Перша поразка в чемпіонаті
Минулої неділі знову засмутила своїх уболівальників команда «Інгулець», зазнавши в десятому турі чемпіонату першої поразки, до того ж – на власному полі та ще й від одного з аутсайдерів другої ліги – новокаховської «Енергії».
Власне, особливої трагедії поки що, можливо, й не сталося – основний відрізок чемпіонату ще попереду, отже ще залишається достатньо часу і можливостей для того, аби поліпшити своє турнірне становище і поборотися таки за одну з путівок до першої ліги. Водночас, звітна поразка засвідчила, як на мене, доволі сумну тенденцію: уважно оглянувши турнірну таблицю першості України в другій лізі та проаналізувавши усі попередні виступи нашої команди, можна помітити, що найбільше очок в нинішньому розіграші ми втратили саме в поєдинках з командами, що замикають турнірну таблицю чемпіонату. Справді, окрім нічиєї з лідерами чемпіонату – ковалівським «Колосом» у матчі, в якому, до речі, «Інгулець» був значно ближчим до перемоги, ми також втрачали очки з командами, що займають три передостанніх місця в турнірній таблиці – після невиразних нічиїх з «Кременем» та «Арсеналом-Київщина» ось тепер прикра поразка від «Енергії»… Відтак можемо констатувати, що ці локальні невдачі нашої команди пов’язані не з відсутністю майстерності чи достатнього ігрового досвіду, а, швидше, проблеми мають місце у психології гравців, налаштованості їх на гру, а також у самовіддачі на полі. Адже, відверто кажучи, - «Енергія» нічим особливим не здивувала – так собі команда, непогана, але нам доводилося бачити колективи й значно сильніші. Натомість «Енергія» стовідсотково виконала поставлений їй головним тренером Юрієм Смагіним план на гру, відігравши доволі грамотно і дисципліновано передусім у захисті, але й не відсиджуючись увесь час в обороні, а пробуючи час від часу перехопити ініціативу в центрі поля та атакуючи інколи навіть усією командою. Натомість якоїсь певної тактичної схеми у виконанні наших улюбленців ми, на жаль, знову не побачили. Знову склалося враження, що вийшли обігрувати гостей виключно «на класі», забувши про те, що футбол може бути комбінаційним, з награнами домашніми заготовками, спроможними «розхитувати» насичену лінію оборони суперників. Гол, який ми пропустили на 70-й хвилині, виявився доволі курйозним: після не надто сильного удару півзахисника гостей Цибульського, м’яч, зрикошетивши від когось із його партнерів по команді, влучив у штангу, а потім, відскочивши від неї, ударився об нашого голкіпера Боброва, і вже затим влетів у сітку воріт. Іншими словами, аби воротар не намагався його відбити – швидше за усе ворота залишилися б в недоторканості, адже найближче до місця відскоку м’яча були саме наші захисники, які, безумовно ліквідували б загрозу. І все ж у пропущеному м’ячі воротаря звинувачувати не варто: зрештою, рикошет – це такий підступний елемент футбольного дійства, перед яким неодноразово капітулювали й найкращі голкіпери світу. В даному разі більше засмучує наступне: до кінця матчу залишалося ще більше 20 хвилин (з урахуванням доданого арбітром часу), тобто ще майже чверть усього ігрового часу, а значить цілком достатньо для того, щоб, змінивши тактику гри, не лише зрівняти рахунок, але й вийти вперед. Але ми не побачили ані зміни в тактиці гри, ані будь-яких інших дій, які б дозволили кінцівку поєдинку прожити хоча б якоюсь надією, сподіванням на прийнятний для нас результат. Усі дії наших улюбленців виглядали якимись безпорадними, млявими, зроблені тренерським штабом заміни гри не посилили, а навпаки – здається ще більш послабили правий фланг атаки, на якому до того лінію захисту «Енергії» в постійній напрузі тримав Віталій Колєсніков. Отож результат гри 0:1 хоч і є доволі нелогічним, однак з огляду на те, що ми цього дня побачили, - виглядає цілком закономірним. Особливо прикро, що результати інших матчів цього туру для нас виявилися, як ніколи, сприятливими: поразки на власному полі з рахунком 0:3 зазнав лідер турнірної гонки ковалівський «Колос», також втратили очки рівненський «Верес» та «Буковина», тож, налаштувавшись як слід на гру, ми мали усі шанси повернути собі лідерство в першості. Але – не склалося, більше того – звітна невдача відкинула нас аж на четвертий рядок в турнірній таблиці. І все ж, опускати руки не варто. Вже наступний тур для нас може багато в чому стати вирішальним, адже в центральному поєдинку туру зустрічаються лідери – «Колос» та «Верес», отже хтось із них, а, можливо, й обоє, обов’язково втратять очки. Щоправда, для нас це матиме суттєве значення лише у разі виїзної перемоги над одеською «Реал Фармою», що, з огляду на потенціал нашої команди, їй цілком до снаги, але, враховуючи нестабільність виступів, - ми про це можемо мріяти лише з незначною часткою обережного оптимізму.
Натомість приємною новиною цього тижня порадував «Інгулець-2», на базі якого було сформовано збірну Кіровоградської області для виступу в Кубку регіонів ФФУ серед аматорів. У повторній зустрічі з командою Херсонської області наші футболісти здобули другу перемогу, цього разу з рахунком 3:2, тож пройшли до наступного раунду Кубку, де зустрічатимуться зі збірною Черкаської області. Детальніше про ці виступи – в наших подальших матеріалах.
Володимир Кіфенко.
На знімку: футболісти «Енергії» святкують взяття воріт «Інгульця».
