У травні цього року на базі КДПУ ім. В.Винниченка відбулася підсумкова міжнародна наукова конференція, яка стала заключним акордом міжнародного наукового проекту «Trypillia – mega-сitу», тобто «Трипільське місто-гігант», що, за даними археологічних досліджень, знаходилося біля села Небелівка, Новоархангельського району нашої області. На цю конференцію прибули представники наукових кіл з різних куточків планети, зокрема з Великобританії, Індії, Іспанії, Канади, Китаю, Малайзії, США та Франції. Темою багаторічного дослідження, розпочатого у 2008 році, науковці із дев’яти країн світу (дев’ята – Україна) відзначили, що знайдене поселення, найвищий розвиток якого припав на IV тисячоліття до нашої ери, на той час було найбільшим поселенням Європейської частини. Даний проект фактично був першим дослідом закордонного інвестування в археологічні об’єкти культурної спадщини нашої області. Одним із результатів наукових досліджень став унікальний геофізичний план поселення,що займало площу більше ніж 300 га і дозволило уявити архітектуру наших древніх пращурів та проливає світло на невідомі до цього часу сторінки повсякденного життя мешканців мегапоселення.
Що ж удалося виявити науковцям при дослідженні цього поселення? Із появою трипільської культури на теренах сучасної України відбулася зміна епох: кам’яну добу, що тривала більше мільйона років, змінив мідний вік. Саме носії трипільської культури створили на території України винаходи, що дали підстави ученим стверджувати про досягнення даною культурою найвищого рівня тодішньої цивілізації: розвиток землеробства та скотарства, ковальської справи та металургії, гончарства, що досягло рівня ужиткового мистецтва, при наявності великих поселень з кількістю мешканців до 10-20 тисяч осіб. Тут була розвинута система знаків на посуді як спосіб передачі інформації, що стали пізніше основою для майбутньої письменності.
Значний інтерес становлять побудова двох - та триповерхових будинків, водопостачання та водовідведення в них, обігрів кімнат за допомогою димовідведення від загальної топкової. Унікальну споруду становить собою древній храм, площею біля 1200 м.кв., який міг умістити в собі одночасно близько півтори тисячі людей. Даний храм був зведений на тисячу років раніше, ніж перші єгипетські піраміди. Таким чином археологічні дослідження перевернули уявлення учених про уклад життя трипільців, до цього вважалося, що вони не мали культових чи будь-яких інших громадських споруд. Сенсаційним відкриттям у світі археології та історичної науки стала знахідка теракотового (вид грубої кераміки) вівтаря, жертовника, на якому спалювалася (приносилася у жертву) Богу-Сонцю продукція сільськогосподарського вжитку. На сьогодні це єдиний відомий рукотворний вівтар трипільської культури, який зберігся у первісному вигляді. Це хрест, який символізує собою Сонце: ширина однієї лопаті 1,20 і довжина 4 метри. Усі знахідки, які були відкриті під час дослідження, передані до обласного краєзнавчого музею. Усі бажаючі можуть познайомитися із цими раритетами.
Рішенням Національної академії наук Небелівське поселення Трипільської культури проголошено об’єктом Національного значення, а у зарубіжних колег є намір занести його до об’єкту Всесвітнього значення, тож нам пропонують у цьому допомогу.
Не був обійдений увагою і наш Петрівський район. У нас є два цікавих для археологів та істориків кургани, які за давністю відносять орієнтовно до ІІ-ІІІ тисячоліття до нашої ери, а у історичному значенні вони є свідками заселення у кінці XVII на початку XVIII століть нашої ери земель, що знаходяться на території сучасної Петрівщини. На даних курганах також будуть проводитися розкопки і дослідження самих курганів, а також прилеглих до них територій. Можливо, ми невдовзі станемо свідками незвичайних відкриттів і на наших землях.
Насамкінець хочеться побажати археологічній та історичній наукам успіхів у подальшому прославленні як Петрівщини, так і Кіровоградської області в цілому.
Іван Сердюк, краєзнавець.
