Не секрет, що кожен з нас має свій індивідуальний біоритм. У зв’язку з цим людей навіть умовно поділили на «жайворонків» та «сов», але ж все ж більшість дорослих та дітей з нетер-пінням чекають свят і вихідних, аби, перш за все, відіспатись. Та здавна так повелося, що усі люди в селах прокидалися рано. Можливо, там живуть одні «жайворонки»? Скоріше всього, до цього їх спонукає сам характер сільськогосподарських робіт. Взимку це особливо відчувається у тваринницькій галузі, адже тварин треба рано нагодувати, а корівок ще й подоїти, не зважаючи - будні то чи свято. І коли представники інших професій ще тільки поспішають на роботу, оператори машинного доїння та скотарі вже повертаються додому.
На минулому тижні свій 90-й рік народження зустрів на життєвому шляху ветеран війни, шанована в Петровому людина Павло Стрілець.
Щирий та життєрадісний, з хорошим почуттям гумору, Павло Якович, зустрічаючи гостей у день свого ювілею, примовляв: «Які там 90 років! Я тільки сьогодні народився!»
Привітати ветерана прийшли голова райдержадміністрації Сергій Завалій, Петрівський селищний голова Світлана Тилик, начальник управління соціального захисту населення райдержадміністрації Валентина Сибіра, голова ради ветеранів Петрівського району, учасник бойових дій в Афганістані, полковник запасу Олег Гіюк, директор територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Петрівського району Інна Лук’янова, друзі, родичі, сусіди та знайомі.
З метою матеріальної підтримки громадян, які зайняті доглядом за особами, нездатними за станом здоров’я до самообслуговування, чинним законодавством передбачена щомісячна грошова допомога особі, яка проживає разом з інвалідом І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує по-стійного стороннього до-гляду, на догляд за ним
Право на допомогу, відповідно до ст.. 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» та постанови КМУ від 02.08.2000 р. №1192 (зі змінами та доповненнями), має дієздатна особа, яка зареєстрована або постійно проживає на одній житловій площі з інвалідом I чи II групи внаслідок психічного розладу, який, за висновком лікарської комісії медичного закладу, потребує постійного стороннього догляду, і здійснює догляд за ним.
6 грудня 2016 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким вносяться зміни до низки Законів України, зокрема до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» в частині грошової допомоги особі, яка проживає разом з інвалідом 1 чи 2 групи внаслідок психічного розладу, який за висновком лікарської комісії медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, - на догляд за ним.
Детальніше: Розмір державної соціальної допомоги особам, які здійснюють догляд за інвалідами змінено
Верховною Радою України прийнято Закон України „Про Державний бюджет на 2017 рік”, в якому статтею 7 установлені прожиткові мінімуми на 2017 рік.
| з січня | з травня | з грудня | |
| Прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць | 1544 | 1624 | 1700 |
| Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років | 1355 | 1426 | 1492 |
| Прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років | 1689 | 1777 | 1860 |
| Прожитковий мінімум для працездатних осіб | 1600 | 1684 | 1762 |
| Прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність | 1247 | 1312 | 1373 |
Цими днями громадськість Петрівщини зазнала ще однієї тяжкої втрати: на 96-му році пішов з життя активний член організації ветеранів України, учасник бо-йових дій у Великій Вітчизняній війні, інвалід війни ІІ групи, Басараб Іван Васильович.
Народився Іван Васильович 13 червня 1921 року в Чечеліївці.
Після визволення рідного села від окупації в жовтні 1943 року був призваний до лав Радянської Армії та направлений для проходження служби в 523-й стрілецький полк.
10 лютого 1944 року в боях за визволення села Пічугини, що на Дніпропетровщині, зазнав тяжкого поранення і після тривалого лікування, в липні 1944 року, був комісований зі статусом інваліда війни 2 групи.
До 90-річчя від дня народження
Чи не в кожному селі нашого району проживали або і нині живуть знамениті люди, які прославили свій край добрими справами. Їх по праву називають почесними мешканцями. До когорти таких поважних людей нашого ра-йону, безумовно, належить і колишній голова колгоспу «Росія», ветеран війни і праці, добре знаний не лише в Червонокостянтинівці, а й далеко за її межами - Георгій Герасимович Максімов.
