Сьогодні ми згадаємо про досить делікатну проблему, яка, втім, є життєвою необхідністю і потребує вирішення. Днями до редакції «Трудової слави» звернулася жителька Олександрії Надія Василівна Грищенко з приводу відсутності в нашому райцентрі громадських туалетів. Ось що вона пише:

- Я проживаю в Олександрії, але досить часто буваю в Петровому у своїх родичів, до того ж, доводиться їздити через Петрове в Кривий Ріг. Великою незручністю є те, що в селищі, в районі зупинки автобусів, немає автовокзалу чи автобусної зупинки, де б люди могли відпочити, чекаючи на свій рейс, є тільки вуличні навіси з лавочками. А головне – ніде поблизу немає громадського туалету, тому людям доводиться справляти фізіологічні потреби деінде, адже, якщо, як кажуть, «припече», нікуди не подінешся.

Бачу, що останнім часом в Петровому багато зроблено задля його розвитку, селище стало набагато привабливішим, ніж було раніше. Коли буваю тут в гостях у родичів, гуляємо набережною, парком, сквером біля офісу Пенсійного фонду. Є в селищі й інші позитивні зміни, але немає громадських туалетів. Є, так би мовити, відомчі вуличні вбиральні – біля адміністративного приміщення районної ради та райдержадміністрації, біля того ж Пенсійного фонду. Це відомо місцевим жителям, та далеко не всі люди, які приїздять в Петрове у справах, про це знають. Тому іноді потрапляють у дуже скрутне становище. Варто було б місцевій владі звернути на це увагу.

Варто зазначити, що Надія Василівна має рацію – названа нею проблема існує. І стосується вона не тільки місцевої – селищної - влади, а й районної, адже проблема відсутності громадських туалетів більшою мірою стосується не скільки петрівчан, стільки жителів інших населених пунктів району, які бувають в райцентрі, транзитних пасажирів та гостей Петрового.

Зрозуміло, що навряд чи хтось з приватних підприємців візьметься за цю справу, адже будівництво туалету потребує значних коштів та чимало зусиль, пов’язаних з відведенням земельної ділянки, оформленням дозволів, виготовленням проектно-кошторисної документації тощо. Навряд чи плата за користування закладом колись покриє ці витрати. Тож, можливо, слід піти іншим, простішим шляхом – встановити поруч з місцями скупчення людей біотуалети, поклавши вирішення проблеми на одне з житлово-комунальних підприємств?

До сказаного вище слід додати ще одну проблему. Деякі закутки селища мають дуже непривабливий вигляд, де страшно навіть дихнути на повні груди, через те, що вони перетворилися на стихійні відхожі місця. Мова йде про територію навколо приміщення колишнього Будинку побуту, колишнього кафе «Смак», подвір’я районного вузла зв’язку, ряд інших місць. І справа не тільки в невихованості молоді, яка у вечірній час не «заморочується» пошуком туалетів (хоча вони є в місцях їхнього відпочинку), а справляє фізіологічні потреби за найближчим рогом. Не в останню чергу справа саме у відсутності громадських туалетів.

Така ось досить делікатна, але життєва проблема попросилася на сторінки нашої газети. Така ось, як говорилося в популярному телесеріалі, інформація для роздумів.

Анатолій РЯБОКОНЬ.