У Кіровограді відбулася науково-практична конференція про засади топонімічних перейменувань відповідно до закону про декомунізацію.

Серед іншого представники наукової спільноти з усієї України зустрілись із журналістами.

У спілкуванні зі ЗМІ вчені загострили увагу на потребі перейменування обласного центру.

«Часто виникає питання, чи треба було приймати закони про декомунізацію саме зараз. Як на мене ці закони запізнилися уже найменш як на 24 роки. Можливо, якби цей закон був прийнятий тоді, то не було б цієї війни на Сході», - зазначає директор Інституту історичної пам’яті Володимир В’ятрович.

В’ятрович пропонує створення нових назв для міста та вулиць, а не повернення радянських назв до стану імперських.

«Сподіваюсь, до 21 листопада ваше місто отримає нову назву, яка буде варта своїх мешканців», - прокоментував він.

Тарас Чухліб, доктор історичних наук, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, зауважив, що питання перейменування Кіровограда стосується не лише кіровоградців, а й усієї України.

«Прошу раз і назавжди відмовитись від ідеї повернутись до суто російського ойконіма Єлисаветград квазіправославного походження, адже сьогодні відомо, що згідно рішення сенату Російської імперії військове поселення у вигляді фортеці на місті сучасного Кіровограда було хоча й назване на честь Святої Єлизавети, матері Іоана Хрестителя, але таким чином відзначало увічнення заслуг імператриці Єлизавети Петрівни. Саме так було написано в протоколах сенату», - заначив історик.

Серед назв, які пропонують замість імперської назви Єлисаветград, що передувала комуністичним назвам, вчені зосередились на найменуванні повязаному з назвою річки. Чухліб, зокрема, озвучив версії Інгульськ і Задніпрянськ.

За словами Олександра Ратушняка, керівника кіровоградського осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта», одного із організаторів заходу, незважаючи на розбіжності у побажаннях щодо конкретної назви наукова спільнота дійшла висновку, що перш за все у найменуванні обласного центру і області мають втілюватись низка принципів. Зокрема, це зміна топонімів з відбитком колоніального минулого, концентрація назв на давності української історії та конкретного краю, унікальність, а також відсутність прив’язки до історичних персоналій.

Свою позицію щодо концепції перейменування учасники конференції оприлюднили у вигляді відкритих звернень до Кіровоградської міськради та Верховної Ради.

Всі доповіді конференції згодом вийдуть друком у вигляді наукового збірника.

За інформацією сайту gre4ka.info