«Верес» пройдено, на черзі – «Барса»

На цьому тижні відбулася подія, на яку ми з вами, шановні уболівальники Петрівщини, з нетерпінням очікували впродовж усього попереднього року: наша команда ФК «Інгулець», завоювавши упевненою грою право виступати в професійній футбольній лізі, нарешті провела в ній свої перші поєдинки, і, зокрема, минулої суботи - перший в історії футболу Петрівщини офіційний матч другої ліги на полі стадіону «Інгулець». Причому «екзаменувати» нас приїхав колектив, який має в своїй історії навіть досвід виступів у Прем’єр-лізі – рівненський «Верес». Щоправда, у поточному сезоні рівняни перебувають також у статусі новачків другої ліги, адже після кількох яскравих сторінок розвитку рівненського футболу на команду чекали довгі роки занепаду, і лише нещодавно спортивні та бізнесові кола обласного центру вирішили відновити команду, яка мала б на рівних змагатися з найавторитетними грандами вітчизняного футболу. Можливо, й тому до звітної зустрічі рівняни виявили посилений інтерес, тим більше, що свою першу виїзну гру у першому колі «Верес» виграв, так само як і «Інгулець», щоправда з трохи меншою перевагою в рахунку, здолавши в Стрию, Львівської області, місцеву «Скалу» з рахунком 1:0. Отже звітний матч був позначений додатковою інтригою, адже зустрічалися два переможці першого туру, команди, що посідають лідируючі позиції в турнірній таблиці.

Про те, що «Верес» приїхав до Петрового за перемогою, свідчила й наявність невеликої групи уболівальників з цього західноукраїнського міста, причому окрім п’ятіркиктивних галасливих ультрас, котрі свою присутність на стадіоні означили клубним плакатом в традиційних кольорах «Вереса» з написом «Старі вовки», ми помітили й відомого в Рівному бізнесмена, колишнього зятя Президента Ющенка Олексія Хахльова, котрий сьогодні є головою рівненської обласної федерації футболу та вважається одним з найвпливовіших функціонерів Рівного, з тих, що зараз опікуються питанням відродження і становлення «Вереса». Тобто все вказувало на те, що рівняни приїхали на степову Кіровоградщину не менше, ніж за трьома очками. Тож варто було побачити гримаси розчарування на обличчях пана Хахльова та його чарівної юної супутниці, загорнутої в прапор з клубною символікою «Вереса», коли їх підопічні стали «горіти» вже на третій хвилині зустрічі, в той час як диктор по стадіону ще й не закінчив представляти склади команд.

Водночас першими прицільного удару по воротах завдали саме рівняни, буквально на другій хвилині гри пробивши в нижній, лівий від голкіпера кут воріт. У тому епізоді впевнено зіграв Денис Бобров, надійно накривши м’яч. А затим той же Бобров і розпочав комбінацію, яка й виявилася гольовою: вибивши м’яча в поле, Денис спрямував його по лівому флангу атаки. Хтось із півзахисників «Інгульця» (здається, це був Іван Отрок) потужно прострілив у штрафний майданчик «Вереса». Богдан Сокол головою переадресував цю передачу якраз на ногу Віталію Колесникову, а той без обробки в один дотик з-під захисника пробив по воротах. М’яч опинився у сітці, і стадіон ревонув від радості. Далі дещо приголомшені гості намагалися зламати хід гри, але, за великим рахунком, жодної реальної загрози воротам нашої команди в першому таймі створити так і не зуміли. Натомість «Інгулець» виглядав більш впевненим, організованим і наполегливим. Тож десь хвилин за 7 до кінця першої половини гри ця наполегливість знову увінчалася успіхом: той  же Іван Отрок, знову здійснивши чудовий індивідуальний прохід по лівому флангу, виконав точну націлену передачу на Олександра Мішуренка, котрий пробив хоч і не сильно, але по-більярдному точно – у самісінький кут воріт. Голкіпер «Вереса», закритий своїми ж захисниками, зреагував із запізненням, тож навіть не доторкнувся в падінні до м’яча.

