Пам’ять жива

Сьогоднішня російська пропаганда, якій, певне, міг би позаздрити навіть Геббельс, твердить, що в Україні панує фашизм, тут паплюжать пам’ятники загиблим воїнам, зневажають і переслідують живих учасників війни з гітлеризмом. У кожного українця ця маячня викликає подив і огиду, бо ж  ми свідки того, що пам’ять про всіх полеглих у тій війні – і відомих, і тих, чиї імена, на жаль, не збереглися - жива. Причому, не лише у дні, коли ми святкуємо Перемогу, відзначаємо річниці початку війни чи дати визволення населених пунктів і адміністративних територій від загарбників, а щодня. Підтвердженням цього є епізод, який стався нещодавно у нас на Петрівщині.

До голови ради районної організацій ветеранів України О.Гіюка звернулися жителі села Краснопілля, стурбовані свідченням одного з місцевих мешканців, який твердив, що на території однієї з сільських садиб залишилося поховання двох загиблих воїнів. Вони просили уточнити цю інформацію і організувати перепоховання останків загиблих з усіма належними почестями. Олег Володимирович доручив члену Петрівського підрозділу Криворізького військово-патріотичного клубу «Слава» Вадиму Кіяшку, який вже давно займається поверненням з небуття імен загиблих воїнів, пошуком і перепохованням їхніх останків, предметно зайнятися цим питанням.

Днями В.Кіяшко виїхав на місце, зустрівся з людьми, які звернулися зі згаданою вище заявою. Виявилося, що поховання, про яке йде мова, ще у 2007 році намагалися розкопати так звані «чорні археологи» - люди, які на місцях боїв і поховань загиблих солдатів (як радянських, так і німецьких) проводять незаконні розкопки з метою пошуку зброї, якихось інших речей, що з роками набули цінність серед колекціонерів. Це помітили місцеві жителі, тож завадили їм проводити незаконну діяльність і повідомили про це органам місцевої влади. Тоді ж В.Кіяшко побував на пошкодженому вандалами місці поховання та зустрівся з місцевими жителями, які повідомили вже уточнену інформацію про обставини загибелі і поховання бійців, яку він і доніс керівництву Кіровоградського пошукового загону «Зірка». Виявляється, що останки воїнів, які справді майже шість з половиною десятиліть знайшли свій вічний спочинок на території приватного домоволодіння, були досліджені і перепоховані з усіма військовими почестями ще 22 червня 2007 року в Кіровограді на меморіальному ком-плексі, що на Фортечних валах. Чому про факт перепоховання  знали  небагато жителів села – сказати важко. До речі, в подальшому вдалося навіть встановити ім’я одного з воїнів – Івана Єфремова з Москви.

Згодом В.Кіяшко розповів про  все це людям, які з певних причин не були знайомі з цією історією, а пам’ятали з розповідей старших про похованих бійців, висловив їм вдячність за пам’ять і турботу про те, що загиблі захисники Вітчизни повинні бути достойно поховані. У цьому випадку саме так і сталося.

А цьогоріч, як і завжди, 8 і 9 травня українці належним чином відзначать 70-річчя перемоги у війні з гітлерівським фашизмом, і це стане найкращою відповіддю кремлівським паліям війни і фальсифікаторам історії.

Анатолій РЯБОКОНЬ.