Раннє виявлення пухлини - найкращий захист від хвороби

Рак молочної залози займає перше місце в структурі онкологічної захворюваності та онкологічної смертності жінок в Україні.

Щороку на рак грудей хворіє 16 тисяч українок. Кожні 30 хвилин лікарі виявляють новий випадок раку молочної залози, кожну годину від нього помирає одна жінка. Щорічно ця онкохвороба забирає життя майже 7,5 тисяч українських жінок.

Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, проте в одних ризик виникнення пухлини низький, в інших - високий. Не позбавлені цього ризику і чоловіки, і все ж 99% усіх пацієнтів з раком молочної залози - жінки. Вірогідність захворіти на рак молочної залози протягом життя у будь-якої жінки складає приблизно 12%, тобто кожна восьма жінка протягом життя хворіє на рак молочної залози.

До групи підвищеного ризику відносяться жінки зі спадкоємною сімейною схильністю, тобто ті, в яких хворіли на рак молочної залози матері чи сестри. При двосторонній пухлині ризик у найближчих родичок зростає. Частіше занедужують жінки, які не родили дітей, переривали вагітність чи мали першу вагітність після 35 років. У жінок, котрі мали понад 3 аборти, ризик захворіти зростає у 8-10 разів. У самотніх жінок захворюваність у два рази вища, ніж у заміжніх. Мастопатія, фіброаденома та інші захворювання молочних залоз підвищують ризик хвороби. До факторів ризику відносяться також ранній початок місячних (до 12 років) і пізня менопауза (після 55 років), цукровий діабет, гіпертонічна хвороба та ожиріння.

Серед причин виникнення захворювання - характер годування дитини, зокрема, негативно позначається на здоров’ї жінки, якщо вона не годує грудьми, та різноманітні захворювання генітальної сфери. До захворювання можуть призвести порушення функцій яєчників, щитовидної залози, надниркових залоз тощо. Додатковий фактор ризику - фізичні травми молочної залози. Особливо, коли після такої травми з’являються затвердіння. Даються взнаки і особливості харчування. Несприятливим є дефіцит вітамінів А, Е та Д, надлишок тваринних жирів, вживання алкоголю та паління. Приблизно 30% жінок-курців потрапляють до групи ризику захворювання молочної залози. Відіграють також негативну роль стреси та нездорова екологія. Рак молочної залози може відмічатися і в жінок віком до 30 років, хоча у віці до 25 років ця хвороба майже не зустрічається.

Від раку молочної залози не застрахований ніхто, тож кожна жінка повинна бути насторожі. Раннє виявлення - це найкращий захист від хвороби. Чим раніше діагностують це захворювання, тим вищі шанси на повне одужання. Для того, щоб обстежити молочну залозу в домашніх умовах і виявити новоутворення навіть невеликих розмірів достатньо так званого пальпаторного дослідження (пальпація - метод діагностичного дослідження шляхом прощупування певної частини тіла). Пальпаторно можна виявити невеличкі ущільнення у молочній залозі. Тому важливо, щоб кожна жінка оволоділа технікою самообстеження молочних залоз.

Самообстеження молочних залоз потрібно починати у 20-річному віці. Ця процедура повинна ввійти у звичку кожної жінки. Кращий час для самообстеження - перший тиждень після закінчення місячних, коли молочна залоза найбільш розм’якшена. Робіть це щомісяця (або хоча б раз у 2-3 місяці). Жінкам, що знаходяться в менопаузі, слід вибрати один із днів місяця, наприклад, перше число. Треба звернути увагу на нижню білизну, що стикається з молочними залозами. Незначні виділення із соска можуть залишатися непоміченими, але на бюстгальтері будуть залишатися плями - жовті, бурі, червонуваті, водянисті чи зеленуваті. При огляді сосків слід визначити, чи немає змін їхньої форми і кольору, чи не утягнені, чи не мокнуть, немає виразок або тріщин.

При пальпації молочних залоз відзначають, які вони на дотик, і запам’ятовують ці відчуття. При виявленні будь-яких ущільнень, пухлин, підозрілих ділянок, болючості, інших симптомів, переконлива рекомендація - терміново звернутися до лікаря, зокрема, до сімейного лікаря, дільничного терапевта, хірурга чи гінеколога. У разі потреби саме ці спеціалісти направлять жінку на консультацію до мамолога чи онколога, а ті, у свою чергу, призначать ультразвукове чи рентгенологічне дослідження. Будь-яке дослідження молочних залоз з метою уточнення діагнозу повинен призначати тільки компетентний лікар. Наразі найбільш інформативним методом діагностики раку молочної залози вважається мамографія.

Мамографія - це рентгенографія молочної залози. Мамографія може виявити пухлини молочної залози до того, як вони почнуть проявлятися клінічно, тобто з’являться перші їх симптоми. Першу мамографію жінки повинні робити у 40 років. Після 40 - кожен другий рік, а після 50 -щорічно. Жінкам, які не досягли 40 років, рекомендується робити ультразвукове дослідження (УЗД) молочних залоз, а не мамографію. Під час вагітності та в період годування грудьми ультразвук також є основним методом обстеження.

Лікування хворих на рак молочної залози проводиться в онкологічному диспансері з використанням хірургічного, променевого, хіміотерапевтичного та гормонального методів лікування. Вибір того чи іншого методу залежить, передусім, від розмірів та локалізації пухлини, результатів лабораторних тестів, включаючи гістологічне та цитологічне дослідження тканини пухлини та стадії злоякісного процесу.

Статистика доводить - від раку молочної залози виліковуються 95% жінок, у яких захворювання виявлено на першій стадії, 80% жінок, у яких виявлено другу стадію захворювання, 50% - із третьою стадією захворювання. Рак молочної залози не можна вилікувати, застосовуючи методи нетрадиційної медицини. Застосування нетрадиційного лікування тільки відтягує час, не дає можливості застосувати традиційну ефективну медицину та переводить ранні стадії раку в пізні, невиліковні.

Світлана Соляр, лікар Петрівської ЦРЛ.