У рамках святкування Дня Соборності України у Володимирівській ЗШ І – ІІІ ступенів відбулася зустріч з поетом О. Бережним «Соборна мати Україна - одна на всіх, як оберіг». На це свято до нас завітали наставники наших джур – козаки Українського козацького товариства ім. І. Сірка.
Олександр Григорович - незвичайна людина, наш земляк, громадський діяч, майор Українського козацького товариства ім. І. Сірка, поет.
« Є люди, які прийшли у цей світ, щоби залишити добрий слід на землі, їм притаманні енергійність, розмаїття інтересів, і як результат - вони досягають вражаючих здобутків. До таких людей хочеться віднести і Олександра Бережного», - такий відгук залишив про Олександра Григоровича генерал армії Українського козацького товариства ім. І. Сірка, генерал козацтва Ю. І. Засядьвовк.
У літературно-музичній композиціі прозвучала не лише поезія Бережного, а й пісні, написані на його твори, що співзвучні із сьогоденням. На слова віршів поета наставники наших джур – генерал – майор М.І.Дідик та майор Л.П.Яненко написали ряд пісенних творів, деякі з яких прозвучали на святі.
Твори Олександра Григоровича вражають глибиною емоційної напруги, силою духовних і моральних випробувань, людяністю, великим патріотизмом, турботою про майбутнє України.
У своїй поезії він прагне достукатись до кожного, щоб знищити зло, утвердити панування добра і світла над пітьмою зла і неправди, впасти на коліна і вимолити щасливу долю для України. Людяність, чистота помислів і благородство душі ніби стрілою пронизують усю творчість поета. Перша зірка поезій Олександра Бережного називається «Дівчина-калина».
Ці слова - подарунок від Бога,
Провидіння, що бачу я в снах.
Це моя особиста дорога,
Ті думки, що пишу я в піснях.
Точно знаю - це крик непокорам.
Десь, напевне, і дань небесам.
Є рядки українським просторам,
І подяка уклінна всім вам…
/«Мої вірші»/
Твори Олександра Григоровича пронизані глибокими філософськими роздумами про життя, призначення людини на Землі, проблему вибору.
Поету Олександру Бережному властиве уміння бачити красу довкола, захоплюватися, милуватися, дивуватися не якоюсь небаченою досі екзотикою, а, здавалося б, простим явищам природи, які ми спостерігаємо мало не щодня. Читаючи його вірші, перед нами відкривається глибокий філософський світ творчості поета…
Молитва.
Ми до тебе звертаємось, Боже,
Дай нам сили в нерівнім бою.
На колінах нам жити негоже,
Уповаймо на ласку твою.
Прийшов час захищати державу.
Ту, що ти нам колись наділив .
Підкажи, як нам вийти, без жалю.
«Брат» нам в спину свій
ніж застромив
Прийшов час об’єднати державу,
Прийшов час зупинити війну.
Помираємо ми не за славу,
За УКРАЇНУ, за неньку одну.
Тож ми молимось: Господи-Боже,
Дай нам спертись на ноги свої.
Вір у нас. Відродитися зможем.
Хоч чекають ще довгі бої.
Тема любові до рідної землі, до неньки – України червоною стрічкою пронизує творчість поета.
Ми довго всі шукали долю.
Не знали, як її знайти,
В кайданах ми молили волю
Ще раз нетлінною зійти.
Багато ми пролили крові
І сотні літ жили в ярмі.
Життя втрачали ради мови
На своїй землі, немов в тюрмі…
/«А воля наша...»/
Збірка «Дівчина-калина» містить цикл віршів, які присвячені трагічним сторінкам історії України.
Небесна сотня відлітає у вирій,
У безкінечну таку далечінь.
В далі вічні, скорботні і сині,
Заради нас і нових поколінь…
Небесна сотня - святі люди Майдану,
Кращі з кращих. Лицем до лиця.
Життя свої за волю віддали.
