 14 серпня православні відзначають свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці.
14 серпня православні відзначають свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці. 
В християнстві Медовий Спас називають святом Животворящого Хреста Господнього. Багато століть тому, в серпневу літню спеку, в Константинополі люди масово гинули від хвороб. Щоб зцілити народ, з собору виносили частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус, і проносили по місту. Звідси і пішла назва. Але в миру Спас називають саме Медовим: бджолярі якраз у ці дні починають збір медового врожаю. Неодмінно несуть його в церкву – освятити. Ввечері цього дня в селах на пасіку обов’язково заглядали діти – медку поїсти. Говорили, що «на Перший Спас і жебрак медку спробує». Так і було. Всіх шанували в цей день. Господині пекли медові пряники, булочки, пиріжки, затівали млинці з медом.
Отож свято збігалося з початком Успенського посту, то і частування волілиготувати пісні. Наприклад, робили пісну медову коврижку.
Рецепт медових пряників на Медовий Спас 
150 грам цукру змішати з 250 грамами меду і з 130 мл води. Прокип’ятити і залишити сироп остигати. В цей час просіяти 500 грам борошна. Додати до нього сироп, 50 грам маргарину, щіпку кориці і щіпку соди, погашеної оцтом. Замісити тісто. Розкачати з нього коржики, з допомогою виделки проколоти кожен в декількох місцях. Поставити коржі в духовку на півгодини при температурі 180-200 градусів.
Є у цього Спаса й інші назви. Наприклад, Мокрий, адже здавна на Русі було прийнято в цей день робити мале водосвяття. Або Маковий – у цей день починали збирати дозрілий мак. Які солодкі булочки з нього виходили! Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маккавеїв, або, як кажуть в народі, «Маковея» (чи Маковія).  Церква відзначає пам’ять цих мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога, за що були жорстоко покарані.  Це свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою, та щоб йшли дощі в спеку.  У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася, і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. За переказами, цього дня 988 р. хрес-тився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії – хресний хід до води.
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маккавеїв, або, як кажуть в народі, «Маковея» (чи Маковія).  Церква відзначає пам’ять цих мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога, за що були жорстоко покарані.  Це свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою, та щоб йшли дощі в спеку.  У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася, і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. За переказами, цього дня 988 р. хрес-тився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії – хресний хід до води. 
Свято Маковея - одне з найпоетичніших і найшанованіших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак. 
«Маковійську квітку», переважно, робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет.  До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть.  Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.  Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало».  Обрядовою їжею цього дня вважаються «шулики». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти.  Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі.  Свято Маковея у народі мало ще декілька назв: Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою.  У Перший Спас починається Успенський піст, він триває два тижні.  У народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.
Підготувала Олена Приходкова.
 
											


