Коли зима стрічається з весною,

Твердих крижин розгойдується спів,

Пухнастий сніг крихкою пеленою,

Мов водоспад, сповзає із дахів!

Гучні струмочки захлюпочуть зрубом,

Грайлива річка розплете косу…

І так на серці стане любо-любо,

Немов із нього струшують росу!..

Як нестримно летить час, ще зовсім недавно ми тішилися новорічними святами, а вже закінчується відлік останнього місяця зими – лютого. Мудро відмічено у народному прислів’ї: «Лютневий сніг весною пахне». Тому недарма 15 лютого українці святкують Стрітення.

Селяни у цей день не працювали і уважно придивлялися до погоди, бо «Лютий до Березня в гості приїжджає, щоб на Стрітення зимі з весною зустрітися». Вважалося: хто з них переборе, такою буде і погода до початку березня.

Така зустріч Зими з Весною відбулася і у гуртківців Центру дитячої та юнацької творчості.

На зустріч старій, у полатаному вбранні бабі-Зимі вийшла Весна – вродлива дівчина. Вона була вбрана у вишиту сорочку та зелену плахту, у руках у неї - квіти. Але Зима так просто не захотіла віддавати своє панування. Тому вони пішли у поле змагатися, хто кого переборе.

Стрітення – це також одне з найбільших християнських свят і означає «зустріч». У Біблії, за розповідями святого Луки, подія ця сталася в Єрусалимському храмі. Це свято відзначається в сороковий день від Різдва Христового в пам’ять про зустріч праведника Симона і немовляти Ісуса, якого він взяв на руки, коли до нього прийшли Йосип та Марія. Це була знаменна мить, що символізує зустріч Старого і Нового Заповітів.

Тому, в цей день, прийнято ходити до церкви відстоювати службу зі свічкою і освячувати воду. Вважається, що свята вода допомагає від різних хвороб, а освячена свічка - відвернути злі сили.

Також на свято Стрітення люди спостерігали за погодою і складали різні прикмети:

«Ясна погода під час змагання Тепла із Зимою віщує добрий урожай у полі»;

«Тиха погода – радість пасічникові несе»;

«Вітер – погана ознака для садівників»;

«Відлига – жди пізньої весни».

Змагалися не тільки Зима з Весною, а й діти. Вони розділилися на дві команди: «Стрітення» і «Віночок». Учасники змагалися у конкурсах «Найкраща назва команди», «Привітання весні», у «Конкурсі прикмет», «Відгадування загадок», «Весняний букет», де потрібно було якнайбільше назвати весняних квітів тощо. Змагання було запеклим, але сили виявилися рівними, тому перемогла дружба.

Наприкінці свята повернулася Зима з Весною. Зима змушена була передати своє панування над землею Весні.

Всі раділи приходу весни: танцювали хороводи, співали веснянки. І за давнім звичаєм кожна дитина отримала печиво у формі пташки, щоб вийшовши на вулицю, підкидати жайворонків і промовляти:

Пташок викликаю

З теплого краю.

Летіть, соловейки,

На нашу земельку!

Спішіть, ластівоньки,

Пасти корівоньки.

Летіть, сизокрилі,

Ви всі нам милі.

Інна Вотусь, культорганізатор ЦДЮТ