Хто і навіщо хоче відставки головного ворога Кремля
В інтерв’ю журналістам провідних телеканалів прем’єр-міністр Арсеній Яценюк назвав сім найбільших досягнень уряду за рік: повністю профінансовано армію, яку створили з нуля; ані копійки не затримала держава на зарплати і пенсії; списали частину міжнародних боргів, які накопичували всі попередні уряди; позбавилися газової залежності від Росії і зуміли підготуватися до зими; попри труднощі вдалося зберегти політичну стабільність у парламентській коаліції, а також між усіма вертикалями влади. А ще Кабмін підготував пакет реформ, які потрібно реалізувати протягом 2016 року. «Вперше за двадцять з лишнім років нашої незалежності Україна що сказала, те зробила. І наші партнери це високо оцінюють», - наголосив прем’єр.
Насправді справи уряду за рік у 7 пунктів не вмістилися. Це і реформа поліції, і бюджетна децентралізація, завдяки якій прибутки місцевих бюджетів вже виросли на 38% (44,6 млрд. грн.). Наступного року ця цифра зросте ще більше. В умовах максимальної економії вдалося підвищити мінімальні зарплати і пенсії. Наступного року заплановано підвищити мінімалку в середньому ще на 15%.
Критики аж криком кричать, що цього мало, людям живеться погано. Але економіка не любить популістів. Перед тим, як щось комусь підвищувати, потрібно на це десь взяти кошти. Яценюк ніколи не грався у популізм: щойно з’явилася можливість, уряд підняв мінімальні зарплати і пенсії, а бездумно розкручувати в країні інфляцію аби лише комусь сподобатися – це шлях в економічну прірву. Як тут не згадати, що Янукович з Азаровим саме так доврядувалися до порожньої казни. Нині ж на казначейських рахунках накопичено 100 млрд. грн. І це при тому, що кожен день війни на сході обходиться бюджету приблизно в 5 млн. доларів. Це ті гроші, які держава могла б витрачати на розвиток виробництва, на пенсії, на зарплати. Тому ті, хто закидають уряду повільне підвищення соціальних стандартів - звичайні демагоги.
Під дощем критики популістів урядовій команді доводиться «через не можу» впроваджувати важливі реформи. Щоб позбавити олігархів і росіян надприбутків на газовому ринку України, уряду довелося прибрати сірі схеми їхнього збагачення через дотації «Нафтогазу». Вивільнені гроші пішли на адресні субсидії, по які вже звернулося близько 5 млн. українців. На це уряд виділив з бюджету 24,5 млрд. грн., наступного року планує виділити 40 млрд.
Важливо, щоб зараз Верховна Рада заслухала звіт уряду і спокійно, без емоцій і політичних істерик, підтримала проект податкових змін, розроблений Міністерством фінансів, а потім і державний бюджет на наступний рік. Якщо депутати будуть займатися політиканством, то Міжнародний валютний фонд відмовиться надавати нам кредити. Про що попередив представник МВФ в Україні Жером Ваше. Західні донори не будуть підтримувати державу, парламент якої формує бюджет з астрономічним дефіцитом.
Що буде в разі відмови МВФ допомагати нам фінансово? Найгірше навіть не те, що доведеться повертати вже взяті кредити. Нам просто більше ніхто не позичить через підмочену репутацію країни, де знову перемогли популісти. А це шлях до дефолту. Всі здобутки урядової команди будуть змарновані, не буде за що фінансувати армію, можна буде назавжди забути про безвізовий режим з Євросоюзом. Іноді складається враження, що за антиурядовими демаршами стоїть якийсь режисер, який дуже хоче, щоб до лютого 2016 року, до другої річниці перемоги Революції Гідності, в Україні взяли реванш колишні «регіонали» та їхній «цар» Путін.
Подумайте самі: вперше ми стали енергетично незалежними за рахунок поставок газу з Європи. Росія вже ніколи не буде викручувати нам руки. Чи буде Путін після цього любити Яценюка? Звісно, що ні. Другий момент: саме цей уряд ініціював санкції проти Росії і продовжує їх посилювати. Нещодавно, приміром, російським літакам повністю заборонили літати у нашому небі. І через це Яценюк для Кремля – ворог №1.
Третій момент: в планах Росії – розвалити парламентську коаліцію і спровокувати дочасні вибори або «широку коаліцію» з екс-«регіоналами». Допоки в коаліції партія Яценюка «Народний Фронт», нічого не виходить. Але, на жаль, є багато політиків, які або працюють на Росію свідомо, або рвуться до влади і несвідомо підігрують «кремлівському карлику». Саме на цих діячів і зробив ставку Путін. Йому потрібно, щоб вони скинули уряд, спричинили політичну, а за нею й грандіозну економічну кризу. А там, дивись, і бойовики на Донбасі підуть у наступ. Не просто ж так вони посилили останнім часом обстріли наших позицій.
Олена Кулько
