науковий керівник С.П.ЛогачевськаНаукові роботи учнів на сторінках районки з’являються не вперше. Власне, ми завжди готові сприяти творчій та ініціативній молоді, особливо, якщо її наукові дослідження мають цікавий прикладний характер. Однак, здається, вперше свою наукову роботу презентує такий юний автор – третьокласник Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів Денис Чернецький. Очевидно, чимала заслуга в тому, що учень початкової ланки навчився так логічно і аналітично мислити, належить його науковому керівникові. Припускаємо, що в даному випадку академічний рівень дослідження значною мірою обумовлений і постаттю керівника, адже ним є не хто інший, як наша славна землячка – заслужений вчитель України, кандидат педагогічних наук, доцент, вчитель початкових класів Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів Світлана Логачевська.

Тож подякуємо Світлані Панасівні за виявлення і  розвиток нових юних дарувань. Сподіваємося, що саме такі учні, як Денис, вже незабаром становитимуть якісно нову еліту нашої завтрашньої України. А тим часом читачам районки пропонуємо ознайомитися з цим справді цікавим і, сподіваємося, корисним для вас матеріалом.

Край, де ми народилися і виросли, де світяться зорі дитинства – це наша Батьківщина. Ми дуже любимо природу рідного краю. У кожного з нас є свої улюблені заповідні куточки. Зокрема, мені  найбільше подобається Блакитне озеро. Воно і стало об’єктом мого дослідження. Я спостерігав за нашим озером у різні пори року.

Яка краса біля нашого озера навесні! Між деревами з’являються килими молодої зеленої травички. На ній густо квітують золотаво-жовті кульбабки. Акацієвий ліс вкривається білим цвітом. Над ним гудуть бджоли. У повітрі стоять незвичайні пахощі меду.

А вже влітку біля озера відчуваєш вологу і свіжу прохолоду. Над водоймищем майже завжди блакитне і безхмарне небо. Від небесної блакиті підсинюється вода. Можливо, тому озеро і отримало таку свою назву – «Блакитне». В усякому разі, так його позначено на карті Кіровоградщини.

Вода тут прозора, як кришталь. Можна годинами спостерігати за маленькими рибками. Навколо озера росте акацієвий ліс, під деревами - різнотрав’я. Рослинність і чистота води приваблює й тварин, отож тут багато фазанів, зайців, косуль, диких качок.

Минає літо, і осінь вкриває позолотою лісонасадження біля озера. Барвисті дерева тепер особливо урочисто красуються над водою. Вони тихо скидають своє пишне вбрання на землю. Повітря наповнюється терпкими пахощами опалого листя.

Особливо чарівне озеро, огорнене осінніми туманами. Тоді ледь видніються дерева, поверхня води. Можна спостерігати казкові силуети над водою. Тишу порушує хіба що плескіт величезних рибин.

Взимку все озеро вкривається білою скатертиною. Стоять чорні оголені дерева і тихо чекають літньої пори.

У різні пори року біля озера відпочивають багато людей з різних куточків України.

Я неодноразово замислювався над тим, що ж приваблює людей до нашого озера? І як вберегти цю неповторну красу від, на жаль, не завжди акуратних і дбайливих туристів? Озеро має багато таємниць. Я вирішив дослідити деякі з них, щоб довести всім важливість збереження такого природного дарунку, як Блакитне озеро. Під час роботи над темою «Таємниці Блакитного озера» використав матеріал енциклопедій, спостереження, розмови з гірниками, старожилами. Практично підтвердив лікувальні властивості води, блакитної глини.

У кінці роботи зробив ряд висновків, які можуть стати рекомендаціями щодо лікування деяких хвороб.

Як утворилося озеро?

Раніше на місці озера був степ. Тут вирощували пшеницю, кукурудзу, соняшники. Але якось поблизу Балахівки геологи відшукали родовище бурого вугілля. У середині 50-х років минулого століття тут почали будувати вуглерозріз «Балахівський». Буре вугілля добували відкритим способом. Згори кар’єр виглядав, як величезна яма-лійка, схили якої нагадували сходинки. Ширина сходинок сягала кількох десятків метрів. На сходинках прокладали автомобільні дороги, іноді монтували потужні стрічкові конвейєри. Сходинки в кар’єрі називали  уступами. Корисні копалини добували екскаваторами.

