Днями у районній державній адміністрації відбулося засідання робочої групи з питань забезпечення підвищення заробітної плати.
Його відкрила заступник голови райдержадміністрації Тетяна Панета, яка зазначила, що приводом для засідання стало рішення уряду про підвищення з 1 січня 2017 року мінімальної заробітної плати до 3200 гривень. Тому робоча група повинна обговорити заходи, які б не допустили виникнення побічних негативних явищ, погіршення соці-ального захисту людей.
Начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації Валентина Сибіра повідомила, що, спільно з фіскальною службою, ведеться робота з роботодавцями з метою забезпечення виконання рішення про підвищення з 1 січня поточного року мінімальної заробітної плати до 3200 гривень, недопущення безпідставного переведення працівників на 0,5 та 0,25 ставки, або їх звільнення. Всі працівники, згідно з Кодексом законів про працю, повинні отримувати заробітну плату у повному обсязі за виконану роботу у місячному та погодинному розмірах.
Детальніше: Не можна допустити погіршення рівня соціального захисту працівників
«Живи, Україно, незламна і сильна,
Єднай і згуртовуй оновлений люд
Між рівними рівна, між вільними вільна,
Про пращурів власних своїх не забудь.»
М. Туш
День 22 січня 1919 року ввійшов до національного календаря як велике державне свято – День Соборності України. Саме тоді на площі перед Київською Софією відбулася подія, про яку мріяли кілька поколінь українських патріотів: на волелюбному зібранні було урочисто проголошено злуку Української народної республіки і Західноукраїнської народної республіки. Мабуть, невипадково вказаний день збігався з річницею історичного IV Універсалу Центральної Ради, згідно з яким УНР проголошувалась самостійною, незалежною державою. Отже, він мав стати днем подвійного всенародного свята – Незалежності й Соборності.
У студентів завжди є за що любити своє студентське життя. Не зважаючи на той факт, що безсумнівно приведе нас до довгих і глибоких розмірковувань з цього приводу, зауважимо, що в цьому немає ніякої потреби. І навіть якби у студентів узагалі не було жодного «законного» свята, це б їх не засмутило. Швидше навпаки - додало б їм куди набагато більшого ентузіазму в пошуках «зайвого» приводу для радості, адже молодість володіє ще далеко не повністю вивченим потенціалом, і наділяє своїх володарів найбільш непередбачуваними і неординарними ідеями та рішеннями.
У своєму арсеналі студентська частина нашого прогресивного суспільства має принаймні два цілком законних і безумовно офіційних приводи для свята: Міжнародний день студента, який відзначається 17-го листопада, і Тетянин день - 25-го січня, який, можна сказати, - наш домашній або національний День студентів. Походження останнього докорінно відрізняється від всесвітнього свята, воно більш традиційне для наших студентів і бере свій початок із середини вісімнадцятого сторіччя.
Минулого тижня біля головної ялинки в Петровому зібралося чимало діточок, які прийшли сюди, щоб востаннє у цьому новорічно-різдвяному сезоні насолодитись її мерехтливими вогниками, запальною музикою та веселою атмосферою свята.
Перш, ніж згасли святкові вогні на ялинці, Дід Мороз та Снігуронька, разом з дітьми, весело водили хороводи.
Пострибати та порадіти останньому святковому дню на відчутному морозі знайшлося чимало бажаючих. Весела дітлашня з великим задоволенням грала в рухливі ігри, танцювала та співала, за що отримувала від організаторів смачні цукерки.
Попри морозець та ожеледицю, всі учасники заключного святкового дійства отримали масу позитивних емоцій.
Дід Мороз зі Снігуронькою попрощалися з малечею до наступної зустрічі через рік.
Олена Приходкова.
На знімку: веселий хоровод з Дідом Морозом та Снігуркою.
Відповідно до ст.14 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу Петрівський РВК у січні - березні 2017 року проводить приписку допризовників 2000 року народження з метою взяття їх на військовий облік, визначення наявних призовних ресурсів, ступеня придатності до військової служби, встановлення освітнього рівня, здобутої спеціальності або професії, рівня фізичної підготовки, вивчення їх особистих якостей.
НАКАЗ
військового комісара Петрівського районного військового комісаріату
23.12.2016 смт. Петрове № 220
Про приписку громадян до призовної дільниці Петрівського району
1. На підставі Закону України „Про військовий обов’язок і військову службу” з 16 січня по 31 березня 2017 року оголошується приписка до призовної дільниці Петрівського району Кіровоградської області громадян 2000 року народження.
Детальніше: Інформація військового комісара Петрівського РВК про початок приписки громадян України
Ми вже звикли до того, що нас впродовж багатьох років «годують» казкою про європейський вибір України. Розпочав ці розмови ще Ющенко, піддавши критиці «багатовекторність» Кучми. На словах все було нібито правильно, та біда в тому, що словами все і за-кінчилося. А на ділі «народний президент» хіба що позиціонував себе, як чи не найбільшого патріота України, а тим часом затіяв ганебну гризню з Ю.Тимошенко, «віддячивши» їй таким чином за те, що, фактично, вона зробила його президентом. Бо без підтримки очолюваної нею політичної сили далеко йому було до президентства, як куцому до зайця. Та головне, чим він займався, як тепер зрозуміло, - само-збагачувався, продавши, зрештою, і свою совість, і посаду президента Януковичу.
Янукович також на словах був за шлях до Європи, та чим закінчився цей шлях – відомо.
