Не секрет, що однією з найбільших проблем сьогодення при здійсненні повноважень по забезпеченню життєдіяльності переважної більшості населених пунктів у нашій країні стала проблема з утриманням об’єктів житлово-комунальної сфери, в першу чергу – багатоквартирних житлових будинків, основна частина яких, скажімо в Петровому, була споруджена ще 30-40 років тому, а деякі вже «відмітили» й піввіковий ювілей.
Причин цьому де-кілька: по-перше, припинила діяти радянська система управління житлово-комунальним господарством, якою свого часу багато хто з нас був незадоволеним і на яку постійно нарікали, але яка насправді, виявляється, була не такою вже й поганою, просто тоді нам не було її з чим порівнювати. Принаймні, за усієї недосконалості, якою тоді справді нерідко була позначена діяльність усіляких ЖЕКів, ЖЕДів та домоуправлінь, просто неможливо було собі уявити, що багатоквартирний будинок може простояти півстоліття без капітального ремонту. Зараз, на жаль, цим когось уже важко здивувати. По-друге, значна частина кому-нікацій, які зведені були для обслуговування цих будинків, вже також сягнули досить поважного віку і також потребують заміни. Зокрема, це стосується систем водопостачання та водовідведення (каналізації).
Втім, якщо якраз в багатоквартирних будинках, нехай десь швидше, а десь – повільніше, ця проблема таки вирішується за рахунок коштів місцевого бюджету або на виконання усіляких державних чи недержавних цільових програм, то в приватному секторі, куди свого часу, для забезпечення більш комфортних умов проживання громадян, також було прокладено водопровідні мережі, це зробити значно склад-ніше, адже в наш час так званої ринкової економіки на перший план виходить надто висока собівартість таких робіт.
Мешканці північної частини селища, зокрема, які проживають по вулиці Дружби, провулках Молодіжному, Парковому, Ватутіна та інших прилеглих до них куточків райцентру, те, наскільки серйозною є проблема з водопостачанням (точніше - з його відсутністю), відчули уже давно. Системним явищем пориви мережі стали тут ще наприкінці 90-х. Втім, згадуючи ті роки, можна зрозуміти, що про капітальне оновлення мережі не варто було й мріяти. Вся країна жила бартерами, затримками зарплат, іншими гримасами нових економічних реалій. Тож про те, щоб замінити водогін на новий – не могло бути й мови. Відтак обходилися локальним «латанням дірок». До того ж, випуск поліетиленових труб на той час наша промисловість ще не освоїла, а металеві, після того, як законодавцями було дозволено здійснення комер-ційної діяльності у сфері заготівлі металобрухту, стали ледве не золотими.
Втім, уже з початку 2000-х років, після того, як економіка країни почала потроху, нехай ще й кволенько, але таки спинатися на ноги, про питання за-міни водогону заговорили предметніше. Кілька разів були зібрані сходи жителів цієї частини райцентру, на яких начебто й домовлялися про те, що розпочнуть заміну прогнилих труб на засадах співфінансування робіт, де частиною коштів допомогли б місцеві бюджети, а іншу частину мешканці мали б зібрати самі. Але щоразу, як тільки справа доходила до того, що потрібно зібрати якусь конкретну суму, ініціатива затухала: чи то для мешканців вона здавалася занадто обтяжливою, чи з’являлася надія, що, можливо, якісь доброчинники візьмуть на себе турботу по відшкодуванню вартості робіт, а скоріше за все спрацьовувало наше ментальне: «Та якось воно обійдеться». Але не обійшлося – ні за рік, ні за два, ні за десять…
І все ж, цю «епопею» можна вважати історією зі щасливим кінцем: як повідомив начальник Петрівського ККП Володимир Колісник, сьогодні основні роботи по заміні значної частини водопровідної мережі вже розпочалися, зокрема замінено частину водогону по провулку Моло-діжному, а найближчим часом буде прокладено трубу на найдовшому відрізку - від будівлі прокуратури району до території, де, власне, й розташувалася господарська база Петрівського ККП. Тож невдовзі ця ділянка райцентру (а це близько сотні домоволодінь) проблем з безперебійним водопостачанням не матиме.
Значний обсяг робіт, до речі, комунальники виконали за власні кошти (близько 100м), решта ж – будуть здійснені за рахунок районного та селищного бюджетів, а також за рахунок власних коштів громадян. Щоправда, їх дольова частка тепер вже здорожчала майже вдвічі, порівняно з тим, що це могло б коштувати ще пару років тому. Що ж, доведеться робити уроки з власних помилок.
А вже незабаром подібні роботи плануються і на іншій, розташованій неподалік частині селища. Передусім, по вулиці Степняка Кравчинського, згодом - по Кропивницького та Відродження.
Втім, з настанням весняного тепла у працівників ККП з’явилося чимало й інших важливих і невідкладних справ: благоустрій та впорядкування вулиць та прибудинкових територій, ліквідація сти-хійних сміттєзвалищ, санітарна очистка (вирубка) зелених насаджень.
Виконувати усі ці завдання допомагає досить пристойне матеріально-технічне оснащення підприємства, яке тут суттєво поліпшилося за останні роки. До речі, і минулої зими, в досить складні стихійні січневі дні, комбінат узяв на себе левову частку робіт по очистці від снігових заметів доріг, вулиць і провулків у Петровому, а важкий бульдозер підприємства (так звана «сотка») визволяв від снігового полону також Червонокостянтинівку та Баштине, Чечеліївку та Олександ-рівку.
Зростає останнім часом і обсяг послуг, які надає громаді не лише селища, а й усього району Петрівський ККП. Зокрема, за допомогою наявних на підпри-ємстві трьох сміттєвозів допомагає вирішувати проблеми санітарного стану довкілля більшості сільських і селищних рад, з якими укладені угоди на вивезення та утилізацію побутових відходів, зараз на підприємстві поновлено роботу міні-цехів по виготовленню залізобетонних виробів та тротуарної плитки. Одним словом, попри те, що комунальне господарство залишається однією з найскладніших і поки що найневдячніших галузей, підприємство таки постійно розвивається, міцніє, вчиться успішно та продуктивно працювати в нових соціально-економічних реаліях. А відтак це не може не тішити, адже від його успішності значною мірою залежить і якість життя кожного з нас, рівень побутового та соціального комфорту усіх жителів територіальної громади району. Тож побажаймо комунальникам невтомної вдачі, вдячних клієнтів і, звичайно ж, - гідної матеріальної винагороди за їх нелегку, але таку важливу працю!
Володимир Кіфенко.
На знімку: начальник Петрівського ККП Володимир Колісник керує роботою по прокладці нової водопровідної магістралі (на задньому плані працівники підприємства Віталій Сорокін, Володимир Настенко, Сергій Стрига та мешканець однієї з місцевих вулиць Олександр Сперисенко).
Фото Сергія Андрусенка.