З усмішкою на смерть, до кінця…
/«Небесна сотня»/
Безсмертне слово поета: воно «пробиває граніт, як цівка лазурова і як струмок помчить в ріку, щоб стати морем»…
З Карпат до Луганська, із Києва в Крим -
Це моя Україна, це мій рідний дім.
По землі, як по небу, від щастя пливу
Тебе, рідна Вкраїно, люблю я одну…
/«Це моя Україна»/
Ми маємо право на місце в строю
Іти захищати державу.
Ми маємо право не загинуть в бою,
Здобувши козацькую славу
Ми маємо право бити врага,
Живота свого не жаліти.
В патріота - одна-єдина жага -
Рабом на своїй землі не смердіти…
/«Ми маємо право»/
Лиш Бога я благаю :
Нехай не кине нас
МИ - НАЦІЯ ВЕЛИКА,
МИ - БОЖАЯ РІДНЯ,
ЄДИНА, МНОГОЛИКА
І ВІЛЬНАЯ СІМ’Я!
У ході зустрічі зав’язався досить цікавий діалог між поетом і учнями школи. Гостеві доводилося давати відповідь на досить оригінальні дитячі запитання:
- Що надихає його на творчість?
- Чи впливає пора року і час доби на написання поезії?
- Як поет ставиться до того, що його твори можуть вивчати в школі?
І таких запитань пролунало доволі… Мені час від часу здавалося, що учні розпочали між собою негласне змагання на оригінальність запитання. Поету дуже сподобалась безпосередність шкільної дітвори, тож він пообіцяв презентацію наступної збірки провести в стінах нашої школи.
А ще учасники зустрічі з’ясували, що поет веде активну громадську роботу: в грудні 2015 року взяв участь в Антикорупційному форумі в Києві, потоваришував з М. Саакашвілі та послом Киргизстану в Україні, підтримує зв’язки з одним із засновників Народного Руху в Україні - Степаном Хмарою, написав для співачки Руслани пісню… Поет пообіцяв подарувати пісню і соловейку Петрівщини – І.В.Іщенко.
Прощаючись, Олександр Бережний подарував свою збірку «Дівчина-калина» джурам Володимирівського куреня, як своїм молодшим побратимам, шкільній та сільській бібліотекам. У цей час ринкової економіки, збірку поета з його побажаннями та автографом, отримали і деякі учні.
Підводячи підсумки зустрічі, М.Дідик підкреслив, що саме такі заходи сприяють розширенню кругозору, формуванню активної життєвої позиції у підростаючого покоління.
Зустріч закінчилася спільним виконанням пісні «Вітчизна», яку гості, разом із всією шкільною родиною, виконали в тісному дружньому колі.
Такі заходи спонукають до роздумів, закликають виконати свою місію на землі. І хто б ти не був: відомий поет, музикант чи вчитель, і де б не жив: у столиці, невеликому містечку чи маленькому селі - у міру своїх можливостей і Богом даного таланту маємо примножувати добро, навчати і виховувати дітей, робити все можливе, щоб наша держава розквітла і вступила рівною до когорти європейських народів.
Вставай Україно, вставай-прокидайся,
Звільнися від бруду скоріш, не цурайся.
Поки серця наші б’ються і сили ще є,
Це діло державне - твоє і моє.
Вставай прокидайся, прошу, не дрімай,
Звільнись, моя земле, від бруду - і край.
Допоки ж нам жити весь час у ярмі,
Допоки ж ділити: свої не свої…
Неля Дудник, вчитель історії Володимирівської ЗШ І – ІІІ ступенів
На знімках: Олександр Бережний - співець щасливої долі для неньки-України; фрагменти урочистостей у Володимирівській школі; на Антикорупційному форумі - спілкування з Міхеілом Саакашвілі; хліб-сіль шановному гостеві.
Важливо!
Фрагменти відеозапису зазначеної зустрічі можна переглянути в Інтернеті за адресою:
