Дивна і невблаганно швидкоплинна річ час – перед його перебігом безсилі монархії та імперії, ідеологічні та релігійні догмати, усе те, що колись здавалося або й зараз здається вічним, нетлінним, непідвладним будь-яким бурям, штормам, революціям чи іншим природним або соціальним катаклізмам. З огляду на це особливо вражають, викликаючи уклінну повагу, люди, що кидають виклик часові, котрі живуть повноцінним і повнокровним життям, не озираючись на календар та служачи яскравим прикладом життєлюбства для кожного з нас.
Одна з таких – жителька Сергіївки Таїса Миколаївна Ігліна. Ще начебто зовсім недавно на сторінках районки ми розповідали, як довгожителька відзначала свій сторічний ювілей, а ось уже на цьому тижні вся її велика родина, в якій є не лише троє онуків, а й шестеро правнуків і навіть двоє праправнуків, святкувала наступну ювілейну дату – 105 років від дня народження своєї славної бабусі-прапрабабусі.
Просто вражає, якщо збагнути, що народжена 30 листопада 1910 року жінка є сучасницею багатьох знаменних подій в історії нашої країни, які для усіх нас, здавалося б, позначені глибокою минувшиною. Скажімо, їй було вже майже сім років, коли сталася подія, яку тривалий час усі ми називали Великою Жовтневою Соціалістичною революцією і яка на довгих сімдесят чотири роки докорінно змінила життєвий устрій у колишній царській Росії. Сім років – вік, коли дитина вже досить виразно і усвідомлено сприймає багато речей в житті, тож, напевне, Таїса Миколаївна може віднайти в комірчинках своєї пам’яті згадки про те, коли вперше дізналася, що революціонери знищили царя та його родину, що на деякий, хоч і досить не тривалий час, владу в країні взяла до рук людина з на той час ще маловідомим прізвищем – Ленін, яка на багато років наперед зламає хід усієї світової історії, адже під прапором ленінізму робитимуться як величні, справді епохальні для розвитку країни події, так і злочинні речі, про які ще не так давно слід було мовчати…
Життя Таїси Миколаївни, як, власне, й багатьох її ровесників, було доволі складним, позначеним чималою кількістю трагічних обставин та жорстоких поневірянь. Проте пройшла вона по ньому з гідністю і честю, ніколи не ховалася від тяжкої праці, причому звикла працювати так, аби бути взірцем, прикладом для інших. Цікава деталь: свого часу вона була однією з перших жінок, які, за покликом комсомолу, закінчили курси трактористів, і осідлала «сталевого коня», не поступаючись у вправності та майстерності цієї важливої хліборобської професії навіть представникам сильної статі. До речі, в Національному музеї Удмуртської Республіки - донедавна Іжевському історичному музеї (саме в Удмуртії вона розпочинала свою трудову біографію) зберігається світлина, де молода комсомолка Тася Ігліна сфотографована за штурвалом трактора.
Отож на початку цього тижня ювілярку вкотре вітали з ювілейною датою. Серед гостей цього дня у неї побували й голова районної державної адміністрації Сергій Завалій разом зі своїм заступником Тетяною Панетою, Ганнівський сільський голова Ніна Цапенко, працівники управління соціального захисту населення та учасниці художньої самодіяльності місцевого Ганнівського сільського Будинку культури. Таким чином довгожителька отримала не лише теплі вітання та побажання добра, миру і міцного здоров’я, а й пам’ятні подарунки та кілька чудових пісень, виконаних на її честь.
Районка теж приєднується до усіх теплих і щирих побажань на адресу ювілярки та сподівається, що репортаж про наступний ювілей Таїси Миколаївни обов’язково знову буде вміщено на наших сторінках.
На знімках: привітати довгожительку з ювілеєм прибули голова районної державної адміністрації Сергій Завалій, заступник голови Тетяна Панета та Ганнівський сільський голова Ніна Цапенко; щира пісня в дарунок від майстрів художньої самодіяльності Ганнівського сільського Будинку культури.
