Минуло понад сімдесят свят,

Як ми святкуєм Перемогу.

Так постарів вже той солдат,

Як ще живий - то дяка Богу.

Не раз дивився смерті в очі,

Коли в страшні атаки йшов,

А зараз ноги йти не хочуть,

Хоч сниться бій той знов і знов.

Скільки робіт перелопатив

Після минулої війни!

Ростив дітей та зводив хату,

В житті не рвався за чини.

Хоч має ордени, медалі,

Почесні грамоти висять,

Та пишних статків не зібрали,

Бідненько жив старий солдат.

На день святої Перемоги,

Наллють терпкого їм вина,

Згадають пройдені дороги,

Кого забрала в них війна.

Якби ж держава їх згадала,

Та  всі борги їм віддала,

Від злиднів справді захищала,

Життєвий рівень підняла...

Тож хай їм Бог дає всім сили

Зустріти ще одну весну,

Щоб переможців цих любили,

І знали справжню їм ціну.

Володимир Паладько смт Петрове.