Вже ціле покоління українців виросло під розмови про реформи, які розпочалися з перших же днів існування нашої незалежної держави. Кожному було зрозуміло, що вкрай неефективна радянська економіка потребує реформування. Було зрозуміло і те, що економічні реформи майже завжди супроводжуються зниженням життєвого рівня громадян, глибокими потрясіннями. Недаремно ж з’явився термін «шокова терапія». Пам’ятаю кадри на екранах ще радянського телебачення зі спорожнілими полицями магазинів у Польщі, де тоді тільки-но розпочиналися реформи – такими кадрами ідеологи радянського минулого лякали людей: ось до чого, мовляв, ці реформи приводять! Та вже за кілька років стало зрозуміло, що, хоча поляки і пережили шок, та терапія спрацювала: реформи дали таки позитивний результат. Зараз ми вже і мріяти не можемо про такий рівень життя, як у поляків, хоча за радянських часів вони жили набагато гірше і бідніше за нас.
Тут український степ вбивається в силу і котиться до Чорного моря під свист вітру та погляди палкого сонця. Полем здіймає куряву юнак – вершник на вороному коні, на боці ша… Ні, не шабля - мобілка. Час лине, вплітаючи нове в тисячолітню канву життя. Блакить петрового-батога змагається з чистотою неба. Парфуми знімають шапку перед вишуканим запахом чебрецю. Розмай трав заховався по балках та кручах, а на горі – царство тракторів, море пшениць, соняхів, кукурудзи. А де житиме ковила? На курганах – українських пірамідах, які наші предки почали споруджувати ще шість тисяч років тому. На невеликім острівці степової природи і культури, що «охороняється» кімме-рійцями, скитами, сарматами. Мертві захищають Україну від живих для ще ненароджених.
Села, як і люди, мають свої біографії. І у кожного вона своя, неповторна. Щоб краще зрозуміти, та взнати історію маленького села, необхідно краще знати історію рідного краю. З історією Петрівщини нерозривно пов’язане створення села Малинівка. Територія краю розташована на правому березі Дніпра, знаходиться у межах центральної частини Українського кристалічного щита. Цей фундамент утворений гранітами, гнейсами, сланцями, зібраними у лінійні складки. Тут притаманні характерні види корисних копалин: горючі - буре вугілля – кар’єр Балахівський; рудні - Криворізький залізорудний басейн; нерудні - графітні поклади відкрито на території земель Малинівської сільської ради, глини - біла, червона, руда (у ХVІІІ столітті в володіннях пана Шуйського випалювали цеглу соломою), граніт, будівельний камінь, піски та прісна вода. Клімат помірно-континентальний: зима - м’яка, з частими відлигами, літо - тепле і сухе. Переважають північ-но-східні та північно-західні вітри. На території села є п’ять ставків і протікає річка Верблюжка, яка впадає в Інгулець.
Хрещення - одне з головних християнських свят, яким закінчуються Різдвяні святки. Свято Хрещення відзначається православними віруючими щороку 19 січня. Воно пов’язане з хрещенням Ісуса Христа в річці Йордан у часи його земного буття. В церквах цього дня освячують воду, яка набирає особливої сили та стає цілющою.
До Водохреща жінки намагалися не полоскати у річці білизну, аби чорти, що там сидять, не вчепилися. А вже у освячену воду дівчата клали калину чи коралі і вмивалися, аби бути рум’яними. Напередодні Водохреща святкується «Голодна кутя», або другий Святий Вечір. Увесь день віруючі люди нічого не їдять, а вечеряти сідають лише коли вже засяє вечірня зоря. Подають до столу пісні страви, а після всі ложки кладуть в одну миску, а зверху хлібину, щоб хліб родився.
На сучасному етапі розвитку суспільства, науки, появи нових високих технологій підвищується ризик виникнення масштабних катастроф, аварій, лих, у зв’язку з чим особливу гостроту набуває пошук ресурсних можливостей фахівців, що беруть участь у ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, а саме - фахівців пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.
У всьому світі професія пожежника-рятувальника вважається однією з найнебезпечніших. Навіть маленька пожежа може піднести підступний сюрприз: наприклад, вибухне балон з газом чи загориться оголений електро-провід. Пожежники надають допомогу людям, що потрапили в біду, часто ризикуючи своїм життям.
Детальніше: Особливості професійної діяльності працівників ДСНС України
Новини з ФК «Інгулець»
Нарешті, після майже двомісячної перерви, зумовленої паузою в чемпіонаті України з футболу серед команд Першої та Другої ліги, та, відповідно, тривалою відпусткою, в якій перебували гравці наших команд, зі штабу ФК «Інгулець» з’явилися перші новини, якими ми поділимося і з читачами районки.
Новини ці, в основному, стосуються кадрових змін, що відбулися в складі команд. Як, певне, вже знають користувачі Інтернету, після закінчення осіннього циклу чемпіонату, значна частина гравців «Інгульця» та «Інгульця-2» на правах вільних агентів покинули розташування клубу. Серед таких і ряд гравців, котрим неодноразово рукоплескали трибуни нашого стадіону на знак вдячності за той високий рівень гри, яким вони радували уболівальників Петрівщини. Певне, нам уже не доведеться побачити у футболці «Інгульця» Андрія Голуба, Іллю Ходулю, Миколу Коляду, Сергія Панасенка, Сергія Алєксанова, Сергія Дячука, улюбленця наймолодших уболівальників команди – темношкірого форварда Келвіна Нвамору. Не змогли пристосуватися до манери і тактики гри нашої команди й відносні новачки: захисники Семен Даценко та Олександр Волчков. А, можливо, усі вищеназвані гравці просто не вписалися в тренерську концепцію і бачення перспектив гри команди її головним тренером Сергієм Лавриненком. Словом, як би там не було, але, як бачимо, весняну частину чемпіонату обидві наші команди розпочнуть в кардинально оновлених складах.
Детальніше: Перед початком сезону – серйозне перезавантаження