Ось чому тепер і озеро має форму лійки та береги зі сходинками. В озері є місця, де глибина сягає 35 метрів. Це колишнє дно кар’єра. Під час роботи розрізу воду відкачували потужними насосами. Однак якось зустрілися вже дуже потужні джерела. Саме на цьому місці, де зараз з’явилося озеро, почали бити такі сильні джерела, що шахтарі просто не встигали відкачувати воду. Тож вирішили припинити тут видобуток вугілля. І вже незабаром утворилася водойма Блакитного озера, площею більш ніж 26 га.

Науковці припускають, що гірники розкопали тут підземне озеро, сформоване ще мільйони років тому на місці колишніх річок та струмків.

Тварини і рослини епохи динозаврів

Очевидно, на місці озера колись росли велетенські дерева, з яких пізніше і утворилося буре вугілля. Підтвердженням цього є скам’янілі залишки дерев, які неодноразово знаходили гірники. Один із таких залишків дерева подарували і нам.

З енциклопедії я дізнався, що дерева епохи динозаврів – це папороті. Вони були одними з перших рослин, що з’явилися на Землі близько 400 мільйонів років тому, і виростали справжніми гігантами: стовбур сягав 1 м у діаметрі і 45 м заввишки. Мертві рослини розкладалися на поверхні ґрунту або занурювалися у болота. Поховані під шарами мулу і піску, вони поступово перетворювалися на буре вугілля. Очевидно, що навколо розкопаного підземного озера колись  був прадавній ліс. У ньому водилися динозаври, які пили воду саме з цього озера.

Динозаври з’явилися близько двохсот сорока мільйонів років тому. Вони були найбільшими тваринами за всю історію Землі. Один з найбільших динозаврів важив стільки ж, скільки 10 слонів. Особливо величезних розмірів досягали травоїдні динозаври. Найдовші з них виростали  до 30м. У них була довга шия, довгий хвіст, пересувалися вони на 4 ногах. Ці рослиноїдні динозаври заселяли більшу частину суші.

Гірники знаходили і бивні мамонтів. Це свідчить про те, що тут жили і мамонти. Вони теж були рослиноїдними тваринами. У шлунках мамонтів учені виявили залишки листя і гілля ліщини та граба. Мамонти годувалися лісовими рослинами. Вони чудово переносили зими завдяки великим запасам жиру і вічнозеленим рослинам. Незважаючи на свій величезний зріст, мамонти були дуже спокійними тваринами.

Серед гіпотез, що зумовили причини різкого вимирання мамонтів, є й така: судячи з виявлених пошкоджень на кістках тварин, вони могли загинути внаслідок вибухів небесних тіл – комет, метеоритів тощо.

Отже, такі цікаві відомості викликають у нас захоплення минулим нашої природи і бажання активніше  розкривати її таємниці.

Таємниці блакитної глини

На березі  і на дні озера зустрічається глина трьох кольорів: жовта, біла та блакитна. Найбільше цінують блакитну глину. Про її лікувальні властивості ходять легенди, тож мене це також зацікавило. Я вирішив дізнатися все про блакитну глину і провести свої дослідження.

З енциклопедії дізнався, що блакитну глину використовують при різних хворобах. Саме тому вона стала такою популярною у медицині. Блакитна – є однією з найбільш чудотворних і цінних видів. Таку глину використовували в медицині ще за царів. Але тоді купували її за золоті монети, адже вважалося, що вона лікує всі хвороби.

Блакитну глину можна застосовувати при травмах, ударах, при болях у шлунку, при запаленні суглобів та багатьох інших хворобах.

Вважається, що блакитна глина має властивість добре поглинати мікроби і бактерії, вбирати гази і запахи.

Я вирішив перевірити цю властивість глини.  Поклав у холодильник почищену цибулину. А потім приготував з глини порошок і також поклав його у холодильник. І через дві години в холодильнику зникли всі запахи. Таким чином, я переконався, що блакитна глина справді видаляє всі запахи.

Далі я вирішив дослідити вплив блакитної глини на лікування хворих суглобів та кісток. Спочатку прочитав у книгах, як треба класти компреси.

Затим в’язку мокру глину розігрів на водяній бані до приємної теплої температури. Компрес у вигляді глиняного коржа клав між двома шарами марлі і прикладав на місце травмованої ноги у бабусі. Зверху вкривав поліетиленом і теплою тканиною.

