Петрівська сільська рада
Як значиться в історичній довідці, хутір пана Добровольського, який був заснований у 1923 році, згодом дістав назву село Петровське (Петрівське), і належало це село до Зеленського району Криворізького округу Катеринославської губернії. До села почали приїздити та облаштовуватися на його родючих землях переселенці із сусідніх сіл. У кінці 20-х років тут було збудовано початкову школу, першим вчителем і директором якої став І.Г.Кожум’яка. Навесні 1929 року мешканці Петрівського та сусідніх сіл організували колгосп «Комунар», до складу якого входило три відділки. Головою колгоспу став Василь Суперека. А вже в 1930 році відбулась реорганізація колгоспу в радгосп імені Постишева. Першим його директором був призначений М.О.Мойсеєнко. До першого відділку входили село Довге (Олександро-Мар’ївка) та хутір Петрівський, а до другого - села Ганнівка та Саври. У 1935 році радгосп було перейменовано в «П`ятихатський», оскільки на той час село Петровське адміністративно відносилося до П`ятихатського району Дніпропетровської області.
Ще з самого початку війни, у 1941 році, багато працівників радгоспу були призвані до лав Червоної Армії. За чотири роки війни багато їх полягло на різних фронтах, боронячи Вітчизну. Нарешті у 1943 році люди діждалися визволителів, тоді і приступили до відбудови поруйнованих сіл та господарства. Та на все це не вистачало робочих рук. Тож у 1950 році з Волинської області за рознарадкою на територію сільради приїхало 35 сімей переселенців.
Після чергової реорганізації у 1963 році радгосп було розділено на два – «П`ятихатський» та «Петрівський». Села Петрівське, Олександро-Мар’ївка, Широкі Лани, Трудова та Йосипівка увійшли до складу радгоспу «Петрівський». Директорами цього господарства були у різні часи: І.Сербул, П.Чорновол, Юрій Чорний, Григорій Шморгун, Юрій Ганус, Борис Гнатюк. Петрівську сільську раду, що була створена в 1967 році, очолив Микола Шульга.
Найбільшого розвитку господарства та села було досягнуто за період керівництва Григорія Шморгуна. У той час сільським головою був Михайло Лукашик, а згодом - Таїсія Дорощук. У Петрівському було збудовано гарну середню школу, дитячий садочок, адміністративні приміщення, господарські споруди, відбулася газифікація села. Господарство утримувало більше 10 тисяч свиней, кілька тисяч ВРХ, овець, птиці. Постійно відбувалося відновлення машинно-тракторного парку. У 2000-х роках відбулося чергове реформування аграрного сектора, що досить болісно вплинуло на добробут і благоустрій громади.
Петрівська сільська рада багата своїми трудовими династіями, свого часу на весь район гучно звучали прізвища Поліщуків, Лисих, Мірошниченків, Ящуків, а також видатними людьми, такими як доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР П.Ф.Кришень, воїн-афганець В.М.Мороз, народна майстриня В.А.Лугова (Ханко), ветеран війни, педагог І.А.Пушка, який мав відзнаки на освітянській ниві, гарно співав і малював, був активним учасником художньої самодіяльності. Його картини лишились на добру пам’ять землякам і до цього часу прикрашають стіни актового залу місцевої школи. Багато років ЗНЗ очолює Л.Г.Гнатюк. Під її керівництвом навчальний заклад став лауреатом Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України», серед його вихованців - чемпіонка Європи із боротьби сумо Ілона Біреш, а команда КВК «Хутор» стала чемпіоном області та лауреатом Всеукраїнського фестивалю КВК ЮІР (де зайняла друге місце) та лауреатом КВК в Одесі (2006р.). Добре відома за межами району співуча родина Лілії та Сергія Чорнопольських, які в 2008 році взяли участь у фестивалі «Родинні скарби України», що відбувся в Києві та зайняли там почесне друге місце.
Сергій АНДРУСЕНКО.
На знімках: хлібороби радгоспу Анатолій Баранюк, Генадій Єфименко та Іван Пиріг; тракторист Віктор Орлов; ветеран війни, слюсар майстерні Іван Копійка; водій Станіслав Бразінський; у радгоспній їдальні; працівники радгоспу, комсомольці 70-х років: Валентина Конахіна, Галина Волкова, Олег Шалявкін, Наталя Лепська, Юля Товт, Юлія Савченко, Анатолій Щербула; вихователька дитячого садочка Валентина Франчук зі своїми підопічними; Валентина Поливко і Микола Давидовський на районному святі врожаю; у місцевому дитсадку; механізатори олександромар’ївського відділку. (фото 70-х, 2000-х років).