Другий тайм розпочався в більш спокійному, розміреному темпі: наші гравці впевнено контролювали м’яч, рівняни намагалися загострити гру в контратаках, але, відверто кажучи, особливих загроз нашим воротам в першій десятихвилинці створити не зуміли. І все ж доволі несподівано інтрига знову повернулася на стадіон: гості забили м’яч в ситуації, яка взагалі не віщувала загрози. Говоритимемо прямо: у пропущеному м’ячі не скільки заслуга майстерності нападників гостей, стільки відвертий ляп лінії захисту «Інгульця», а найбільше Дениса Боброва, який вийшов на перехоплення в ситуації, яка навряд чи потребувала таких дій, та ще й не влучив по м’ячу. Таким чином нападник гостей Олександр Лакуста, опинившись сам на сам з порожніми воротами, не схибив, скоротивши розрив у рахунку до мінімуму та вселивши надію в серця нечисленної групи підтримки гостей. Однак вже невдовзі зусиллями наших улюбленців ця надія знову згасла, адже, пропустивши м’яч у свої ворота, «Інгулець» знову підвищив темп гри, посиливши тиск на суперників і змусивши їх відбиватися усіма можливими засобами, в тому числі і порушуючи правила. Одне з таких порушень гості допустили неподалік лінії штрафного майданчика, коли голкіпер зіграв руками поза його межами. Штрафний удар виконав Ілля Ходуля. До речі, в недавній грі з «Балканами» Ілля двічі відзначився точними «пострілами» зі штрафного, влучивши точно в «дев’ятку» воріт. Чогось подібного, напевне, уболівальники очікували від нього й цього разу. Однак Ілля, помітивши, що вишикувана «стінка» вийшла надто «дірявою», пробив сильно і точно низом саме в прогалину між гравцями, що намагалися її будувати. Голкіпер гостей, очевидно, не очікував такого сюрпризу від своїх партнерів, намагаючись контролювати не прикриту стінкою ділянку воріт, тож на пропущений м’яч навіть не спробував реагувати. І хоч до кінця поєдинку залишалося ще чимало часу, однак уже після забитого третього м’яча стало помітно, що гості, фактично, змирилися з поразкою, зосередивши свої зусилля передусім на тому, аби не пропустити ще більше. Хоча за кілька хвилин до кінця зустрічі рахунок міг стати й 4:1, аби Євген Саф’яник, якого партнери вдалим розрізним пасом вивели сам на сам з голкіпером, виявився трохи розторопнішим і не втратив слушної нагоди для удару по воротах.

Отож кінцевий рахунок зустрічі 3:1, а разом з цим ми маємо підстави порадіти й тому, що за підсумками двох турів «Інгулець» очолив турнірну таблицю.

До речі, цього дня на стадіоні «Інгулець», окрім урочистої церемонії відкриття, про яку ви можете дізнатися з матеріалу Анатолія Рябоконя «Свято, яке залишиться з нами назавжди», вміщеному в цьому ж номері, відбулася й ще одна визначна подія: вперше зі стадіону «Інгулець» було організовано пряму відеотрансляцію матчу одразу на кількох спортивних сайтах в мережі Інтернет. Тож любителі спорту мають завдячувати за можливість переглянути цей поєдинок у прямому ефірі президенту ФК «Інгулець» Олександру Поворознюку та працівникам кременчуцької телекомпанії «Kremen.tv”. Відтак гру подивилися й кілька сотень уболівальників «Інгульця» та «Вереса», які з різних причин не змогли цього дня прибути до Петрового. До речі, відеозапис трансляції ще й зараз можна переглянути на сайті ФК «Інгулець», тож глядачі, які не змогли подивитися гру минулої суботи, можуть це зробити, скориставшись послугами сайту. Причому рівень трансляції досить непоганий, з професійним коментарем та відеоповторами найцікавіших моментів зустрічі.

Також там же вміщено і флеш-інтерв’ю з Президентом “Інгульця» Олександром Поворознюком та головним тренером рівнян Олегом Лутковим.

