удар якого теж виявився непоганим, але тут вже продемонстрував свою майстерність воротар краматорців Демчук, який в ефектному падінні відбив м’яч на кутовий.

Далі гра дещо заспокоїлася, команди більше зосередилися на тактичній позиційній боротьбі, хоча по кілька гострих епізодів біля воріт одна одної все ж змогли створити. Та гравці атаки як «Інгульця», так і «Авангарду» в завершальній стадії були неточними, а отже гра так і завершилася нічийним підсумком 1:1. Судячи з дій наших гравців уже десь хвилин за 20 до кінця гри – їх такий результат цілком задовольняв, в усякому разі, здалося, що більше уваги «інгульчани» стали приділяти обороні, та й певними тактичними хитрощами щодо затягування часу не гребували, за що, до речі, капітан команди Артем Прошенко отримав попередження. Чому обрали таку тактику – можемо робити різні припущення. Адже по грі «Інгулець» не виглядав слабкішим, здається – цілком міг би поборотися й за перемогу. Втім, вирішили задовольнитися нічиєю. Можливо, не вистачило фізичних кондицій, а, можливо, - прагнення зберегти хоча б одне очко зумовило небажання гравців ризикувати, загострюючи гру. Та в будь-якому разі вважатимемо такий результат прийнятним, адже він дозволив нам знову повернутися на тринадцяту позицію (хоча, в разі перемоги, ми вперше б піднялися на дванадцяту сходинку).

Наступна домашня гра «Інгульця» з «Десною» буде особливо складною і принциповою. «Десна» сьогодні, як відомо, є одним з лідерів чемпіонату, тож цілком реально претендує якщо й не на пряму путівку до Прем’єр-ліги, то, як мінімум, на перехідні ігри за право виступати в найсильнішому вітчизняному дивізіоні. А ще ця команда в своїй історії має сторінки, безпосередньо пов’язані з Президентом нашого клубу Олександром Поворознюком. Тож завдання для «Інгульця» - якщо й не перемогти, то принаймні порадувати своїх прихильників яскравою змістовною грою, здається, є апріорі важливим. Відтак побажаймо успіху обом нашим командам.

І насамкінець про таке: в попередньому номері районки ми анонсували початок домашньої гри з «Десною» на 17.00. На жаль, коли тираж уже було віддруковано, цей час перенесли на 19.00. Тож просимо вибачення у тих уболівальників, кому можливо, доведеться просидіти на стадіоні зайвих дві години. Хоча, сподіваємося, таких все ж не буде, адже й зовнішні бігборди по селищу вже вказуватимуть уточнений час, і анонс на каналі Х-SPORT під час попередньої трансляції, й інформація на офіційному сайті «Інгульця». Та, зрештою, й так зване «сарафанне радіо» залишається доволі ефективним джерелом поширення інформації, а хтось, можливо, вже встигне прочитати й цей матеріал у сьогоднішньому номері районки до початку гри. Головне ж, що ніхто не буде позбавлений можливості підтримати рідну команду і, сподіваємося, ця підтримка знову буде масовою і активною.

Володимир Кіфенко.