14 серпня православні відзначають свято Винесення чесних древ Животворящого Хреста Господнього, або свято Всемилостивого Спасу та Пресвятої Богородиці.
В християнстві Медовий Спас називають святом Животворящого Хреста Господнього. Багато століть тому, в серпневу літню спеку, в Константинополі люди масово гинули від хвороб. Щоб зцілити народ, з собору виносили частинку хреста, на якому був розп’ятий Ісус, і проносили по місту. Звідси і пішла назва. Але в миру Спас називають саме Медовим: бджолярі якраз у ці дні починають збір медового врожаю. Неодмінно несуть його в церкву – освятити. Ввечері цього дня в селах на пасіку обов’язково заглядали діти – медку поїсти. Говорили, що «на Перший Спас і жебрак медку спробує». Так і було. Всіх шанували в цей день. Господині пекли медові пряники, булочки, пиріжки, затівали млинці з медом.
Отож свято збігалося з початком Успенського посту, то і частування волілиготувати пісні. Наприклад, робили пісну медову коврижку.
Рецепт медових пряників на Медовий Спас
150 грам цукру змішати з 250 грамами меду і з 130 мл води. Прокип’ятити і залишити сироп остигати. В цей час просіяти 500 грам борошна. Додати до нього сироп, 50 грам маргарину, щіпку кориці і щіпку соди, погашеної оцтом. Замісити тісто. Розкачати з нього коржики, з допомогою виделки проколоти кожен в декількох місцях. Поставити коржі в духовку на півгодини при температурі 180-200 градусів.
Є у цього Спаса й інші назви. Наприклад, Мокрий, адже здавна на Русі було прийнято в цей день робити мале водосвяття. Або Маковий – у цей день починали збирати дозрілий мак. Які солодкі булочки з нього виходили!
Цього дня святкується також день семи Святих Мучеників Маккавеїв, або, як кажуть в народі, «Маковея» (чи Маковія). Церква відзначає пам’ять цих мучеників: Авіма, Антоніна, Гурія, Єлеазара, Євсевона, Аліма і Маркела, їх матері Соломії та вчителя їх Єлеазара, які в 166 р до н. е. очолили повстання за віру в єдиного Бога, за що були жорстоко покарані. Це свято прийшло до нас з Візантії, де було встановлене не пізніше ІХ ст. Воно полягало в перенесенні з імператорського палацу до храму Софії частини хреста Господнього, що збереглася. Протягом двох тижнів цю святиню носили по Константинополю з метою «відвертання хвороб», для очищення міста від злих духів, які, за давніми віруваннями, приносили епідемії страшних хвороб. За допомогою хреста освячували воду, щоб вона стала чистішою, та щоб йшли дощі в спеку. У Київській державі цей звичай перетворився на хресні ходи до річок, водоймищ, озер. Вода освячувалася, і після цього в ній купалися, а також купали худобу, щоб вона не хворіла. За переказами, цього дня 988 р. хрес-тився князь Володимир. Під час цього свята при богослужінні відбувається винесення хреста на середину храму і поклоніння йому, а після літургії – хресний хід до води.
Свято Маковея - одне з найпоетичніших і найшанованіших в Україні. Цього дня у церквах святять воду, квіти й мак.
«Маковійську квітку», переважно, робили з городніх квітів, але добавляли в букет і лісові квіти. Пишний букет складався з чебрецю, чорнобривців, васильків, нагідок, польових сокирок тощо. Додавали інколи й голівку невеличкого соняшника, і все це обв’язували червоною стрічкою. Голівки маку в’язали в окремий букет. До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м’ята мала оберігати сім’ю від усякої напасті й додавати здоров’я, ласкавці – щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин. Після освячення букет квітів та голівки маку кладуть за образи і зберігають до весни. Весною мак розсівали по городу, а засушені квіти на Благовіщення вплітали дівчатам у волосся – «щоб не випадало». Обрядовою їжею цього дня вважаються «шулики». Готують їх так: печуть коржі, ламають на дрібні шматочки і заливають медом з розтертим маком. Ця їжа смачна, її залюбки їдять діти. Всі чоловіки повинні були з’являтися на це свято в козацькому одязі. Свято Маковея у народі мало ще декілька назв: Перший Спас, Спас на воді, Медовий спас. Цього дня хворі на пропасницю купалися в річці, бо вода на свято Маковея вважалася цілющою. У Перший Спас починається Успенський піст, він триває два тижні. У народі кажуть, що Перший Спас – це проводи літа. Цього дня починають відлітати ластівки. Ластівка весну починає і осінь накликає.
Підготувала Олена Приходкова.
