День Святої Трійці – одне з трьох головних християнських свят поруч з Різдвом Христовим та Воскресінням Господнім, належить до дванадцяти свят Православної Церкви.
Свою першу назву свято отримало на честь сходження Святого Духа на апостолів у кінці травня 30 р. н.е., яке їм обіцяв Ісус Христос перед своїм Вознесінням на небеса. Сходження Святого Духа вказує на триєдність Бога.
Згідно християнських вчень, Бог- син прийняв тіло людини і втілився з Духа Святого і Діви Марії, як Ісус Христос з метою спасіння людства. В православії для кращого розуміння людьми Святої Трійці вживається образ Сонця- «Є Сонце – (перший прояв). Є Світло (другий прояв), яке йде від Сонця: і є Тепло(третій прояв), яке йде від Сонця. Ми говоримо про єдине Сонце в трьох проявах, а не про три Сонця».
Богословське вчення про взаємостосунок осіб Святої Трійці було сформоване ще до кінця IV ст в період жорстоких суперечок, викликаних лжевченням Арія Олександрійського і узаконеного на Першому Нікейському Соборі. Бог має три особи : Бог – Отець , Бог – Син , Бог – Святий Дух. Всі ці особи є одним єдиним Богом.

Трійця Святого Духа своїм місцем у календарі повністю завдячує Великодню, Свято має також іншу назву - П’ятидесятниця, бо його відзначають на п’ятдесятий день після Вознесіння Христового. На ці ж дні припадають Зелені свята (Клечальна неділя), які в уяві народу тісно переплетені з Трійцею. Образ пов’язаний з історичними спогадами образів старозавітної П’ятидесятниці.
Перші храми на честь Святої Трйці з’явилися на Київській Русі не раніше, як у XII ст. Перша ж ікона «Трійця» була написана в 1411р. пензлем преподобного Андрія Рубльового в часи набігів монголотатар на наші землі (за однією з історичних версій).

Протоієрей Миколай Бойко