Уже після 10 процедур болі в травмованій нозі зникли. Моя бабуся вдячна мені за те, що я допоміг їй вилікувати травму ноги.

Отже, це підтверджує, що блакитна глина має лікувальні властивості.

Таємниці джерельної води

Знаючі люди стверджують, що озеро постійно поповнюється джерельною водою. Не варто забувати, що джерела мають величезне значення для підтримання водного балансу інших поверхневих водойм. Деякі з джерел становлять унікальну природну цінність. Багато з них мають значення як пам’ятки природи. Справжня ж джерельна вода зарекомендувала себе як вода, що володіє цілющими властивостями. Саме такою є вода і в нашому Блакитному озері.

Я вирішив дослідити, чи справді джерельна вода дарує нам чисту енергію природи. Із зустрічей і розмов з людьми, які купаються в нашому озері, я дізнався, що, в першу чергу, наша вода дає людям силу та енергію.

Ось про що мені розповіли Надія Петрівна Яструб та Валентина Павлівна Тищенко. Вони кожного літа з червня по серпень ходили купатися до озера з 600 до 800. Після таких процедур відпала потреба приймати ліки для лікування хворих суглобів. Зовсім відмовилися від ціпків. А Ніна Олексіївна Тищенко розповіла, що у неї після купання в озері швидко загоїлися рани, які були на тілі. Ніна Олексіївна свого часу  працювала лаборантом у вуглерозрізі «Балахівський». Коли робили аналіз бурого вугілля, то виявляли в ньому домішки сірки. Тож, можливо, вона також впливає на лікувальні властивості води. Про цілющі властивості води нашого озера свідчить ще одна розповідь Валентини Павлівни. Вона привозила свою стареньку сестру до нашого озера. Спочатку бабуся не могла самостійно заходити у воду і виходити з неї. А вже через місяць  змогла без допомоги виходити на берег, зникли болі в колінах.

Отже, перебування у чистій джерельній воді спричиняє сприятливий вплив на організм людини. Ось чому саме в нашому озері доцільно влаштувати оздоровче плавання. Я прочитав, що плавання корисне як здоровим, так і хворим людям. Здорові отримують прекрасне загартування, покращують свої фізичні можливості. А тим, хто страждає різними захворюваннями, плавання допомагає вилікувати такі хвороби, як неврози, пошкодження хребта, наслідки травм і хвороби опорно-рухового апарату.

При плаванні задіяні, практично, всі суглоби хребта, вони повністю починають використовувати можливості, закладені в них природою. Тепер я зрозумів, чому так багато людей відпочивають біля нашого озера.

На мою думку,  вода в нашому озері ніколи не «цвіте», тому що блакитна глина, якої тут багато на березі і на дні, знищує мікроби і бактерії.

Отже, всі ці дослідження і спостереження свідчать про те, що вода Блакитного озера лікує багато захворювань.

Отож, які основні висновки можна зробити, внаслідок зробленого мною дослідження:

- Блакитне озеро утворилося на місці колишнього розрізу «Балахівський».

- Буре вугілля добували відкритим способом. Згори кар’єр виглядав як величезна яма-лійка. Такої ж форми набуло і дно Блакитного озера.

- Є великою ймовірність того, що колись Блакитне озеро було  підземним озером динозаврів. Підтвердженням цього є знайдені гірниками в бурому вугіллі рештки дерев, бивнів мамонтів.

- Блакитна глина, яка є в озері, володіє  лікувальними властивостями. Вона може лікувати багато хвороб.

- В озері чиста джерельна вода, яка позитивно впливає на здоров’я людини.

Мої плани на майбутнє

Мене цікавить і повний хімічний склад води. Я дізнався, що для того, щоб зробити повний аналіз води на хімічний склад, треба відвезти в лабораторію  м. Одеси 100 л озерної води. Зараз це для мене непосильне завдання. Але коли я виросту - обов’язково зроблю цей аналіз.

Я проводив дослідження таємниць озера для того, щоб довести всім, що природа дарує нам безцінне багатство і його треба берегти для себе і для майбутніх поколінь. Хочу, щоб моє озеро – перлина степового краю, жило довго-довго.

Денис Чернецький, учень 3-го класу Балахівської ЗШ І-ІІІ ступенів

На знімках: науковий керівник С.П.Логачевська.