Коли я піду - прийдуть інші,

це страшна сила - любов до України!»

І. Сірко

Цьогоріч, 24 серпня наша держава – Україна святкуватиме 25 – у річницю своєї незалежності. Тернистим шляхом йшов наш народ до своєї мети. У рамках підготовки до свята у Володимирівській ЗШ І – ІІІ ступенів відбулася презентація документального фільму за романом Юрія Горліса-Горського «Холодний Яр». До нашої школи з презентацією завітав один із авторів фільму та історичний консультант, кандидат історичних наук, викладач кафедри методики середньої освіти Кіровоградського інституту післядипломної педагогічної освіти Юрій Станіславович Митрофаненко. На зустріч з колегою завітали вчителі історії Петрівщини на чолі з методистом відділу освіти Петрівської райдержадміністрації Дмитром Сулімою, представники Всеукраїнського Лицарського Ордену православних козаків ім. Івана Сірка на чолі з генерал – майором М.І. Дідиком, сільська громада.

Фільм, що переглянули присутні, присвячений подіям 1919 року. На Чигиринщині, з центром у Холодному Яру, діють повстанські загони прихильників УНР, що ведуть боротьбу проти загарбників (німецьких окупантів та російських “білих” і “червоних” інтервентів).

Фільм виняткової сили, переглянувши який, людина навряд чи зможе залишитися тією самою. Холодний Яр — це одна з найяскравіших сторінок визвольної боротьби в Україні. Це живий приклад, як невеликі числом, але сильні духом можуть успішно боротися з незрівнянно сильнішим ворогом. На жаль, по цей бік межі мало хто знає, що після того, коли червона орда захопила Україну, над Дніпром існувала своєрідна «республіка», яка під українським національним прапором провадила запеклу збройну боротьбу аж до 1922 року. То були села в околицях Холодного Яру на Чигиринщині. Фільм розповідає про збройну боротьбу за Українську державу під жовто-блакитним прапором УНР та чорним прапором Холодного Яру, на якому було написано: «Воля України – або смерть!». Двадцять два села піднімають повстання і стають для червоних територією, куди більшовиків не пускають. Білогвардійські полки генерала Денікіна також не можуть увійти до Холодного Яру. Білі здатні воювати з регулярною армією противника, але виявляються безсилими проти місцевих повстанців. Тут проти них воюють всі - від старого до малого.

Гомоніла Україна. Довго гомоніла.

Довго, довго кров степами текл , червоніла...

Історія надзвичайної боротьби українців, про яку до сьогодні відомо так мало. Понад 30 тисяч українських повстанців кілька років тримали в страху більшовицьку армію.

Одним із наймолодших отаманів Холодного Яру був і наш земляк Кость Пестушко – отаман Степової дивізії.

Під час обговорення фільму зав’язався досить цікавий діалог між поетом і учнями школи та вчителями. Були підняті важливі питання. З одного боку, учнів цікавили історичні персоналії нашого краю, що брали активну участь в національно визвольних змаганнях першої третини ХХ століття… З іншого – вчителів історії цікавили глибші аспекти повстанської боротьби на території краю (с. Чечеліївки та с. Малинівки), чи можна вважати тотожними поняття «націоналіст» і «патріот» тощо.

Юрій Станіславович вразив присутніх своєю всебічною обізнаністю та енциклопедичними знаннями. Слухачі були здивовані, коли наш гість називав імена героїв повстанського руху на Кіровоградщині з 1918 – 1922 по районах. Вказав і точну дату смерті Костя Пестушка (в книзі Романа Коваля «Кость Блакитний, отаман Степової дивізії» знаходимо дату 29 квітня 1921 року) – 9 травня 1921 року.

Д.О.Суліма у своєму виступі зазначив про важливість впливу таких фільмів на формування справжнього патріота своєї держави.

М.І.Дідик звернув увагу на виховний вплив таких зустрічей на формування підростаючого покоління.

Історичне минуле нашого народу протягом століть прагнули стерти з пам’яті, нав’язати нам відчуття меншовартості, приховуючи історичну правду за «шароварщиною». Сьогодні, коли Україна пробуджується від «летаргічного» сну, чимало фактів з нашої давньої і не дуже давньої минувшини стають доступними, а значить дають можливість кожному з нас свідомо збагнути, що ж ми за народ такий, де наше коріння, в чому полягає як сила і дух, так і трагічна доля української нації.

Неля Дудник, учитель історії Володимирівської ЗШ І-ІІІ ст.

На знімках: учителі-історики загальноосвітніх закладів району стали гостями семінару-презентації; про свої історичні знахідки розповідає кандидат історичних наук Юрій Митрофаненко; спільне фото на згадку.