Проводи літа завжди починалися з дня святкування Яблучного Спаса. Ночі ставали холоднішими, тепло йшло. З’являлися перші яблучка, і якими ж солодкими вони були! Можливо, смак їх солодким здавався ще й тому, що до цього дня православні яблук не їли взагалі. Зате в цей день збирали наливний урожай, несли до церкви освятити і тільки потім розговлялися.
Матері, які втратили своїх діток, приносили яблука на їх могилки. Вважалося, що якщо до Яблучного Спасу мати не спробує яблучка, тоді дитя її на тому світі в цей день буде їсти райські яблучка. Юних дівчат можна було побачити близько біля яблунь. Притуляться до них і стоять, про щось нашіптують. А все тому, що, за давнім повір’ям, у цей день можна було попросити у яблуні краси і довгої молодості.
Господині починають варити яблучне варення, пастилу, компоти. А залишиться кілька плодів – обов’язково запечуть їх.
Рецепт варення з яблук, яке варили на Яблучний Спас
Вибрати 3-4 великих яблука з кислинкою. Вимити, обсушити, обрізати «кришечку», через неї акуратно видалити серцевину. Укласти всередину будь-які ягоди (чорниці, малину, полуницю). Зверху залити медом і закрити зрізаною «кришечкою». Поставити в духовку і випікати при температурі 180 градусів до готовності.

А що ж означає це свято у християнстві? 19 серпня святкується велике Преображення Господнє. Ісус Христос з трьома своїми учнями у цей день зійшов на гору Фавор і там преобразився – весь засяяв, одяг його став білим, біля нього з’явилися пророки. Преображення було свідченням Божого чуда і сили його.
Крім яблук, цього дня на церковну паперть приносили й інші плоди врожаю: горох, картоплю, огірки, жито, ячмінь тощо. Усе це священик після обідні мав благословити та почитати над ним молитву, за що вдячні прихожани ділились з ним так званими початками – потроху від кожного сорту з принесених плодів.
Побожні люди не їдять до Спаса фруктів, бо на тім світі душі померлих не скуштують яблучка.
Повернувшись з церкви, родина урочисто сідала за стіл і розговлялася: їли яблука з медом і запивали виноградним або яблуневим вином, - «щоб садовина родила». Пригощали одне одного пирогами, фруктами.
Свячений мед та віск зберігають до наступної весни і використовують для підгодовування бджіл.
Існує повір’я, що свячені на Спаса яблука допомагають при сліпоті. Освячене зілля також використовують: волошки – проти падучої, запою, внутрішнього жару; відвар сон-трави – при безсонні.
Свято Спаса – за народною міфологією, - це день поминання мертвих родичів. Таким чином, у весняно-літній сезон мерці з’являються тричі: на Страсний Четвер, на Зелені свята і на Спаса.
За народними прикметами, на Спаса літо зустрічається з осінню, першим холодом. У деяких регіонах України від цього свята вже починалися приморозки, тому й говорили: «Прийшов Спас - тримай рукавиці про запас!».

Підготувала Олена Приходкова.