Його земляки добре пам’ятають, як у складні роки розбудови села він проявив себе, попри молодий вік, здібним керівником. Любов до важкої селянської праці та вміння господарювати на землі Георгій Герасимович успадкував від свого батька, котрий стояв ще біля витоків створення трудової комуни в селі Краснопіллі, що тепер належить до Червонокостянтинівської сільської ради. На самому початку війни хлопцеві довелося разом з ним евакуйовувати у глибокий тил великий гурт колгоспної худоби. Рятувати довірене народне добро їм було нелегко, часом доводилося ризикувати своїм життям. Виконавши поставлене завдання, змучені повернулися до рідної Богданівки. Юнакові тоді було лише п’ятнадцять. А у 1944 році він вже служив на Чорноморському флоті, де, разом із своєю командою, тралив підводні міни у прибережній зоні Криму. І хоча там вже не велися військові дії, смертельна небезпека чатувала на молодих моряків при кожному виході в море. Під час одного з таких рейдів трапився несподіваний вибух міни, і хлопчина був поранений осколками. Проте згодом ще страшнішою за рани виявилася хронічна хвороба легенів, що підкосила незвиклого до вологого клімату та пронизливих морських вітрів юнака. Часом, втрачаючи свідомість, переносився у мареннях на свою маленьку батьківщину, де на нього чекали лагідна матуся та мужній батько, котрий боронив Вітчизну ще у роки Першої світової війни. Одужавши від поранення, ще кілька років поспіль, вже по закінченні війни, його двобій за життя з хворобою тривав. На підмогу Георгієві тоді прийшли його рідні люди та маленькі бджілки, котрих він і дотепер вважає своїми рятівницями. Завдяки надзусиллям і небайдужості до свого здоров’я, а ще - дякуючи батькові, який у 1947 році спеціально для нього придбав дві бджолині сім’ї, з часом повністю вилікувався від страшної недуги. Відтоді Георгій Герасимович і подружився з цими унікальними комахами, не раз переконуючись в цілющих властивостях меду, прополісу та бджолиної отрути. Тож і в місцевому господарстві він почав працювати на пасіці, а згодом, здобувши вищу освіту, очолив правління колгоспу «Росія». Саме тоді господарство почало активно розбудовуватися. Більше двох десятків років воно числилось серед лідерів у сільгоспвиробництві району. У селі за той час зводилися господарськіі споруди, виростали нові вулиці, дороги вкривалися асфальтом, а зведена тоді школа стала справжньою окрасою села. І дотепер в ній завжди радо зустрічають ветерана як почесного гостя. Про його великий особистий внесок у розвиток села не раз писалося як у районній, так і в обласній та республіканській пресі.
Ці слова, фактично, стали лейтмотивом конкурсу патріотичної пісні «У піснях мого народу – доля України», який відбувся наприкінці минулого року в актовій залі Петрівського НВО «ЗШ І – ІІІ ступенів – гімназія». Конкурс пройшов уже вдруге, і є сподівання, що він стане традиційним, а участь в ньому взяли юні виконавці району.
Журі у складі Дмитра Суліми, Тетяни Швець – методистів районного методичного кабінету, Тамари Орлової – викладача вокально-хорового мистецтва, колишнього директора Петрівської дитячої музичної школи та Валентини Бойко – директора Центру дитячої та юнацької творчості зайняло свої місця, пролунала музична заставка, яка сповістила про початок заходу, і ось звучать слова ведучих:
-Україна! Скільки глибини у цьому слові… Це золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер і ставків. Це безмежні степи і ліси, зелені долини і луки. Це наша земля, рідний край, наша країна з багатовіковою історією, мудрим, талановитим народом і, звісно, ча-рівними піснями.
Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах, що утворюються унаслідок снігопадів і хуртовин тривалістю від 16 до 24 годин, тому важливо знати про правила безпечної поведінки під час снігових заметів в зимовий період.
При оголошенні штормового попередження необхідно обмежити пересування, особливо транспортними засобами.
Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, які перебувають у дорозі, адже заметені снігом дороги та втрата видимості можуть спричинити повну дезорі-єнтацію на місцевості.
Детальніше: Правила безпечної поведінки під час снігових заметів (хуртовин)
Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме - тонкий лід.
Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини .Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.
Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см.
При користуванні пічним опаленням:
- перед початком, а також протягом усього опалювального сезону слід очищати димоходи та печі від сажі, щоб не сталось їх займання. Очищення опалювальних печей періодичної дії на твердому та рідкому паливі від сажі необхідно провадити не рідше одного разу на три місяці;
- біля кожної печі перед топковим отвором на горючій підлозі слід прибити металевий лист розміром не менше 0,5 х 0,7 м;
- усі димові труби та стіни на горищі, через які прокладено димові канали, повинні бути заштукатурені й побілені;
- золу й шлак, що їх видаляють із топки, необхідно заливати водою та виносити в спеціально відведені місця. Не дозволяється висипати золу й шлак поблизу будівель.
Детальніше: 101 інформує : Правила пожежної безпеки під час опалювального сезону.
Найбільш незахищені суспільні групи отримають доступ до БПД: Президент підписав закон, який вносить зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу»
3 січня 2017 року Петро Порошенко підписав Закон України «Про Вищу раду правосуддя», як повідомляє офіційне інтернет - представництво Президента України. Цим документом, зокрема, внесені зміни до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» в частині розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу. 4 січня в газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про Вищу раду правосуддя», отже зазначені зміни набрали чинності - 5 січня 2017 року.
Метою зазначених законодавчих новел є посилення соціальних гарантій шляхом розширення кола осіб, які мають право на гарантовану державою безоплатну вторинну правову допомогу.
З метою отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря для промислового майданчика «Відділення №5 – Тік в с. Новий Стародуб» ТОВ «Украгроком», що знаходиться за адресою: Кіровоградська обл., Петрівський р-н, с. Новий Стародуб, вул. Ткаченка В., 2, ТОВ «Украгроком» доводить до відома громадськості, що основною сферою діяльності промислового майданчика являється виробництво, зберігання та реалізація споживачам сільськогосподарської продукції.
Об’єкт впливає на атмосферне повітря за наступними факторами:
– за рахунок викидів зернового пилу в процесах прийому, переміщення, очищення та зберігання зернових культур;
– за рахунок викидів зернового пилу та димових газів в процесі виробничої діяльності крупоцеху зі встановленою круп’яною лінією УКР-2;
– за рахунок викидів абразивно-металевого пилу при роботі заточного верстату;
– за рахунок викидів зварювального аерозолю при здійсненні електрозварювальних робіт;
– за рахунок викидів димових газів при спалюванні пелет в опалювальній печі.
