Йде сімдесят перша весна після Перемоги у Великій Вітчизняній війні над фашистською Німеччиною. Все менше стає тих, хто пам’ятає її події. Виросло вже не одне покоління нащадків тих, хто віддав своє життя за рідну землю, за Батьківщину, хто не повернувся до рідних порогів.

І хоч життя продовжується, та гіркота і біль втрати рідних на тій страшній війні не меншає, і наша пам’ять  про них та вдячність їм вічна.

До волонтерського загону «Милосердя» Іскрівської ЗШ І-ІІІ ступенів. надійшов лист від вчителя Олени Яківни Кайрханової (на даний час проживає в селі Вільному, Апостолівського району Дніпропетровської області). У листі Олена Яківна пише: «Мій дідусь Дем’ян Васильович Клименко 1905 року народження, перед війною виховував сам своїх чотирьох синів, оскільки моя бабуся, Євдокія  еменівна Клименко, померла від тяжкої хвороби у голодному 1937 році.

Коли почалася війна, мій дідусь пішов на фронт. Найстаршому сину - моєму батькові Якову Дем’яновичу Клименку - тоді виповнилося сімнадцять років. Він також був мобілізований на війну, поранений під Тулою, після чого лікувався в госпіталі у Казахстані, в місті Семипалатинськ, та на все життя залишився інвалідом без правої руки. А трьох його менших братів відправили до дитячого будинку.

За довгі роки війни від дідуся прийшла єдина коротенька звісточка, лист – трикутник: «Живий, здоровий, б’ю ворога і захищаю рідну землю».

Та ось закінчилася війна. З фронту усі поверталися додому. Але мого дідуся довго не було, а в травні 1948 року прийшло коротке повідомлення «Безвісти пропав».

Довгі роки наша сім’я розшукувала відомості про загибель дідуся, та звідусіль приходили відповіді: «Безвісти пропав». І ось, нарешті, в січні 1986 року з Москви прийшов лист, у якому повідомлялось, що мій дідусь - Дем’ян Васильович Клименко - загинув 11 лютого 1945 року при визволенні Польщі в місті Ключборк, де й похований. Дуже хотілося побувати на могилі дідуся. Учні нашої школи вирішили допомогти Олені Яківні у здійсненні мрії.

Провівши дослідницьку роботу в мережі Інтернет та пославши запит у місто Ключборк із проханням розшукати могилу радянського солдата  Клименка Дем’яна Васильовича, ми отримали відповідь на наш запит. В ній повідомлялося, що радянський солдат Дем’ян Васильович Клименко похований на радянському військовому кладовищі в місці Ключборк (вулиця Опольська, Опольського воєводства, могила №13) та отримали  фотознімки цвинтаря  та могили.

На цвинтарі, де поховані радянські солдати, поляки дбайливо оберігають вічний спокій радянських визволителів.

Матеріал ми відіслали Олені Яківні Кайрхановій, за що вона нам була дуже вдячна.

Тетяна Кривошея, педагог-організатор;

Тетяна Єфімова, голова волонтерського загону.