Рік місячного метелика

(некласичні хоку)

 

*     *     *

Свист вітру,

Шум листя, крик птаха.

Тільки тиша самотня

завжди.

*     *     *

Білі дерева в саду.

Іній чи цвіт?

Здається, вчора було

ще літо.

*     *     *

Сіра гладінь ріки.

Чапля на мілині завмерла.

Ось і грому далекий гуркіт.

*      *     *

Рудий листок очерету -

Згорілого літа крило.

Прощально на сизому

вітрі тріпоче.

*     *     *

Вдалині скалистий берег.

Що там?

Вічна жага плавби.

*     *     *

Цілу ніч падають каштани.

Лунко відраховують осені

кроки.

Завтра до зими буде

ближче.

*     *    *

Метелик на вересневому

вітрі

Барвистий спогад

Про літо навіяв.

*     *     *

Місяць на воду впав.

Затіяли жаби концерт.

Стара черепаха заснути

не може.

*     *     *

Друзі з минулого приходять

у сни.

Пам’ять панує над часом.

Жаль, що не вічно.

*     *     *

Птаха біла в нічному вікні.

Думав наснилось.

Вранці пухом холодним

земля була.

*    *    *

Джміль над зів’ялою

квіткою.

Що він знайде там сьогодні?

Спогад - і більше нічого.

*     *     *

Сніжинка на щоці -

Поцілунок холодного неба

Стане водою раптом.

*     *     *

Створю вічність.

Простір і час переплету

бабиним літом.

Тільки б дочекатися осені.

*     *     *

Ніч як безодня.

Абсент розбавляю дощем.

Живу один серед марев.

*     *     *

Безлисті дерева сум

колисають.

Ранок спить у калюжі.

Сонця чекати марно.

*     *     *

Над чорною ріллею

Свічку берези

Вітри загасити не можуть.

*     *     *

Шхуна військова на дні

догниває морському.

В жерлі гармати

Жде жертви жорстока

мурена.

*     *     *

Боса доріжка

Біжить у минуле.

Там десь моє дитинство.

*     *     *

Сонце за скелі сховалось.

Що там на жовтім піску?

Ламані лінії тіней.

*     *     *

Сич на осиці сумує.

Місяць сховався за хмари.

Ранок дощі обіцяє.

*     *     *

В лісу осіннього храмі

Вітражами із листя

Душу зігрію сьогодні.

*     *     *

Злива вщухла.

Кольоровий місток райдуги

По дорозі додому.

*     *     *

Літній вечір.

Рожеві хмари,

Наче дитинства мрії.

*     *     *

Зашпори заходять у пальці.

Морози для зими

На вікнах вірші пишуть.

*     *     *

Снігова пустеля степів.

Семибарвна таємниця

Білого кольору.

*     *     *

Рибалка в човні.

Блискавка на воді

віддзеркалилась

І блешнею впала на дно.

*     *     *

Білі хризантеми

Почорніли під снігом.

Жорстока поезія зими.

*     *     *

День дощами сумує.

Вип’ю вина.

Спогадом серце зігрію.

*     *     *

Небо прозоре як скло.

Вдалині міраж.

Спрага висушує горло.

*     *     *

Пом’ять по крихті

Минуле збирає.

Гіркі ілюзії мрій.

*     *     *

Гасне день,

Ховаючи в тінях стежину.

Шукати її подорожньому

зараз даремно.

*     *     *

Скінчилась злива серпнева.

По мосту веселки

Пребіжу в осінь.

*    *     *

Профіль хмари

На фоні неба -

Вітер казкового звіра малює.

*     *     *

На березі замок з піску.

Шум хвилі.

Дитинства далекого спогад.

*     *     *

Над хризантемою

В”ється бджола запізніла.

Квітки холодна краса її вабить і тільки.

*     *     *

Листя пливе за водою.

Шукати прихистку

Тут марно.

*     *     *

Метелика чи ангела тінь

Раптом упала на землю?

Нині Великдень.

*     *     *

В каламутному небі сонця жовта медуза.

Вітрила біліють

Чи гребені хвиль вдалині?

*     *     *

Чайка крилом

Розрізала річки гладінь.

Тінь від очерету загойдалась

на хвилях.

*     *     *

Білогриві хуртовини за море

втекли.

Квітень зеленим лошам

Степами біжить.

*     *     *

На мокрій ріллі

Ворон сумує.

Меланхолія пізньої осені.

*     *     *

В очереті рудому

Сліди загубились.

Нині сільця порожні знову.

*     *     *

Сонячний зайчик

У воду впав.

На дні спочине до ночі.

*     *     *

Візерунки дивні

На шибках замерзлих.

Мертва краса заворожує

часто.

*     *     *

Густий запах фарб.

Охра і ультрамарин.

За вікнами тліє вечір.

*    *     *

Місяця жовтий сік

В жмені серпневих ночей

Зорями капає.

*     *     *

Піт випікає очі.

Хижа птаха віщує біду.

Може, до вечора встигну?

*     *     *

Дощ ніяк вгамуватись

не хоче.

Чорний птах мокне на гілці.

Прикра, самотня старість.

*     *     *

Барвиста осінь.

Метелик над грядкою квітів.

Дивна ілюзія щастя.

*     *     *

Із моху постіль зроблю.

Заночую в хатині старій.

Спогадом вигою серце.

*     *     *

Вдивляюсь в заплакану

шибку.

Що там за мороком сірим

дощів?

Зима снігами ряхтить.

*     *     *  

Крові згустки

Чи грона калини на стежці?

Далекий постріл розірвав

тишу.

*     *     *

Розведу серед ночі багаття.

Поселю заблукалому в серці

надію.

Тільки метелика шкода.

*     *     *

Слід в очереті сухому.

Птаха нічна билась крилами

Чи вітер дорогу шукав?

*     *     *

Місяця біле півколо

губиться в небі.

Раптом вітру порив.

Вже до ранку подати рукою.