Держава пропонує містам і селам гроші на дороги, школи, лікарні, але місцева влада не поспішає їх брати. Причина в страху змін і відсутності навичок. Держава вже втомилося розподіляти гроші між кожним ра-йоном, вона хоче, щоб місцеві ради самостійно вирішували питання свого розвитку. Для досягнення цієї мети проводиться реформа місцевого самоврядування, в рамках якої громадам віддається частина податків, додаткові повноваження і фінансування на інфраструктурні проекти. Але міста та села в регіонах не поспішають із впровадженням реформи. Вони чинять опір об’єднанню громад, втрачають час можливості відремонтувати дорогу, пустити автобус у віддалене село, закласти новий парк або привести в порядок давно занедбаний.

Завдяки змінам до Податкового Кодексу, на місцях залишається 60% податку на доходи фізичних осіб, 25% екологічного податку, 5% акцизного податку, 100% єдиного податку, 100% податку на прибуток підприємств і установ комунальної власності, 100% податку на майно (нерухомість, земля, транспорт).
Держава надає активним, готовим до змін селам і містам додаткові повноваження і фінанси під інфраструктурні проекти. Отримати таку допомогу можуть тільки об’єднані громади - населені пункти, які укрупнюються навколо найбільш розвиненого центру. При цьому об’єднання має відповідати Перспективному плану формування спроможних територіальних громад, який розробляє обладміністрація і ухвалює спочатку обласна рада, а потім Кабінет Міністрів.
Громадам, які визнані спроможними, передається 14 основних і 7 додаткових повноважень, основні з яких - управління медичними та освітніми установами. До реформи школами і лікарнями в громадах керували ра-йони, які на їх утримання отримували фінансування з державного бюджету. З 2016 об’єднані громади беруть соціальні установи на свій баланс і, відповідно, вони і отримують державне фінансування на охорону здоров’я та освіту. Таким чином, нові громади виходять на прямі міжбюджетні відносини з державою, і в своєму статусі прирівнюються до міст обласного значення.
Держава також виділяє адресну субвенцію на розвиток інфраструктури новостворених територіальних одиниць.
Очевидно, що реформа має недоліки і пов’язані з ними ризики. Однак, зміни неминучі, і держава докладає великі зусилля для зміни неефективної системи управління.

За матеріалами сайту Децентралізація влади