Шановні наші читачі!

Ми започатковуємо нову рубрику – «Сторінками старих підшивок» і сподіваємося, що вона стане регулярною. В ній будемо повертатися до публікацій на сторінках районки, які були актуальними кілька років, а то і десятиліть тому. Людям, які були свідками тих подій, буде цікаво їх згадати, зустрітися на сторінках газети зі своєю молодістю, а молоді – дізнатися про те, як жили, чим переймалися їхні батьки і діди.

Сьогодні ми згадаємо про те, як відзначали День перемоги 40 років тому – у 1976 році, і як висвітлювала ці події наша газета, а також подаємо невеличку фотозамальовку про ветерана Михайла Крупенка з номера за 1991 рік.

Номер районки за 8 травня був прикрашений зображенням плаката художника Г.Юги (фотохроніка РАТАУ) та «шапкою» «9 травня – свято Перемоги». Цьому святу присвячена стаття «Спадкоємці бойової слави» за підписом підполковника А.Іванова. Ця стаття на, так би мовити, загальну тему боротьби радянського народу і його Збройних Сил з загарбниками, подвигів, здійснених на фронті, а також спадкоємцям бойових традицій.

- Нові покоління воїнів свято бережуть і примножують у повсякденних ратних ділах, на тактичних навчаннях, у польотах і морських походах бойову славу своїх батьків і старших братів, – пише автор.

«І не знав загарбник спокою» - таку назву має допис І.Левченка – учасника Великої Вітчизняної війни, громадського кореспондента «Трудової слави». Він присвячений Андрію Петровичу Музиці – комісару партизанського загону, що діяв на теренах нашої області, в Олександрівському та сусідніх районах.

Після звільнення краю від німців А.Музика був призначений парторгом батальйону, пройшов фронтовими дорогами Польщі, частини Німеччини, завершив бойовий шлях в Чехословаччині. Нагороджений орденами Червоної Зірки, Червоного Прапора, медалями. Після війни очолював районний земельний відділ, колгосп. До бойових нагород додався орден «Знак Пошани».

Ще один допис – Т.Прилуцької з Петрівської середньої школи присвячений тому, що Олександромар’ївська восьмирічна школа носить ім’я «Молодої гвардії». Автор розмірковує про те, що молодогвардійці були такими ж школярами, як і олександромар’ївські дітлахи, які горді цим ім’ям.

- Вони живуть в нашому бутті, у радісному галасі оцих русявих хлопчиків і карооких дівчаток, в їхніх мріях і майбутніх звершеннях. Вічно живуть в нашій боротьбі за мир, у невтомній вільній праці, у зразковому навчанні і поведінці. І зробила я висновок: не тільки олександромар’ївські діти, всі ми – молодогвардійці. Це ім’я нам присвоїла назавжди Велика Перемога наших дідів і батьків, сама історія! – пише Т.Прилуцька.

Святу Перемоги присвячені і деякі матеріали, розміщені на 4-й сторінці газети. Це допис І.Онищенка «Нагороди захисникам Вітчизни» про те, що Іван Трохимович Кришковець, Григорій Петрович Мачулян, Володимир Дмитрович Гуренко та ще 153 інших учасники війни на урочистостях в Червонокостянтинівському СБК отримали ювілейні медалі «30 лет победы в Великой Отечественной войне». Темі Перемоги присвячені допис учасника Великої Вітчизняної війни М.Кулибаби і вірш «Ветерани» В.Романенка з колгоспу імені 40-річчя Жовтня.

Наступний номер газети (за 11 травня) відкривається повідомленням ТАРС про присвоєння військового звання Маршала Радянського Союзу Л.І.Брежнєву, а також статтею «Борцю за мир, за ідеали комунізму» (РАТАУ), яка є звітом про урочистості в Дніпродзержинську, де 8 травня відбувся мітинг, присвячений відкриттю бронзового бюста на батьківщині Героя Рядянського Союзу і Героя Соціалістичної Праці, Генерального секретаря ЦК КПРС Леоніда Ілліча Брежнєва.

Невеликий редакційний матеріал «Свято нашої Перемоги» присвячений відзначенню Дня Перемоги на Петрівщині. Подаємо його повний текст.

«По-святковому сонячним, теплим, тихим видався день 9 травня. У кумач прапорів, транспарантів і лозунгів вдяглися вулиці селища. Десятки колон працівників підприємств, установ, організацій, шкіл пройшли до могил воїнів, які полягли в боях за Петрове, меморіального пам’ятника землякам, які загинули, захищаючи Батьківщину, і поклали вінки, букети живих квітів. Хвилиною мовчання вшанували пам’ять героїв. Покладено вінки також до пам’ятника Володимиру Іллічу Леніну.

Десята година ранку. На трибуну біля кінотеатру «Інгулець» піднімаються члени бюро райкому партії, члени виконкому районної Ради, ветерани війни і праці. Починається мітинг, присвячений тридцять першій річниці Перемоги. Відкрив його голова райвиконкому В.Н.Глоба.

Учасників мітингу, петрівчан і їх гостей від імені бюро райкому Компартії України і виконкому районної Ради привітав перший секретар Б.П.Захарченко.

На мітингу виступили військком П.М.Шугуров, ветеран війни І.Я.Литвинов, робітниця маслозаводу В.Г.Романько, механізатор колгоспу «Дружба» О.І.Назарець, другий секретар райкому комсомолу К.Т.Супрун, піонерка Діна Булах.

Мітинги відбулися в усіх селах району. До пам’ятників воїнів всюди покладено вінки і букети живих квітів».

* * *

Не встиг солдат запасу строкової служби Михайло Крупенко призвичаїтись до цивільного одягу, як Вітчизна-мати позвала на допомогу у смертельному герці з ненависним фашизмом.

Троє братів зо дня в день торували важкий ратний шлях, до кінця котрого дійшов з однополчанами він один.

Навіки в пам’яті воїна-зв’яківця закарбувалися горнило Сталінграда, радість Перемоги, яку зустрів на підходах до східного кордону, де конали під ударами Червоної Армії японські самураї.

По закінченні війни Михайло Пантелійович трудився на об’єктах зв’язку району, в системі громадського харчування.

Вподовж мирного життя робить все для виховання молодшого покоління в дусі патріотизму і братерства.

На знімку: «Трудова слава» № 67 від 22 червня 1991 року; М.П.КРУПЕНКО.

Фото Віктора Білоуса.