Зокрема, кореспондент «Kremen.tv» Василь Криворучко попросив Олександра Поворознюка поділитися своїми враженнями після гри.

Пропонуємо вашій увазі фрагмент з цієї розмови

- Отже, Олександре Григоровичу, які у Вас перші емоції після матчу?

- Ну що сказати… Звісно, перемагати завжди приємніше, аніж програвати. Тим більше, що в другій лізі слабких команд немає, на кожну гру доведеться налаштовуватися як на вирішальну. Щодо емоцій: можливо, в тому і є наша перевага, що нас часто недооцінюють. Як, власне, було й цього разу. Мені довелося напередодні гри переглянути сторінки окремих соціальних мереж в Інтернеті. Так от дехто з прихильників «Вереса» запевняв, що «розмажуть нас по футбольному газону». А вийшло ось бачте як. Мені з огляду на це згадується ситуація з нашими прославленими боксерами-братами Кличками, яких до бою «говоруни» погрожують по рингу поваляти, а після бою ганебно ховають свої язики в одне місце.

- І все ж після того, коли «Верес» відіграв один м’яч і рахунок став 2:1, серце трохи тьохнуло?

- Ви знаєте – аніскілечки. Я ж непогано розуміюся на футболі і бачив, що сьогоднішній «Верес» це та команда, яку можна і потрібно обігрувати. От скажіть, чим таким вони сьогодні запам’яталися на полі? Тільки не треба казати про забитий гол, адже ви ж бачили, що ми самі собі його «принесли» - заслуги гравців «Вереса» в тому епізоді не було, ну чи майже не було. Що робити – футбол, гра яку ми й любимо часто за непередбачуваність, недарма ж мовиться – поле рівне, м’яч круглий. Але, за великим рахунком, змістовної командної гри у виконанні «Вереса» ми не побачили – так одна метушня. Тож уже невдовзі після перших хвилин в успіхові своїх хлопців я не сумнівався. Та ви й самі бачили, що «Інгулець» був і цікавішим, і переконливішим на різних ділянках футбольного поля.

- Що Ви скажете своїм футболістам у роздягальні?

- Ну як що? Подякую їм за гру, звичайно. А так у нас розроблена чітка програма преміальних, чітка програма заробітних плат. Тобто йде все стабільно. Подвійних преміальних ніхто не отримує. Єдиний виняток я готовий зробити на кубковий поєдинок з «Волинню». Там, у разі перемоги, ми виплатимо преміальні в чотирикратному розмірі. Зрештою, ми дамо такий бій, що гостям мало не буде. Та й узагалі мені було б цікаво поспілкуватися з Віталієм Кварцяним – все ж таки він постать неодинарна і популярна у вітчизняному футболі.

Натомість інший учасник флеш-інтерв’ю, головний тренер «Вереса» Олег Лутков виглядав засмученим і розчарованим, визнаючи, що його підопічні просто провалили звітну гру. На запитання кореспондента, чи вважає він закономірним підсумковий результат матчу, тренер рівнян зазначив: «Безсумнівно. «Інгулець» сьогодні був кращим в усіх компонентах на усіх ділянках футбольного поля. Ми ж, повторюся, просто провалили гру».

Наступний поєдинок «Інгулець» проводитиме на виїзді: в Сумах наші улюбленці 8 серпня зустрічатимуться з місцевою «Барсою», яка, до речі, після перших двох турів також має максимальну кількість очок. Тож, схоже, ця гра може стати найсерйознішим випробуванням для нашої команди в цьому чемпіонаті. Та будемо оптимістами, віритимемо в те, що хлопці в Сумах виступлять гідно. Принаймні для цього них є все необхідне: і майстерність, і бойовитість, і міцний тил в особі потужного і надійного спонсора. Тож побажаємо їм удачі і неупереджного арбітражу.

Турнірне становище команд на 2 серпня 2015 року

Володимир Кіфенко.

На знімках: Ілля Ходуля на своєму фланзі змусив добре понервувати гравців «Вереса»; футболісти «Інгульця» святкують третій забитий гол у ворота «Вереса».