Війна – надзвичайно тяжке випробування, долати її наслідки доводиться впродовж багатьох років. Пригадую, в Олександрії, в якій я виріс, майже до кінця 50-х років минулого століття у центрі міста залишалося ще чимало зруйнованих під час війни будинків. Страх перед війною ще довго зберігався у людській пам’яті, тож всі сприймали, як належне, заходи з підготовки інфраструктури і населення до дій в умовах війни, застосування ворогом ядерної, хімічної чи біологічної зброї. Та й міжнародна ситуація, протистояння між двома військово-політичними таборами, котрі очолювали СРСР та США, – так звана «холодна» війна, яка кілька разів мало не перетворилася на «гарячу», змушувала постійно бути напоготові. У кожному населеному пункті було обладнано достатню кількість бомбосховищ і протирадіаційних укриттів, регулярно проводилися навчання і змагання рятувальних загонів (вони зазвичай називалися санітарними дружинами), з допомогою ЗМІ і публічних лекцій інструктувалося населення щодо дій під час надзвичайних ситуацій.
З розвалом Радянського Союзу і утвердженням незалежної України запанувала упевненість, що загроза війни відійшла у далеке минуле, бо ж ми ні з ким воювати не збираємося, та й на нас ніхто не нападе, адже завдяки, фактично, подарованій Росії ядерній зброї, вона, разом з Великою Британією та США, виступили гарантами нашої безпеки і непорушності кордонів. Тож інфраструктура цивільної оборони поступово стала занепадати. Та й в державному бюджеті хронічно не вистачало грошей навіть на те, що здавалося набагато необхіднішим, ніж бомбосховища.
Але сталося те, чого ніхто не міг уявити навіть у страшному сні – саме Росія встромила нам ножа у спину, розпочавши підлу, неоголошену війну проти України. Від неї, як і від будь-якої війни, найбільше страждає мирне населення. Бо ж виявилося, що від бомб і ракет ховатися просто нікуди (не кажучи вже про всі інші біди і негаразди). Тому на урядовому рівні було прийнято рішення про відновлення об’єктів цивільної оборони. Зрозуміло, що відновити їх у повному обсязі неможливо - на це потрібні величезні кошти, яких немає, а якби і були, то роботи там на багато місяців, якщо не років. Та це не привід опускати руки у розпачі, слід зробити все можливе, аби привести їх у придатний для використання стан.
Це питання стало головним у порядку денному чергового засідання громадської ради при районній державній адміністрації, яке пройшло кілька днів тому. Вів його голова громадської ради В.Паладько, в засіданні взяли участь голова райдержадміністрації О.Анісімов та керівник апарату РДА О.Семехова.
Доповідав про стан готовності укриттів (бомбосховищ), призначених для населення, завідувач сектору з питань цивільного захисту населення та з питань надзвичайних ситуацій райдержадміністрації О.Коваленко, співдоповідачем був начальник Петрівського відділу державної служби України з надзвичайних ситуацій В.Малюта. Вони повідомили, що роботу з приведення приміщень, які можна використовувати, як укриття, розпочато. Це, здебільшого, підвальні приміщення під багатоквартирними будинками та деякими адміністративними будівлями. В індивідуальному секторі – погреби. Ними, до речі, можуть скористатися у разі необхідності і працівники найближчих підприємств і установ, де немає укриттів, але це питання потрібно, звичайно, узгоджувати з власниками цих погребів.
Підвали під багатоквартирними будинками звільнені від сміття, якого там накопичилося надзвичайно багато, відновлено або встановлено освітлення, виготовлено написи та вказівники. Розробляються схеми розміщення людей, які повинні бути доведені до населення. Вирішено, що задля того, щоб не розпорошувати сили і матеріальні ресурси, яких і так обмаль, укриття будуть не під кожним багатоквартирним будинком, та й не скрізь є можливість їх облаштувати. Також виготовлені пам’ятки про дії під час надзвичайних ситуацій, які розповсюджуються через підприємства Укрпошти.
Можна констатувати, що укриття у стані обмеженої готовності, та й взагалі - вони можуть захистити людей хіба що від стрілецької зброї, а не від зброї масового ураження. Незадовільною є і ситуація з забезпеченням населення засобами індивідуального захисту, зокрема протигазами. Інструкціями передбачено, що протигазами у разі необхідності повинні забезпечити обласні структури формувань цивільного захисту, але правда полягає у тому, що їх взагалі немає у достатній кількості, і організувати їхнє виробництво найближчим часом нереально.
З доповненням до цієї інформації виступив Петрівський селищний голова І.Педан. Він повідомив, що схеми розміщення людей в укриттях розробляються, ця інформація незабаром буде доведена до населення. Засобами оповіщення про надзвичайну ситуацію є сирени районного вузла зв’язку та АЗС, звукові сигнали автомобілів газової служби, підрозділу МНС тощо. Оповіщення про надзвичайну ситуацію буде передаватися з допомогою радіо та телебачення, для чого відновлено єдину систему оповіщення, яка була фактично зруйнованою, в неї включено і наше районне радіо. Люди повинні бути готовими до дій під час надзвичайних ситуацій. Для цього варто підготувати «тривожні валізи», в яких повинні бути документи, необхідні ліки, гроші, запас їжі і води, теплий одяг тощо.
О.Анісімов, коментуючи виступи, зауважив, що, дійсно, система цивільної оборони була розваленою, бомбосховища, протирадіаційні укриття якщо десь і збереглися, то перебувають у жалюгідному стані. Держава не має необхідних ресурсів, щоб все це швидко відновити, тож багато залежить від місцевих громад. Поки що на роботу по очищенню підвальних приміщень від сміття виходить дуже мало людей, не всі хочуть зрозуміти, що це необхідно робити для себе. Тому людям потрібно роз’яснювати важливість цієї роботи, до цього повинні долучитися депутати місцевих рад.
Варто додати, що важливість цієї роботи багато хто розуміє. Інформація про за-сідання громадської ради прозвучала в передачі районного радіо, а після цього до редакції вже зателефонували жителі Балахівки і поскаржилися, що в селищі практично нічого не робиться щодо приведення підвальних приміщень до належного стану. Висловили навіть припущення, що Балахівська селищна влада з якихось міркувань просто саботує цю роботу.
Думається, що такі серйозні звинувачення навряд чи відповідають дійсності, бо насправді впродовж року, що минув після початку агресії Росії проти України, прихильників розколу України в районі майже не залишилося. Принаймні, хочеться на це сподіватися. Але якщо в Балахівці дійсно є недоліки у облаштуванні укриттів - їх слід усувати.
Другим питанням порядку денного засідання було передбачено заслухати звіт І.Педана про дотримання Петрівською селищною радою Закону України «Про доступ до публічної інформації». Він повідомив про роботу у цьому напрямку, відповів на запитання присутніх, пообіцяв усунути недоліки у інформуванні громади, зокрема щодо порушення термінів викладення інформації на сайт селищної ради.
Анатолій РЯБОКОНЬ.
На знімку: В.Паладько веде засідання громадської ради.
Фото автора.
